4. Особливості процесу управління

Процеси управління визначаються управлінськими ситуаціями, через які вони організуються та якими викликаються. Всі процеси мають загальні особливості:

1. Безперервність. Управління організацією являє собою взаємозалежний ланцюг окремих локальних процесів, їх поєднує загальна мета. Процеси виникають і здійснюються безупинно, зумовлюючи сталість управлінської діяльності.

2. Нерівномірність. Процеси управління як за виконуваними елементами, так і за управлінськими процедурами здійснюються нерівномірно за часом. Так, постановка цілей, аналіз ситуації та визначення варіантів здійснюються повільно, проте вже переходячи до стадії рішення, процес набирає швидкості, приймаючи активну форму організаційної діяльності, особливо це характерно для періодичних процесів управління.

3. Циклічність. Всі процеси управління без винятку протікають у вигляді виконання взаємозалежних елементів і управлінських процедур, така послідовність утворює управлінський цикл. Особливо важливо враховувати циклічність для підвищення якості управління.

4. Послідовність. В процесі управління дотримується визначена послідовність в операціях з елементами.

5. Мінливість. Характер процесу управління постійно змінюється за рахунок впливу загального принципу управління – динамічної рівноваги системи. Постійно виникають ситуації, пов'язані з порушенням раніше запланованих постійних процесів, викликаних впливом на них факторів зовнішнього середовища та зміною характеристик внутрішніх елементів організації.

6. Стабільність. Одночасне протікання багатьох процесів у рамках однієї організації створює стабільність діяльності організації. Отже, будь-який процес управління реалізується у визначених умовах, що задаються процесом комунікації, критеріями, нормами, обмеженнями.

Особливості процесу управління створюють системний (синергію) ефект управління.

Таким чином, управління може забезпечити успіх в досягненні цілей управлінської діяльності тільки тоді, коли воно відбувається у відповідності до обґрунтованого цілепокладання та дійових засобах цілереалізації, коли застосовується весь асортимент організаційних, економічних, соціальних і технологічних засобів реалізації цільових установок. Разом з наведеними процесами управління, менеджери також постійно знаходяться в комунікаційному процесі та в процесі ухвалення рішень. Успішне виконання процесів управління забезпечує доцільне функціонування будь-якої організації.

Рекомендована література

1. Бесєдін М.О., Нагаєв В.М. Основи менеджменту: оцінно-ситуаційний підхід (модульний варіант): Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 496 с.

2. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник/ Наук. ред. В Яцура, Д. Олесневич. – Львів: БаК,2001. – 624 с.

3. Діденко В.М. Менеджмент: Підручник. – К.: Кондор, 2008. – 584 с.

4. Мартыненко Н.М. Основы менеджмента: Учебник. – К.: Каравелла, 2003. – 496 с.

5. Сухарський В.С. Менеджмент: теорія, методологія, практика. Монографія. – Тернопіль: Астон, 2002. - 416 с.

6. Тимошенко И.И., Соснин А.С. Менеджер организации: Учеб. пособие для менеджера. – К.: Изд-во Европ. ун-та, 2001. – 350 с.

7. Шегда А.В. Менеджмент: Навч. посібник. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. – 583с. – (Вища освіта ХХІ століття).

­­­­­­­­­­­­­­­­­Для нотаток

______________________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________