Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Основна частина (1).docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
02.09.2019
Размер:
114.04 Кб
Скачать

1. Молочна продуктивність корови, способи визначення молочної продуктивності

Існують ознаки, по яких судять про рівень продуктивності корови, - величина удою і вміст у молоці поживних речовин, з останніх найбільше значення надається змісту в молоці жиру і білка.

Якщо у предка домашньої корови молока вистачало лише для вигодовування теляти в перші місяці його життя, то корови сучасних порід дають за лактацію 5.000-6.000 кг молока, а корови-рекордистки - до 20.000 -24.000 кг.

В даний час використовуються різні методи оцінки молочної продуктивності корів, але найбільш поширеним з них є удій за 305 днів, або за повну лактацію, який визначається за контрольним доїння через кожні 10 днів. Існують і інші, більш прості, але менш точні методи оцінки продуктивності: за окремі відрізки лактації або по вищому добовому удою. [12]

Як правило, найвищий удій виходить в період з 15-го по 40-й день після отелення, що залежить від індивідуальних особливостей і фізіологічного стану корови.

Визначивши в цей період вищий добовий удій і помноживши його на 180 або 200, отримаємо приблизну продуктивність корови за лактацію.

Разом з тим потрібно не забувати, що високий добовий удій не завжди гарантує і високу продуктивність за лактацію, оскільки одні корови, показуючи дуже високі добові надої, добре тримають цей рівень протягом кількох місяців, інші - після отелення швидко здоює і запускаються. Тому, щоб точно знати продуктивність корови, потрібно систематично, а ще краще, щодня вимірювати її удій молокомером. Можна пристосувати для цього і звичайне відро-дійницю, нанісши на його стінку ризики (риски) та цифри. [11]

2. Фактори, від яких залежить рівень молочної продуктивності

На рівень молочної продуктивності корови впливає багато факторів, які поділяються на внутрішні і зовнішні.

До внутрішніх факторів належать спадкові задатки тварини, її фізіологічний стан і здоров'я; до зовнішніх - кількість і склад задаються кормів, тривалість інтервалу між доїння, спосіб доїння, вік корови, тривалість перерви між двома отеленнями, сухостійного періоду і ряд інших.

Вік корови. Статева зрілість у великої рогатої худоби зазвичай наступає на 7-8-місяці життя, тобто набагато раніше фізіологічної зрілості тварин. Тому злучати телицю потрібно не раніше ніж у 15-18 міс при досягненні нею живої маси 300-320 кг. Раніше злучати не слід, так як в даному випадку на молодий, ще інтенсивно зростаючий організм падає більша фізіологічне навантаження (рання вагітність і початок лактірованія).

Крім того, у дуже рано отелившихся корови, як правило, удій буває невисоким не тільки в першу, але і в наступні лактації, оскільки часто вона не може вирости у велике, добре розвинене тварина.

На молочну продуктивність корови помітний вплив робить її вік. У більшості випадків удій збільшується від 1-ї лактації до 4-5-й, а потім поступово знижується. Однак окремі тварини показують рекордну продуктивність в 7-му і навіть 8-ю лактацію. Для визначення майбутнього удою повновікових корів фактичну продуктивність первістки треба помножити на 130, продуктивність за 2-ю лактацію - на 115. [12]

Порода тварин. Порівняємо молочну продуктивність корів чорно-рябої породи та її голштинізованого помісей, на науково-господарському досліді в СВК «Бази» чекмені-гушевского району Республіки Башкортостан. Основні його напрями - зернове і тваринницьке. Дане господарство займає 59 місце в рейтингу 100 найбільш великих і ефективних підприємств з виробництва яловичини в Росії. У структурі виробництва і реалізації переважають зерно, цукровий буряк, молоко і м'ясо.

Об'єктом дослідження служили повновікових корів, з яких за принципом аналогів сформували 3 групи по 10 голів. У I групу входили чистопородні корови чорно-рябої породи, в II - напівкровні помісі з голштинами, в III - голштинізованого помісі третього покоління. Піддослідним тваринам були створені ідентичні умови годівлі та утримання. Молочну продуктивність (удій, жир і білок), оцінювали щомісяця.

Таблиця 1

Порівняльна оцінка молочності чорно-рябої породи та її голштинізованого помісей

Дані свідчать, що за 305 днів лактації від корів III групи отримано більше молока на 1077,2 і 537,0 кг, у порівнянні з чистопородні і помісями першого покоління. При цьому достовірна різниця встановлена ​​на 6-му і 10-м міс. лактації.

