- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан воднИх ресурсІв
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- •Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість ґрунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Металургія та енергетика
- •Хімічна галузь
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетикИ на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Луганської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика регіону
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Додатки
- •Скорочення
- •Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- •Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- •Відповідальні виконавці розділів звіту
6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
6.1. Структура та стан земельних ресурсів
Надмірні навантаження на природні ландшафти впродовж багатьох десятиріч зумовили значну технологічну ураженість екосфери Луганщини. Найзагрозливіші явища мають місце в ґрунтовому покриві, де від ерозії, недосконалості агротехніки, досить часто необґрунтованого й невиправданого втручання у гідрологічний режим території осушувальною меліорацією деградовано та виведено з обороту значні площі продуктивних земель.
Головними чинниками, які дестабілізують екологічну ситуацію в регіоні, є надмірна сільськогосподарська освоєність і розораність території та нехтування екологічними вимогами під час трансформації землекористування в ході земельної реформи.
Сформоване в ході земельної реформи приватне землекористування в аграрному секторі економіки та нові принципи земельних відносин зумовлюють необхідність розробки наукових основ, способів і методів раціональної та екологобезпечної організації території землеволодінь і землекористувань, удосконалення їх упорядкування та посилення охорони земельних ресурсів, насамперед, ґрунтового покриву.
6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
Загальна площа земель Луганської області становить 2668,3 тис. га, у тому числі за окремими категоріями та угіддями:
Сільгоспугіддя загалом 1910,2 тис. га
Ліси та інші лісовкриті площі 351,8 тис. га
Землі природоохоронного призначення 67,2 тис. га
Землі водного фонду 22,0 тис. га
Землі рекреаційного призначення 6,4 тис. га
Відкриті незаболочені землі (піски, яри,
землі під зсувами, щебенем, галькою,
голими скелями 191,1 тис. га
Рис. 6.1. Структура основних видів земельних угідь Луганської області
Найбільша частка у структурі земель належить сільгоспугіддям – 1910,2 тис. га, або 71,5 % від загальної площі області.
Землі області характеризуються різноманітністю ґрунтів, частина їх має несприятливі водно-фізичні і хімічні властивості. Значна освоєність території у сукупності з рельєфом і кліматом створюють сприятливі умови для розвитку ерозійних процесів.
Підтоплення земель відноситься до одного з розповсюджених негативних природних процесів. За даними суб’єктів моніторингу, площа потенційно підтоплених земель у Луганській області становить понад 40 тис. га, у тому числі 24 тис. га – це площа підтоплення 88 сільських населених пунктів, біля 16 тис. га – площа підтоплення 40 міських населених пунктів і селищ міського типу. Площа підтоплення сільгоспугідь становить біля 1 тис. га.
За кількістю населених пунктів і площам, які найбільше потерпають від природних процесів підтоплення, є Новоайдарський, Старобільський, Сватовський, Білокуракинський, Біловодський, Троїцький та Лутугинський райони. Серед міст найбільші площі підтоплення спостерігаються у містах Луганську, Сватове, Рубіжному та Кремінній.
Зарегулювання стоків та вплив інших антропогенних факторів зумовили підвищення рівня ґрунтових вод, що призвело до заболочування земель. В процесі використання, а також впливу деяких факторів (технічний стан зрошувальних і колекторно-дренажних систем, способи та норми поливів, якість води та інші), погіршився стан зрошуваних земель, спостерігається збільшення площ з підвищеним рівнем ґрунтових вод.
Під впливом різноманітних антропогенних факторів настає псування земель, одними з яких є забруднення та засмічення відходами та викидами у атмосферне повітря неочищених речовин підприємствами різних галузей промисловості. Забрудненню земель правобережжя області сприяють підприємства вугільної промисловості. В процесі своєї діяльності вони утворюють породні відвали, які займають значні площі і негативно впливають на навколишнє середовище.
Відповідно до матеріалів державного земельного кадастру динаміка структури земельного фонду області за період з 2005 до 2009 року характеризується даними, наведеними у таблиці 6.1.
Порівняно до 2005 року, зменшились площі сільськогосподарських угідь на 3,6 тис. га, відкритих земель без рослинного покриву – на 2,1 тис. га. Збільшились площі лісів та інших лісовкритих площ на 4,5 тис. га, забудованих земель на 0,7 тис. га, відкритих заболочених земель на 0,3 тис. га, інших земель – на 22,2 тис. га.
Таблиця 6.1. Динаміка структури земельного фонду Луганської області
Основні види угідь |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
|||||
Всього тис. га |
% до загальної площі території |
Всього тис. га |
% до загальної площі території |
Всього тис. га |
% до загальної площі території |
Всьоготис. га |
% до загальної площі території |
Всьоготис. га |
% до загальної площі території |
|
Загальна територія |
2668,3 |
100 |
2668,3 |
100 |
2668,3 |
100 |
2668,3 |
100 |
2668,3 |
100 |
у тому числі: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сільгоспугіддя загалом |
1913,8 |
71,7 |
1912,8 |
71,7 |
1911,7 |
71,6 |
1911,1 |
71,6 |
1910,2 |
71,6 |
Лісі та інші лісовкриті площі |
347,3 |
13,0 |
348,5 |
13,1 |
349,5 |
13,1 |
349,5 |
13,1 |
351,8 |
13,2 |
Забудовані землі |
127,8 |
4,8 |
127,9 |
4,8 |
128,1 |
4,8 |
129,0 |
4,8 |
128,5 |
4,8 |
Відкриті заболочені землі |
16,2 |
0,6 |
16,1 |
0,6 |
16,4 |
0,6 |
16,4 |
0,6 |
16,5 |
0,6 |
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом |
193,2 |
7,2 |
194,6 |
7,3 |
192,9 |
7,2 |
192,4 |
7,2 |
191,1 |
7,2 |
Інші землі |
48,0 |
1,8 |
46,3 |
1,7 |
47,7 |
1,8 |
47,9 |
1,8 |
70,2 |
2,6 |
Усього земель (суша) |
2582,1 |
96,7 |
2583,8 |
96,8 |
2582,2 |
96,8 |
2582,0 |
96,8 |
2581,6 |
96,8 |
Території, що покриті поверхневими водами |
22,0 |
0,8 |
22,1 |
0,8 |
22,0 |
0,8 |
22,0 |
0,8 |
22,0 |
0,8 |