Модуль 6. Управлінські рішення; комунікаційний менеджмент

Тема 12. Розробка й прийняття управлінських рішень Логіка викладення матеріалу

1. Сутність і класифікація управлінських рішень.

2. Умови прийняття управлінських рішень.

3. Технології розробки управлінських рішень.

4. Методи й моделі оптимізації управлінських рішень.

5. Методики рішення проблеми й прийняття рішень.

1. Сутність і класифікація управлінських рішень

Прийняття і виконання чисельних рішень забезпечує реалізацію цілей будь-якої організації. Своєчасно прийняте обґрунтоване рішення стимулює виробництво чи надання послуг у невиробничій сфері. І навпаки, рішення слабке, прийняте передчасно або із запізненням, знижує результативність праці колективу чи окремих виконавців.

Рішення – це творчий процес вироблення однієї або декількох альтернатив з множинності можливих варіантів дій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Вироблення і прийняття управлінського рішення – ключова процедура в діяльності менеджера, яка визначає весь подальший хід процесу управління та впливає на кінцевий результат діяльності організації.

Рішення відносяться до числа творчих операцій в технології управлінських робіт і являє собою розгорнутий в часі логіко-розумовий, емоційно-психологічний, організаційно-правовий акт, що виконується менеджером в межах своїх повноважень одноособово або з залученням інших осіб.

Абсолютно природним є виникнення проблем і відповідно повинні існувати й варіанти їхніх рішень. Проблему необхідно підвести до позитивного осмислення того, що варто зробити зараз, а не висувати зустрічні обвинувачення. Якщо допущено помилку, необхідно проаналізувати її причини, щоб виключити можливість її появи в майбутньому. Проте слід пам’ятати, що люди мають право на помилку, зіштовхуючись із безперервним потоком проблем і рішень, часом виникає розчарування та депресія, але ж ми всі іноді переживаємо такі моменти. Тому перш за все необхідно усвідомити, що тільки в спокійному стані можливо визначитись з вірним напрямком у виборі варіанту вирішення проблеми.

Отже, для того щоб поліпшити свої здатності рішення проблем і прийняття рішень можна скористатися рядом базових методів.

- перше з чого потрібно почати це з розвитку в собі аналітичних здібностей.

Складну ситуацію часто можна вирішити, розділивши ціле на складові частини. Такий аналіз повинен співвідноситися з фактами. При цьому потрібно враховувати думку самих людей, які нададуть Вам факти (Факти завжди будуть у рамках їхньої думки).

Думки - це ідеальна відправна крапка, оскільки вони відразу виражаються відкрито, а потім перевіряються на відповідність реальності.

Аналізуйте кожне припущення, вибирайте факти, що вимагають вивчення й перевірки.

Наприкінці варто керуватися «законом ситуації» - логікою фактів і подій, що вивела Мері Паркер Фоллетт та користуватися «шісткою слуг» Редьярда Кіплінга: «ЯК і ЧОМУ, ХТО, ЩО, КОЛИ й ДЕ».

- застосовуйте методичний підхід. Пітер Друкер сказав: «Рішення є судження. Це вибір між альтернативними варіантами. У рідких випадках - це вибір між тим, що правильно й що неправильно. У найкращому разі - це вибір між приблизно правильним, і найімовірніше, помилковим. Але набагато частіше, це вибір між двома напрямками дій, з яких жоден, напевно не ближче до істини».

Найкращі рішення виникають при зіткненні суперечливих точок зору. Закон Друкера - «Неможливо прийняти рішення, якщо немає різних думок». Отже необхідне зіткнення думок: «в суперечці народжується істина».

- викличте на допомогу власну уяву.

Іноді абсолютно логічна відповідь на питання про врегулювання проблеми може виявитися не найкращою. Необхідно користуватися всебічним підходом, будувати аналогії, проводити мозкові штурми, щоб зійти з наїждженої колії й придумати принципово новий підхід.

- не ускладнюйте. Завжди покладайтеся на найпростіший варіант з декількох пояснень.

Ретельно продумайте не тільки спосіб виконання дії (хто повинен його виконати, із залученням яких ресурсів і на який термін), але й його вплив на людей, які мають відношення до цього питання.

Ухвалення рішення – це центр оперативної діяльності, при якому менеджери зобов'язані здійснювати цю діяльність найбільш кращим способом з врахуванням того, що дана робота вимагає витрат часу, енергії й мистецтва.

Потреба в ухваленні рішення виникає при наступних обставинах:

• зовнішні обставини – наказ вищого рівня, ланки управління з урахуванням аналізу й впливу факторів зовнішнього середовища; регулювання взаємовідносин з кооперативними підприємствами та організаціями;

• внутрішні обставини – це відхилення від заданих параметрів у виробничому процесі, наприклад, порушення трудової дисципліни, мотивація працівників.