§ 7. Накладна

Накладна — це обліковий документ, який дає право на отримання, відправлення вантажів чи матеріальних цінностей.

У накладній повинні бути такі реквізити:

1. назва: угорі посередині великими літерами НАКЛАДНА № від... (дата);

2. підстава, на основі якої видано накладну;

3. кому видано (назва установи або прізвище, ім’я, по батькові приватної особи);

4. від кого (назва установи або штамп установи, адреса її, те­лефон, поточний рахунок);

5. позначення кожної графи: а) назва предметів; б) сорт; в) роз­мір; г) одиниця виміру; г) номенклатурний номер; д) кількість (за вимогою, видано); е) вартість; є) сума вартості;

6. підпис керівника установи й бухгалтера;

7. дата;

8. хто видав;

9. хто одержав;

10) печатка або штамп установи

.

Зразок накладної

НАКЛАДНА №

Підстава 199 р.

Кому Від кого

№ пор.	Вид операції			Оди­	Номен­	Кількість
		Сорт	Розмір	ниця виміру	клатур­ ний номер	за вимо­	вида­ но	Вар­ тість	Сума
						гою

О

(підпис)

(підпис)

держувач Відправник

Директор

Головний бухгалтер

Дата

§ 8. Правопис прийменників

1. Прийменники як службова частина мови, що вживаються при повнозначних словах, пишуться окремо від них: з міста, на сонці, перед нами, на полі.

2. До простих прийменників, що закінчуються на приголосний, перед словами, які починаються кількома приголосними, іноді при­єднуються голосні і або о (для милозвучності): наді(о) мною, зі скла.

3. Складні прийменники пишуться разом: поміж, понад, заради.

Примітка. Складні прийменники із початковим з- (зі-; а-) пишуться через дефіс: із-за, з-над, з-посеред, з-під.

4. Похідні прийменники прислівникового походження, як пра­вило, пишуться разом: попереду тролейбуса, обабіч шляху, на­перекір долі, назустріч долі. їх треба відрізняти від однозвучних сполучень прийменника з іменником: назустріч сонцю — на зу­стріч із вчителем, стояти скраю — з краю лісу.

5. Окремо пишуться складні похідні прийменники, утворені поєднанням іменників та прислівників з прийменниками: у зв 'язку, згідно з, відповідно до, на чолі, але: внаслідок.Особово-вказівні займенники в непрямих відмінках пишуть­ся з я на початку слова, якщо перед ними стоять прийменники: зустрів її— зустрівся з нею; побачив його — підійшов до нього.

§ 9, Розділозі знаки в складнопідрядних реченнях

Складнопідрядним реченням називається таке речення, синтаксично нерівноправні предикативні частини (головна й підрядна) якого поєднуються між собою за допомогою сполуч­ників підрядності та сполучних слів.

1. Підрядні частини речення завжди відокремлюються від го­ловних комами: Таке це літо золоте, що забуваються жалі (Чу- бач); Як хочеш від людей шаноби, любов і гнів бери у путь (Рил.); Людина, яка втрачає корінь, подібна до підточеного дерева (Цюпа).

2. Якщо підрядна частина стоїть після головної й поєднується з нею складним сполучником підрядності тому що, через те що, завдяки тому що, незважаючи на те що, внаслідок того що, в міру того як, з тих пір як, після того як, перед тіш як, то кома ста­виться або перед усім складеним сполучником, або в середині його, але тільки один раз. Пор.:

Вони наважились покину- Вони наважились покинути

ти небезпечне місце, незва- небезпечне місце незважаючи на

жаючи на те що Остапові те, що Остапові трудно було

трудно було пускатися в да- пускатися в далеку дорогу, леку дорогу (Коц.).

3. Якщо підрядна частина зі складеним сполучником підряд­ності стоїть на першому місці (перед головною), то сполучник комою не розділяється: Перед тим як одхилити ляду, вона закриває ліхтар, прислухається (Укр.).

4. Якщо підрядна частина з’єднується з головною складеними сполучниками в той час як, перш ніж, лише коли, тоді як, тим- часом як, то кома ставиться лише перед складеним сполучником: Несподівано почулися постріли, в той час як його підрозділ про­ходив через населений пункт (3 газ.).

