Запитання і завдання для самоконтролю

1. Який діловий документ називається наказом?

2. Що регламентують накази щодо особового складу?

3. Які реквізити містить наказ?

4. З якого моменту вступає в силу наказ?

5. Які основні вимоги до наказів: а) про прийняття на роботу;

б) про переведення на іншу роботу; в) про надання відпустки; г) про звільнення працівників?

6. Що таке особовий листок з обліку кадрів?

7. Які реквізити містить особовий листок?

8. Який документ називається трудовою книжкою?

9. Які відомості заносяться до трудової книжки, і ^е вона зберігається?

10. Для чого вживається апостроф в українському письмі?

11. Після яких літер і за якими правилами ставиться апостроф?

12. Коли апостроф не вживається?

13. Поясніть правопис слів зв’язок, об’єднання, пам’ятний, Муравйов, сузір’я, об’ява.

14. Коли між однорідними членами речення ставиться кома?

15. Які розділові знаки ставлять при узагальнювальних словах?

16. Запишіть текст під диктовку, поясніть контрольні орфограми й пунктограми.

Біля давнього вівтаря

У мучсї Павла Тичини нова виставка. Цього разу її тематика сипи і рииільської культури - однієї з найдавніших цивілізацій, з якої проростає праукраїиське коріння. А доніс до нас голос предків, перекинувши місток пам’яті з далекої давнини в незалежну Україну кінця XX століття доби Христової, молодий талановитий майстер, випускник художнього інституту скульптор і графік Руслан Най­да. Талантом наділений він від природи, він шліфував свою май­стерність в інституті та самотужки, мужнів і гартувався у козацьких походах, археологічних експедиціях, де предки являлися у солод­кому сні, коли ніч заставала просто неба, а кулак здавався м’якшим від подушки.

Отже, ерудиція, глибоке знання історії, свіжий погляд, духовне злиття з природою, вільна орієнтація в художньому просторі, часі, прадавній символіці та міфології — все це і створює той довер­шений мистецький моноліт графіки та скульптури, об’єднаний промовистою назвою «Триглав»

.І хоча виставка перша, оцінку вона одразу здобула щонайвищу. В одних роботах — суцільний політ, рух, динаміка, в інших — неспокій, мудрість, глибока задума. Коментуються сюжети все- скіфським письмом. У скульптурі — нічого зайвого. Лише кілька промовистих ліній-тиснень і тих же, як у малюнках, прадавніх знаків-символів.

Органічно доповнюють виставку пам’ятки трипільської куль­тури, що є власністю Національної академії наук України: статует­ки, глечики, а то й просто черепки (безцінні!), котрі дійшли до нас із п’ятого тисячоліття до нашої ери.

Неповною буде розповідь про художника, якщо не згадати ще одне. Його руками змайстровано бандуру та гуслі, а сам він грає на них та співає. На виставку громаду скликали бандура та ліра, якими вправно оволоділи побратими художника: Олесь Смик, Вадим Шевчук (козак Ярема), Тарас Компаниченко. Одним з по­чесних гостей був духовний батько та однодумець молодого май­стра — художник старшої генерації М. А. Стороженко.

Це було свято відродження, свято презентації молодих талан­тів, у чиї надійні руки переходить мистецтво і святий обов’язок оберігати прадідівське! Отже, причастімося разом з трипільського жбана... (За С. Гловаком).

Увсго! Культуро мовлення!