4. Методи досліджень

У загальному вигляді процес пізнання предмета менеджменту здійснюється за схемою: безпосереднє споглядання або емпіричне пізнання (вивчення реальної дійсності щодо об’єкта управління); абстрактне мислення, внаслідок чого з’ясовується сутність явищ та процесів, які досліджуються (формулювання абстракцій як наукових узагальнень, висновків тощо); практична управлінська діяльність, у процесі якої встановлюється достовірність теоретичних результатів (перевірка ідей, гіпотез, концепцій, теорій); результати діяльності (оцінювання результатів); висновки і узагальнення щодо взаємовідповідності теорії і практики.

Методологічною основою сучасної науки управління є загальнотеоретичні та специфічні методи наукового пізнання: конкретно-історичний, системно-ситуаційний, структурно-функціональний, операційний, оптимізаційний, динамічний, започатковані від загальної теорії розвитку систем, теорії організації та управління, інформації, самоуправління, теорії господарського механізму тощо.

У процесі наукового дослідження управління виробничою діяльністю широко використовуються спеціальні фотохронометражні спостереження для визначення витрат робочого часу на здійснення управлінських та суто виробничих операцій, а також способів і прийомів виконання окремих робіт. При вивченні багатьох актуальних питань (організаційної побудови організації, структури управління, зовнішнього середовища тощо) широко використовуються розрахунки, різноманітні моделі, графіки, діаграми, схеми.

В управлінні важливу роль відіграють також методи соціальної психології: спостереження (систематичне та вибіркове), експеримент, методи опитування (анкетування, інтерв’ювання, тестування) тощо.

В менеджменті, як і в інших науках використовуються методи індукції, дедукції, аналізу, синтезу, порівняння, асоціації, інтуїції, евристичні та інші. Для встановлення причинних зв’язків використовуються методи традиційної логіки, зокрема метод подібностей, різниць, залишків.

Оскільки вивчення проблем управління вимагає теоретичного обґрунтування конкретних практичних дій менеджерів, котрі визначаються певними господарськими ситуаціями, часто використовують теорію хаосу, аналіз причинно-наслідкових зв’язків, категорії і закони різних наук.

Використання методів кібернетики дає можливість розробляти методологію моделювання керуючої і керованої систем, досліджувати інформаційні процеси в системі управління, кількісно оцінювати інформацію тощо.

Рекомендована література

1. Баєва О.В., Ковальська Н.І., Згалат-Лозинська Л.О. Основи менеджменту: практикум: Навч.посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 524 с.

2. Бесєдін М.О., Нагаєв В.М. Основи менеджменту: оцінно-ситуаційний підхід (модульний варіант): Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 496 с.

3. Гірняк О.М., Лазановський П.П. Менеджмент: теоретичні основи і практикум: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.:”Магнолія плюс”, Львів: “Новий світ - 2000”, 2003. – 336 с.

4. Герчикова И.Н. Менеджмент: учебник – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 501 с.

5. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник/ Наук. ред. В Яцура, Д. Олесневич. – Львів: БаК,2001. – 624 с.

6. Завадський Й.С. Менеджмент. – К.: УФІМБ, 1997. – 543 с.

7. Менеджмент. С. Роббинз, М. Коултер. 8-е изд.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2007 – 1056 с.

8. Мескон А., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело. – 1998. – 702 с.

9. Мошек Г.Є. Основи менеджменту. – К.: КДТ-ЕУ, - 1998. –188 с.

10. Осовська Г.В., Копитова І.В. Основи менеджменту. Практикум: Навчальний посібник. Кондор, 2005. – 581с.

11. Сухарський В.С. Менеджмент: теорія, методологія, практика. Монографія. – Тернопіль: Астон, 2002. - 416 с.

12. Тимошенко И.И., Соснин А.С. Менеджер организации: Учеб. пособие для менеджера. – К.: Изд-во Европ. ун-та, 2001. – 350 с.