4. Школа науки управління або “нова” школа.

“Нова” школа характеризується прагненням використовувати в науці управління методи й апарат точних наук (математика, статистика, інженерні науки, кібернетика). Пропонується використовувати економіко-математичні методи і дослідження операцій для формування моделей (модель - це форма уявлення реальності). Ключовою характеристикою нової школи є заміна словесних міркувань і описового аналізу моделями, символами і кількісними значеннями.

Поштовхом до застосування кількісних методів в управлінні став розвиток комп’ютерів, за допомогою яких можна конструювати математичні моделі складних управлінських завдань.

Ґрунтуючись на теорії систем, представники цієї школи, такі як Д.Марч, Г.Саймон, М.Месарович, Р.Акофф, У.Чечмен та ін., вперше дослідили організацію як відкриту систему. Головну увагу вони приділили взаємовпливу формальної структури організації і таких факторів, як зовнішнє середовище, технологія, людина в системі управління.

Сучасні фахівці в області управління говорять про людину не тільки як про особистість, але й як про складову частину організаційної системи. К.Аджеріс, У. Бенніс, Г.Саймон провели дослідження неформальних структур і довели необхідність розширення діапазону організаційного аналізу за межі організаційної структури.

Герберт Саймон – відомий американський теоретик у сфері управління, професор комп’ютерних наук і психології, почесний доктор цілого ряду університетів США, лауреат Нобелівської премії в області економіки, член Національної Академії наук США. Його праці присвячені теоретико-пізнавальним і соціально-психологічним аспектам процесів, пов’язаних із прийняттям управлінських рішень. Істотна особливість діяльності менеджерів, їхньої влади над підлеглими, на думку Саймона, полягає в створенні фактичних і ціннісних передумов, на яких засновуються рішення кожного члена організації.

5. Сучасні існуючі теорії менеджменту

Розвиток системного і ситуаційного підходів став теоретичною базою для виникнення цілого ряду теорій менеджменту.

1.Теорії соціальних систем.

Використовуючи системний підхід і загальну теорію систем Г.Саймон, І.Ансофф, Ч.Бернард розробили теорію, відповідно до якої підприємство є системою, що перетворює набір вкладених у виробництво ресурсів - витрати на сировину, машини, людей - у товари і послуги. Успіх діяльності організації залежить не стільки від внутрішнього середовища, скільки від зовнішнього оточення. Зміст: жодна дія не починається в ізоляції від інших і кожне рішення має наслідки для всієї системи.

Бернард Честер – видатний представник школи соціальних систем в управлінні, який успішно поєднував теоретичні дослідження з активною адміністративною працею в американських промислових фірмах. Він був професором, а також бізнесменом і філософом, що, як відомо, досить рідкісна комбінація. У 1900 році він почав працювати статистом в компанії «Белл телефон компані» і швидко піднявся по службовій драбині до посади президента цієї компанії. На основі «системного підходу» Бернард прагнув створити цілісну теорію управління. Свій метод дослідження проблем менеджменту він визначив як комплексний, заснований на застосуванні філософії, політичних наук, економіки, соціології, психології, фізики. Заслуговує на увагу розробка вченим проблеми системного підходу в управлінні, опис управлінських функцій, характеристика формальної і неформальної організацій, принципи передачі інформації в організаційних системах, врахування стратегічних чинників при прийнятті управлінських рішень тощо.