§ 11. Правопис сполучників

1. Складні сполучники, утворені від інших частин мови, пи­шуться разом: адже, зате, начебто, отож, ніж, аніж, якщо, як­би, мовбито, немовби, наче, начеб, начебто, ніби, нібито, тобто, притому.

Примітка. Сполучники проте, зате, притому, причому, тож, теж, щоб, якби, якже, якщо, які пишуться разом, слід відрізняти від однозвучного поєднання повнозначного слова з часткою або прийменником.

2. Сполучник як службова частина мови виконує синтаксичну функцію поєднання членів речення або окремих речень, однозвучні сполучення слів виступають членами речення, і до них можна по­ставити питання. Пор.: Щоб жить — ні в кого права не питаюсь. Щоб жить —я всі кайдани розірву (Тич.). — Неба тут було так багато, що очі тонули в нім, як в морі, та шукали, за що б тоОбліково-фінансові документи 387

зачепитись (Коц.); Якби я турбувавсь завжди про себе, вже б онімів давно від самоти (Павл.) —Як би йому, Данилові, хотілося зараз із веслом у руці сісти за свій вербовий човен (Стельм.).

3. Якщо частки би(б), же(ж) зберігають підсилювальне зна­чення, то вони пишуться окремо: або ж, адже ж, але ж, коли б, хоча б, хоч би.

4. У складених сполучниках усі компоненти пишуться окремо: так що, через те що, замість того щоб, з тіш щоб, незважаючи

на те що, дарма що, задля того щоб, після того як, в міру того як.

§ 12. Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

Безсполучникові складні речення — це такі речення, предикативні частини яких об’єднуються в одне ціле тільки інто­нацією, без сполучників і сполучних слів.

Залежно від змістових відношень, які встановлюються між предикативними частинами, у безсполучникових складних речен­нях ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, дво­крапка, тире.

1. Кома ставиться між однотипними частинами безсполуч­никового речення, які тісно пов’язані між собою за змістом і ви­ражають одночасність, послідовність чи сумісність дій: Засвітить місяць, засяють зорі, земля потоне в сріблястім морі (Олесь).

2. Якщо частини безсполучникового складного речення збе­рігають певну самостійність у змістовому відношенні або значно поширені й мають у своєму складі розділові знаки, то між ними ставиться крапка з комою: В грудях жвавість росте; думка кличе вперед; знов я повен надії і віри (Граб.); Од зеленого берега ніби повіяло холодком; холодок ніби лащився до лиця, милував його, влив в тию розкіш життя, почування радісне, безклопітне й безжурне, як сама молодість (Н.-Лев ).

3. Двокрапка у безсполучникових складних реченнях ставиться:

а) якщо друга частина пояснює, розкриває зміст першої: Знаю я: моє ім 'я не згасне на прийдешнім сонячнім путі (Сос.); Ідеш: волошки у житах, березка в 'ється по стеблині (Олесь);

4. б) якщо друга частина вказує на причину того, про що йдеться в першій (між частинами можна вставити сполучник тому що): Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило (Мак.).Тире в безсполучникових складних реченнях ставиться:

а) якщо зміст предикативних частин безсполучникового ре­чення зіставляється або протиставляється: Думав, доля зустрінеть­ся — спіткалося горе (Шевч.);

б) якщо друга частина вказує на швидку зміну подій: Лише, бувало, розплющиш очі — ласкавий світ б’є в вікно, в шибку зазирає веселий поранок, озивається лагідний материн голос (Горд.);

в) якщо у першій частині вказується на час або умову, за якої відбувається дія у другій частині: Я входжу в ліс — трава стає навшпиньки, кошлатий морок лапу подає (Кост.); У товаристві лад —усяк тому радіє (Гл.);

г) якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що говорилося у першій: Вдаримо гучно ми в дзвони — всесвіт обійде луна (Чум.);

ґ) якщо друга частина містить порівняння: Подивилась ясно — заспівали скрипки (Тич.).

Вправа 187. Напишіть акт списання (зняття з балансу) такого малоцінного інвентаря: 1) шашок 5 (п’ять) комплектів; 2) шахів 2 (два) комплекти; 3) доміно