5. При збігові сполучних засобів у підрядних частинах (двох підрядних сполучників, підрядного сполучника і сполучного сло­ва, сурядного і підрядного сполучників або сполучних слів) кома

Обліково-фінансові доюменти 379

ставиться між ними тільки в тому разі, якщо при опущенні другої підрядної частини складне речення не потребуватиме перебудови: Я з друзями прийшов у ті місця, де ще стоять глибокі озерця, що, як дівчата, заглядають в очі (Мал.). Але: Голова йому видалась неймовірно важкою, бо коли захотів озирнутися, то йому було несила її повернути (Рибак).

6. Між значно поширеними підрядними реченнями, які вже мають інші розділові знаки, може ставитися крапка з комою: Я люблю їхати на поле тоді, коли ниви зеленіють та хвилюються зеленіти хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха; коли ниви поцяцьковані волошками та червоними маків­ками (Н.-Лев.).

7. Між частинами складнопідрядного речення може ставити­ся тире для сильнішого їх інтонаційного виділення: Щоб глибоко збагнути душу народу — треба знати його літературу (Март.).

8. Якщо підрядна з’ясувальна частина відноситься до слова в головній частині, яке вимагає роз’яснення, перед нею ставиться двокрапка: Серпень вінчає літечко красне. У народі говорять: що в цей час збереш, з тим і зиму проведеш (Ткач.).

9. Якщо підрядна частина передує головній, а в головній міс­титься висновок з того, про що йдеться у попередній, то перед головною частиною ставиться кома й тире: Хто сіє хліб, хто ста­вить дім, хто створює поему, — той буде предком дорогім на­родові своєму (Рил.).

Кома не ставиться між частинами складнопідрядного речення, якщо:

а) перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть сурядний сполучник: Ми не знали і коли розпочнеться зустріч;

б) перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть частка не: Хотілось би знати не що він сказав, а як він сказав;

в) підрядна частина складається з одного сполучного слова: Він обіцяв прийти, але не сказав коли;

г) перед сполучниками як, ніби стоять слова майже, зовсім: Через місяць він став працювати майже як фахівець.

Кома не ставиться у суцільних виразах, близьких за значенням до іменної частини складеного присудка або обставини способу дії, а також у порівняннях фразеологічного типу: упав як підкошений,білий як сніг, пролетів як стріла, все йде як по маслу, свіжий як огірочок, зробити як слід, робіть як хочете, невідомо скільки, зро­бив скільки міг, зробили хто коли зміг, їли що було, сиділи де попало, все одно який, байдуже хто і под.

Вправа 181. Заповніть формуляр-зразок накладної на одержання під­ручників для школи.

НАКЛАДНА №

Підстава 199 р.

Кому Від кого

№ пор.			Номен­	Кількість
	Вид операції	Назва	клатур­ ний номер	за вимо­ гою	вида­ но		Вар­ тість	Сума

Одержувач Відправник

Директор

Головний бухгалтер

Дата

Вправа 182. Перепишіть речення, розкриваючи дужки; запишіть слова разом, окремо або через дефіс. Поясніть правопис прийменників і префіксів.

1. Хіба не вірите, що скоро день засвіте, що сонце наше вже (з)за обрію встає, що хід його спинить ніщо не зможе (в)світі і цвіту нашого ніщо вже не уб’є (Олесь). 2. Лебединий ключ (по- надо)мною, як парусами, крилами дзвенить (Рил.). 3. (З)ранку (до)вечора Кравчина (в)роботі (Довж.). 4. (На)перекір вогню й залізу ми наступаєм (на)село (Сос.). 5. Тільки вогонь горить (з)під гранітного обеліска Невідомого солдата, та ще тихо звучить музи­ка (з)глибини землі, мов (з)велетенського органа (Цюпа). 6. (По)між небом і землею рухались два живі вогники (Стельм.). 7. Шле день (у)слід хмаркам патлатим проміння сонця з верховин (Сос.).

