- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан воднИх ресурсІв
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- •Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість ґрунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Металургія та енергетика
- •Хімічна галузь
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетикИ на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Луганської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика регіону
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Додатки
- •Скорочення
- •Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- •Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- •Відповідальні виконавці розділів звіту
8. Відходи
8.1. Структура утворення та накопичення відходів
Одним з найбільш значних факторів забруднення довкілля залишаються токсичні відходи. Загальна маса накопичених в Луганській області на 01.01.2010 небезпечних відходів становить 902,6 тис. т (у 2007 р. – 928,811 тис. т, у 2008 р. – 921,7 тис. т). На сьогодення на Луганщині зберігається достатньо висока концентрація промислового, сільськогосподарського виробництв, транспортної інфраструктури в поєднанні з компактністю проживання населення, що створює додаткове антропогенне навантаження на біосферу Луганщини, в тому числі за рахунок негативного впливу місць видалення відходів.
У 2009 році суб’єктами господарювання області утворено 20,1 тис. т відходів І-ІІІ класів небезпеки, що майже на 28 % менше, ніж у попередньому році (27,9 тис. т) (рис. 8.1.).
Основна частина утворених відходів (11,0 тис. т, або 54,9 % від загального обсягу) належить до ІІ класу небезпеки. Відходи ІІІ класу небезпеки склали 8,6 тис. т і І класу – 0,5 тис. т. (рис. 8.2.).
Рис. 8.1. Динаміка утворення небезпечних відходів за останні роки, тис.т
Найбільша кількість небезпечних відходів у 2009 р. утворилась у містах Рубіжне – 9,5 тис. т (47,3 % від загального обсягу утворених відходів), Алчевську – 3,8 тис. т (18,8 %), Сєвєредонецьку – 3,128 тис. т (15,54 %), у Попаснянському районі – 1,065 тис. т (5,3 %). Щодо найбільш небезпечних відходів І класу, то з 488,637 т утворених в цілому по області більша частина приходиться на підприємства міст: Луганська 16,2 % (82,125 т), Сєверодонецька 10,8 % (52,706 т), Лисичанська 4,28 % (20,907), Краснодонського району 9,44 % (46,097 т).
Серед небезпечних відходів, що утворились протягом 2009 р. велика кількість розчинників, рідин промивальних, розчинів маточних відпрацьованих – 4,6 тис. т (23,0 % від загальної кількості), стоків рожево-червоних виробництва тринітротолуолу – 3,7 тис. т (18,6 %) і матеріалів обтиральних зіпсованих – 3,1 тис. т (15,2 %).
Рис. 8.2. Утворення небезпечних відходів за класами небезпеки у 2009 році, відсотків.
Станом на 1 січня 2010 р. у спеціально відведених місцях чи об’єктах (полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо) та на території підприємств області накопичилось 902,6 тис. т небезпечних відходів І–ІІІ класів небезпеки, з них I класу – 14,3 тис. т, II – 69,5 тис. т, ІІІ – 818,7 тис. т. (табл. 8.1.).
Таблиця 8.1. Накопичення відходів (станом на початок року)
№ з/п |
Показник |
Одиниця виміру |
Кількість |
Примітка |
1 |
Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів |
од. |
1107 |
Кількість підприємств охоплених статистичними спостереженнями |
2 |
Накопичено відходів, усього |
т |
902569,18 |
|
|
у тому числі: |
|
|
|
3 |
відходи 1 класу небезпеки |
т |
14328,131 |
|
4 |
відходи 2 класу небезпеки |
т |
69524,718 |
|
5 |
відходи 3 класу небезпеки |
т |
818716,331 |
|
Антропогенне навантаження на довкілля внаслідок розміщення небезпечних відходів І–ІІІ класів небезпеки у спеціально відведених місцях та на території підприємств на 1 км2 території у середньому по області склало 33,8 тонн, але в деяких містах та районах цей показник значно перевищує середньообласний. Найбільшим він був у Сєвєродонецьку – 11602,5 т (у 343,3 рази більше, ніж у середньому по області) та у Попаснянському районі - 156,7 т (у 4,6 рази). До найменш забруднених належать сільськогосподарські райони, де у розрахунку на 1 км2 території у спеціально відведених місцях та на території підприємств розміщено менше 1 т небезпечних відходів І–ІІІ класів небезпеки. Але на їх території існує інша загроза – це наявність агрохімікатів та пестицидів, непридатних чи заборонених до застосування. За даними проведеної інвентаризації, на 01.01.2010 в області налічується 350,63 т заборонених чи непридатних хімічні засоби захисту рослин, які зберігаються у 87 місцях зберігання.
Таблиця 8.2. Показники утворення відходів у динаміці за 2007 -2009 роки
№ з/п |
Показник |
2007 рік |
2008 рік |
2009 рік |
1. Обсяги утворення відходів: |
||||
|
Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т, в т.ч: |
15533515,7 |
15269653 |
13519627,9 |
|
Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т |
15454284 |
15241753 |
13499497 |
|
Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т |
79231,7 |
27900 |
20130,9 |
|
Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ |
259033 |
129755 |
122591 |
|
Загальна кількість відходів, т |
15792548,7 |
15399408 |
1364228,9 |
2. Інтенсивність утворення відходів: |
||||
|
Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн |
489,236 |
370,56 |
362,7 |
|
Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн |
2,455 |
0,67 |
0,54 |
|
Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол. |
8,025 |
3,122 |
0,053 |
Останні роки зменшилась частка використаних та знешкоджених відходів у загальному обсязі утворених. У 2009 р. цей показник по області склав 52,8 % (у 2008 – 62,1). Найбільшим він був у містах Алчевську (88,1 %), Ровеньки (84,4 %), Красний Луч (74,7 %) та Марківському районі (74,8 %), найменшим – у м. Лисичанську (6,5 %) і Стаханові (12,8 %).
У 2009 р. підприємствами та організаціями області враховано 13,5 млн. т знов утворених відходів виробництва, з урахуванням відходів накоплених за минулі роки повторно залучено 5,1 млн. т. (рис. 8.3.).
Р исунок 8.3. Динаміка утворення основних видів відходів виробництва за останні роки, тис. т
На 1 січня 2010 р. в залишках налічувалось 340,6 млн. т вторинних ресурсів (на 12,5 % більше, ніж на 1 січня 2009 р.), з яких на відходи вуглевидобутку і вуглезбагачення припадало 86,3 %.
|
Рисунок 8.4. Утворення великотоннажних, тис. т
Площа, яку займали відходи у відвалах і накопичувачах по області складає 3005 га. Найбільші площі під відвалами відведено у містах Алчевськ, Луганськ, Краснодон, Красний Луч, Антрацит, Лисичанськ, Свердловськ, Первомайськ, а також у Перевальському та Лутугинському районах. Затрати на зберігання та знищення відходів порівняно з попереднім роком збільшились на 13,2 млн грн. та склали 112,244 млн. грн.