- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан воднИх ресурсІв
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- •Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість ґрунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Металургія та енергетика
- •Хімічна галузь
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетикИ на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Луганської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика регіону
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Додатки
- •Скорочення
- •Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- •Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- •Відповідальні виконавці розділів звіту
11.4. Використання альтернативних джерел енергії
В ХХI столітті людство все частіше і частіше замислюється над тим, що стане основою його існування в новій ері. Енергія була і залишається головним в життєдіяльності людини.
Слід зауважити, що використання джерел альтернативних, поновлюваних видів енергії може досить ефективно понизити відсоток викидів в атмосферу шкідливих речовин, тобто якоюсь мірою вирішити одну з важливих екологічних проблем.
Енергія вітру на землі невичерпна. Як показала практика і досвід багатьох країн, використання енергії вітру украй вигідно, оскільки, по-перше, вартість вітру дорівнює нулю, а по-друге, електроенергія виходить з енергії вітру, а не за рахунок спалювання вуглецевого палива, продукти горіння якого відомі своєю небезпечною дією.
В Луганській області досвід в розробці вітрових енергоустановок має науково-дослідна лабораторія технічної електродинаміки Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. Цією лабораторією розроблено вітроенергетичні установки потужністю 1,5-10 кВт, які призначені для перетворення енергії вітру в електричну енергію з перемінною (50 ГЦ) та постійною напругою 220 В.
Взагалі, розповсюдження використання альтернативних джерел енергії залежить від таких факторів: доступність ефективних технологій та обладнання, повна інформація щодо виробників, розповсюдження передового світового та вітчизняного досвіду, підтримка підприємств, суб'єктів підприємницької діяльності, які впроваджують технології з використання альтернативних джерел енергії на державному та місцевому рівнях.
12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
12.1. Транспортна система Луганської області
Транспортний комплекс Луганської області включає в себе автомобільний, залізничний, авіаційний, трубопровідний види транспорту. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 2009 році всіма видами транспортних заходів склали 85,7 тис. тонн (що на 10,5 тис. тонн, або на 10,9 % менше порівняно до 2008 р.), в тому числі викиди від автомобільного транспорту – 78,7 тис. тонн, або 91,8 % від викидів всіх транспортних засобів. Основними забруднюючими речовинами, які надходять в атмосферне повітря з відпрацьованими газами транспортних двигунів є: сірчистий ангідрид – 0,5 тис. тонн, діоксид азоту – 6,2 тис. тонн, оксид вуглецю – 61,7 тис. тонн, неметанові легкі органічні сполуки – 9,3 тис. тонн.
Основним забруднювачем повітря серед пересувних джерел забруднення є транспортні засоби, які перебувають у приватній власності населення, викиди яких становили 51,6 тис. тонн (60,2 %) та 27,1 тис. тонн (31,6 %) - від автотранспорту суб’єктів господарської діяльності. Викиди від виробничої техніки становили 5,3 тис. тонн (5,5 %), залізничного транспорту - 2,6 тис. тонн (3,0 %), літаків - лише 8,0 тонн.
Основним видом палива, яке використовується пересувними транспортними засобами, є бензин. Від його споживання в атмосферу протягом 2009 р. потрапило 65,7 тис. тонн (76,7 %) шкідливих речовин. Від двигунів, які працювали на дизельному паливі, у повітря надійшло 14,2 тис. тонн (16,6 %), на стисненому та зрідженому газах - 5,7 тис. тонн (6,6 %).
Найбільші обсяги викидів від пересувних транспортних засобів спостерігались у містах: Луганську - 19,6 тис. тонн, або 22,8 % від загального обсягу викидів, Краснодоні - 4,7 тис. тонн, або 5,5 % та Красному Лучі – 4,6 тис. тонн, або 5,4 %.
На одну особу населення протягом 2009 року від пересувних транспортних засобів було викинуто в повітря 36,9 кг забруднюючих речовин. Щільність викидів від пересувних транспортних засобів на 1 км2 території області становила 3,2 тонн забруднюючих речовин.