8. І ще довго потім було чуть музики та співи (між)вербами та по(між) хатами (Н.-Лев.). 9. Коли вже діти йшли (у)школу (по)між казкових сніжних див, кремезний Якуб встав (з)за столу і ліжко гостю постелив (Рил.). 10. Безсмертні всі: цей виховав дитину, той пісню написав, хоч і єдину, а той, що не зумів цього зробити, (коло)дороги посадив ялину (Павл.). 11. Рідна мати моя, ти ночей не доспала. І водила мене (у)поля (край)села, і (в)дорогу далеку ти мене (на)зорі проводжала, і рушник вишиваний (на)щастя дала (Мал). 12. І верби, і тополі, і вітряки (на)полі, і долом геть собі село (понад)водою простяглось (Шевч). 13. Я щаслива. Моя сво­бода завжди (при)мені (Кост). 14. Соломія сиділа (не)подалік від Оксани (Цюпа). 15. (По)під лісом бездоріжжям прямує чоловік (Стельм).

Вправа 183. Користуючись російсько-українським словником, перекладіть подані словосполучення українською мовою. З’ясуйте особливості прийменнико­вих конструкцій в обох мовах.

Тетрадь по украинскому язьїку, по отношению к кому, комиссия по составлению резолюции, я к вам по делу, во время беседьі, в течение года, с помощью депутатов, учитель по профессии, ра- ботатЬ по вьіходньїм дням, идти по берегу, по направленню к го­роду, по предложению, по истечении срока, родственник по матери, по поводу болезни, по ее зову, подарок ко дню рождения, обучать на родном язьіке, к моєму стьщу, к вечеру, к вашему сведению, к началу года, с общего согласия, на худой конец, говорить на рус- ском язьіке, бьіть к десяти часам, на наличньїе деньги, изо дня в день, готовиться к зкзаменам, работа ему по силе, товариш по школе, прибегать к хитросгям.

Вправа 184. Складіть речення з похідними прийменниками.

Відповідно до, в міру, на шляху, у зв’язку з, за умови, з метою, незважаючи на, слідом за, в інтересах, в ім’я, у справі.

Вправа 185. Подані слова введіть у речення так, щоб в одному випадку вони вживалися як прийменники, а в другому — як прислівники або іменники

з прийменниками.

Збоку, попереду, зсередини, навпроти, поблизу, близько, вна­слідок, навколо.

Вправа 186. Перепишіть, розставте розділові знаки, поясніть їх уживання. Визначте типи складнопідрядних речень.

1. Змалку кохайтесь в освіті, змалку розширюйте ум бо до­ведеться у світі всяких назнатися дум (Граб). 2. Хто з пітьми ви­йшов у пітьму й кане бо коли сходить світло дня тьмяніють світила ночі (Галан). З, Якщо восени рано нанесе снігу то і весна буде рання (Нар. календар). 4. Уже зоря золоторога де полинами зацві­ло кладе на огненні пороги своє сивіюче крило (Сос.). 5. Навколо нас радості райдужні кола... А серце питає коли це було? (Крищ).

6. Якщо в листопаді з’являються комахи зима буде теплою (Нар. календар). 7. Коли вже народився ти поетом за все відповідай у цім житті (Ол.). 8. Люблю я тих хто вміє дивуватись (Крищ.). 9. Вірно казав тут доповідач що як за ними піти то не минути нам невіль­ницького життя (Гонч.). 10. Добре що зараз сіножаті тільки-но починаються і він обов’язково візьме до рук косу, пройде якусь ручку щоб відчути ні з чим не зрівнянну радість косаря який живе у ньому в крові (Цюпа). 11. Мені, мабуть, не докучить нагадувати що хто не знає свого минулого той не вартий свого майбутнього (Рил.). 12. Я тим уже боржник що українець зроду бо доля, певне, в гуморі була коли у посаг нам давала землю, й воду, і голубого неба в два крила (Ол.). 13. Ніхто не має більшої любові як той хто душу покладе за друзів (Укр.). 14. А де нема любові і страждання там не живе, не б’ється і життя (Олесь). 15. В колгоспі клопоту немало, та додалась морока й ця: три дні правління засідало гадало як зустріть співця (Біл.). 16. В материне відтале серце сіялись і сіялись Маркові слова як під новий рік сіється в хаті жито-пшениця і всяка пашниця (Стельм.).