Загальні риси організації

• наявність ресурсів (людських, матеріальних, технологічних, фінансових, інформаційних);

• залежність від зовнішнього середовища (економічних умов, законів, конкурентів тощо);

• наявність поділу праці (горизонтального й вертикального);

• здійснення певних видів діяльності відповідно до намічених цілей.

2. Організація як відкрита динамічна систем

Організацію варто розглядати як щось більше ніж сукупність компонентів, зв'язаних між собою за допомогою певних структур.

Сукупність елементів організації й елементів її зовнішнього середовища, розглянутих у їхньому взаємозв'язку, являє собою систему.

Система - це організована безліч взаємозалежних елементів, взаємодіючих між собою й зовнішнім середовищем у процесі досягнення поставлених цілей.

У складі кожної системи можна розрізняти дві тісно взаємодіючі підсистеми – керуючу й керовану. Керуюча підсистема (суб'єкт управління) - це “що” або “хто” управляє, керована (об'єкт управління) – “чим” або “ким” управляють.

Суб'єкт і об'єкт управління взаємодіють за допомогою каналів зв'язку, по яких проходять потоки інформації, що представляють собою управлінські впливи й відомості про стан керованого об'єкта.

Управління являє собою процес обміну видами діяльності, у результаті якого система нормалізується й приводиться в стан динамічної рівноваги, що наступає в результаті впливів, спрямованих на противагу обурювальних факторів зовнішнього середовища. Обурювальні впливи виражаються у вигляді відхилень від норм стосовно забезпечення ресурсами (несвоєчасна поставка матеріалів, сировини, комплектуючих, кредитів), а також відхилень у процесі перетворення ресурсів у готову продукцію. Інформація про обурювальні впливи надходить по каналах зворотного зв'язку. В управлінні зворотний зв'язок займає дуже велике значення. Він оцінюється як універсальний механізм регулювання діями систем будь-якого рівня. Зв'язок, за допомогою якого обслуговується апарат управління (суб'єкт), що розроблює управлінське рішення й забезпечує його передачу на об'єкт управління для подальшої реалізації, називають прямим зв'язком.

ПРОЦЕС

ВХІД ПЕРЕТВОРЕННЯ ВИХІД

Матеріали, капітал, робоча сила (трудові ресурси), інформація

Продукція або послуги. Прибуток. Соціальна відповідальність. Освоєння ринку. Забезпечення працівників тощо.

Обробка і перетворення входів

Рис 2. Процес функціонування організації як відкритої системи

Вхід системи - являє собою потік ресурсів, що надходять до об'єкта управління, і потоки інформації про ресурси, фактори зовнішнього середовища й операціях, здійснюваних в об'єкті. Ці потоки інформації надходять до суб'єкта керування (апарат управління). Вхід обробляється відповідно до встановленого порядку здійснення операцій.

Процес перетворення - складається з обробки, виконання операцій з ресурсами та інформацією.

Вихід системи - це можуть бути управлінські рішення, що є результатом обробки інформації; корисні продукти (товари, знання, послуги), одержувані в результаті переробки ресурсів.

При ефективному управлінні у процесі перетворення входу створюється додаткова вартість. Внаслідок цього виникають багато можливих додаткових виходів, такі як збільшення розміру об’єкту, прибутку, продажу, частки ринку та реалізації соціальної відповідальності. Керівники повинні знати, які бувають змінні чинники в організації, як та коли вони діють, використовувати теорію у процесі управління. Адже організація складається з багато чисельних взаємозалежних підсистем, які взаємодіють із зовнішнім середовищем.

Американські економісти Мескон, Альберт і Хедоурі вважають, що основними внутрішніми змінами будь-якої організації є цілі, завдання, структура, технологія і люди. Внутрішні змінні утворюють взаємозв’язану систему. (рис. )

технологія

цілі

Люди (працівники)

структура

завдання

Рис 3. Взаємозв’язок внутрішніх змінних організації

Цілі – кінцевий або очікуваний конкретний результат організації (групи). Кожна складова системи має свої цілі.

Завдання – це робота з засобами праці, людьми, яку потрібно виконати в певний час термін і зумовленим способом.

Структура – це взаємовідносини рівнів управління і складові організації служб і підрозділів.

Технологія – це засіб, спосіб роботи та перетворення вхідних елементів у вихідні продукти.

Отже, актуальним і винятково важливим завданням реалізації системного підходу в управлінні на сучасному етапі є забезпечення взаємозв’язку всіх його елементів та цілісності, тому що це дасть можливість отримати бажані господарські результати.