Стягнення

Стягнення за порушення трудової дисципліни, передбачені законодавством про працю: догана, звільнення

.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (ст. 147 КЗпП України).

За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку (ст. 149 КЗпП України).

Зразок наказу:

ХАРКІВСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

НАКАЗ

95. №209

Щодо особового складу

ПРИЗНАЧИТИ:

1. Григоренко Наталію Юхимівну на посаду асистента ка­федри органічної хімії з 1 липня 1995р., встановити посадовий оклад 120 гривень.

Підстава: заява Н. Ю. Григоренко з візами завідуючого ка­федрою органічної хімії і декана природничо-географічного фа­культету.

ЗВІЛЬНИТИ:

2. Ковальчук Олену Василівну, лаборанта кафедри історії Укра­їни, з посади з 1 липня 1995 р. у зв ’язку з виходом на пенсію.

Підстава: заява О. В. Ковальчук.

НАДАТИ:

3. Олефіренку Ігореві Миколайовичу, доценту кафедри пси­хології, чергову відпустку з 1.07.1995 р. по 28.07.1995 р. на 24 робочі дні, за період роботи.

Підстава: графік відпусток і заява І. М. Олефіренка.

Ф

Ректор

. М. Васильєв

§ 12. Вживання апострофа

Апостроф — орфограма небуквена. Це графічний знак, який не позначає звука.

І. Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї:

1. Після літер, що позначають губні тверді приголосні звуки, якщо перед ними немає приголосного (крім р), який належав би до кореня: солов’їний, сім'я, м’ята, п’ятниця, зв’язати, верб'я, торф ’яний.

2. Після р в кінці складу: довір 'я, сузір ’я, матір 'ю, пір ’їна.

3. Після префіксів, що закінчуються буквою на позначення приголосного звука: без’ядерний, об’єднаний, з'єднати, під’їжджа­ти, роз ’яснити.

4. Після к у словах Лук ’ян, Лук ’янівка, Лук ’яненко, Лук 'янчук.

5. У складних словах, перша частина яких закінчується на при­голосний: двох’ярусний, чотирьох’ярусний, дит’ясла.

2. Апостроф не ставиться:

1. Після б, п, в, м, ф, що позначають тверді губні звуки, якщо перед ними стоїгь інша, крім р, літера на позначення кореневого приголосного звука: Святослав, святковий, тьмяний, морквяний, медвяний (але: черв’як, верб’я).

2. Після букви р,що позначає м’який приголосний на початку слова чи в середині складу: порятунок, рясний, гарячий, буряк.

§13. Розділові знаки при однорідних членах речення

Однорідними називаються члени речення, тотожні за своєю ссмантико-синтаксичною функцією: вони пояснюють один і той самий член речення і виконують однакову синтаксичну функ­цію: Щастя, радість, доброта прийшли тепер до кожної оселі (Збан.); Пісня шириться, росте, розливається на вечірніх про­сторах (Довж.); Глибока, тиха, нерозважлива туга вникає в сер­це, каменем лягає (Укр.); Моє щастя — Вітчизни простори, опо­виті і сонцем, і хмелем, й зернам (Стельм.).

Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення: Ліси й садки укрились цвітом запашним (Заб.); Зазо­лотились, засиніли, заграли в семибарвній грі гранітних сходів мокрі схили (Баж ); Сніг укривав землю, стріхи, дерева (Гол.); Гори востаннє засвітилися легким, ажурним золотом (Гонч.); Розцві­тай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі... (Тич.).

Однорідні члени речення пов’язуються між собою або тільки інтонацією, або інтонацією і сполучниками сурядності: І мене в сім 'ї великій, сім "і вольній, новій, не забудьте пом ’янути незлим тихим словом; На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає (Шевч.).

При однорідних членах речення можуть бути узагальнюваль- ні слова, які виступають тим самим членом речення, що й однорід­ні члени. Роль узагальнювальних слів найчастіше виконують зай­менники всі, все, ніхто, ніщо та прислівники скрізь, всюди, завжди, ніде: Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі (Ол.). Узагальнення є стилістичним прийомом увиразнення змісту.