Аналіз лактаційної кривої свідчить, що її пік припадав на другий місяць. У помісей третього покоління найбільші надої відзначені на другому та п'ятому місцях, що свідчить про двухвершінності лактаційної кривої.

За перші 100 днів лактації встановлено перевагу помісей першого покоління над однолітками за кількістю молочного жиру: над чистопородні воно становить 8,5 кг, а над помісями третього покоління - 2,3 кг. За 305 днів лактації висококровних помісі перевищували показники чистопородних корів за вмістом білка на 18,5% і жиру на 18,9%.

У цілому за лактацію від корів III групи отримано більше на 68,6 кг молочного жиру і на 51,8 кг білка, ніж від чистопородних ровесниць.

При цьому помісі першого покоління поступалися помісями третього покоління по виходу білка на 11,1% і жиру на 12,2%. Це пов'язано з більш високими удоями і тривалої лактацією тварин III групи. Отже, збільшення частки кровності по голштинської породи супроводжувалося зростанням показників молочної продуктивності.

Таким чином, проведена голштінізація чорно-рябої худоби в СВК «Бази» дозволяє підвищити молочну продуктивність при збереженні екологічної безпеки молочної продукції. [10]

Тривалість лактації. В основному тривалість лактації обумовлюється двома факторами: тривалістю сервіс-періоду (час з дня отелення корови до її плідної осіменіння) і тривалістю сухостійного періоду, або запуску.

Короткий сервіс-період знижує тривалість лактації, а отже, і удій за дану лактацію, оскільки вагітність, особливо у другу половину тільності, призводить до зменшення надоїв. Разом з тим при подовжених сервіс-періодах довічний удій корови виявиться нижче, ніж при короткому сервіс-періоді.

Період сухостою нормальної тривалості сприяє тому, що у корови в організмі накопичується необхідний для подальшої лактації запас речовин, у результаті продуктивність її буде вище, ніж при короткому сухостійному періоді. Однак занадто тривалий період сухостою економічно не виправданий.

Виходячи зі сказаного, а також враховуючи, що від корови щороку потрібно отримувати теляти, необхідно прагнути до того, щоб корова доїлася 300-310 днів на рік і запускалася за 50-60 днів до отелення. [7]

Зв'язок межотельного періоду з молочною продуктивністю. При організації селекції за будь-якою ознакою відтворної здатності корів важливо встановити величину і напрямок взаємозв'язку між ознаками даної фізіологічної функції та молочної продуктивності.

Відомо, що відтворювальна здатність корів як складна морфофізіологічні система являє собою сформовану в процесі еволюції функцію, в якій всі ознаки знаходяться в тісному взаємозв'язку. [3]

Збільшення молочної продуктивності корів супроводжується зниженням їх відтворної здатності і навпаки.

Кожен додатковий день межотельного періоду призводить до втрати 10 кг молока в розрахунку на одну корову (незважаючи на позитивні показники коефіцієнтів кореляції і регресії між удоєм і межотельним періодом), і, навпаки, зменшення межотельного періоду на 1 день призводить до додаткового отримання 10 кг молока. Однак не слід прагнути до надмірного зниження цього показника, оскільки відповідно до фізіології відтворної функції корів він може бути не менш 306-355 днів.

Збільшення індексу плодючості на 1% призводить до скорочення удою на 10 кг.

Таким чином, зв'язок між продуктивністю та відтворювальною здатністю тварин в більшості випадків невисока. Показники коефіцієнтів регресії невеликі. Простежується також встановлена ​​багатьма авторами закономірність погіршення відтворювальної здатності при високому рівні молочної продуктивності корів. [8]

Сезон отелення. Помітний вплив на продуктивність корови надає сезон отелення. Корів, готелів взимку (грудень - лютий), дають в середньому на 7-10% більше молока, ніж готель пізньою весною і влітку.

Пояснюється це тим, що у корів зимових отелень лактаційна крива (зміна величини удою від 1-го місяця після отелення до 10-го включно) має дві вершини підйому - на 2-3-му місяці і на 4-5-м при вигоні на пасовищі, бо зелена трава є найбільш молокогонное кормом.

Важливо також відзначити, що телята осінньо-зимових отелень народжуються звичайно більш міцними і рідше хворіють, ніж народжені у весняний час. З усіх факторів навколишнього середовища найбільший вплив на продуктивність корови надають рівень і повноцінність її годівлі. Від корови не можна отримати багато молока, якщо годування її організовано неправильно. [13]