- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан воднИх ресурсІв
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- •Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість ґрунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Металургія та енергетика
- •Хімічна галузь
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетикИ на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Луганської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика регіону
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Додатки
- •Скорочення
- •Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- •Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- •Відповідальні виконавці розділів звіту
2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
Повітряний басейн має найважливіше значення для життя людини.
Для Луганської області, як промислово розвиненого регіону України, характерною є проблема забруднення атмосферного повітря. Концентрація великих підприємств видобувної, металургійної, машинобудівної і переробної промисловості в нашій області призвела до того, що проблема охорони повітряного басейну стає одним з головних чинників, що впливає на стан здоров'я та життєдіяльність населення.
Викид шкідливих речовин в атмосферу залежить від обсягів виробництва підприємств найбільш екологонебезпечних галузей промисловості, стану житлово-комунального господарства в містах області та інших чинників. Також ваговий вплив має виконання природоохоронних заходів, оновлення зношеного устаткування, заміна застарілих технологій сучаснішими.
Основними чинниками високого рівня забруднення повітряного басейну області є:
значна питома вага в структурі промисловості підприємств енергетичної, металургійної, вуглевидобувної та хімічної галузей;
використання у виробництві застарілого енергоємного обладнання та технологій;
відсутність необхідного обладнання та ефективних технологій уловлювання та знешкодження шкідливих речовин;
недостатнє фінансування заходів по зменшенню викидів в атмосферу;
збільшення автомобільного парку.
2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
У 2009 році стаціонарними джерелами підприємств у повітряний басейн області було викинуто в атмосферне повітря 506,6 тис. тонн забруднюючих речовин.
Обсяги викидів від стаціонарних джерел у розрахунку на душу населення в 2009 р. склали 226,9 кг (у 2008 р. – 284 кг). У деяких регіонах обсяги викидів у розрахунку на одну особу значно перевищують середньообласні.
Так, найбільшим цей показник був у м. Алчевську (у 4 рази більше, ніж у середньому по області).
Динаміка викидів в атмосферне повітря області наведена в таблицях 2.1, 2.2. та табл. 2.3.
У порівнянні з показниками 2008 року обсяг промислових викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел зменшився в цілому по області на 59,7 тис. тонн (10,5 %).
Рис. 2.1. Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення у 2009 році
Найбільше зменшення обсягу викидів стаціонарними джерелами відбулось в м. Луганську - на 25,4 тис. тонн, або на 14 % порівняно з 2008 роком (зменшення обсягів викидів пов'язане зі скороченням вироблення електроенергії), м. Красний Луч - на 18,3 тис. тонн, або на 72,3 %; м. Стаханов – на 8,2 тис. тонн, або на 30,7 %.
Зменшення викидів по основним забруднюючим речовинам становлять: діоксиду та інших сполук сірки - на 5,8 тис. тонн (5,2 %); окису вуглецю - на 20,3 тис. тонн (4 %), оксиди азоту – 2,2 тис. тонн (7,5 %). Зниження викидів по речовинах у вигляді суспендованих твердих частинок становить 17,7 тис. тонн (25,5 %).
Значним забруднювачем повітряного басейну Луганської області є транспортна галузь. За даними статистичних спостережень в 2009 р. викиди від всіх видів транспортних засобів в атмосферне повітря області становили 85,7 тис. тонн (14,5 % від загальної кількості викидів), в тому числі: сажі – 0,8 тис. тонн, діоксид азоту – 8,6 тис. тонн, сірки діоксиду – 0,7 тис. тонн, оксиду вуглецю – 64,8 тис. тонн, неметанових легких органічних сполук – 9,9 тис. тонн. Більш, як половину викидів (60,2 %) – 51,6 тис. тонн здійснювали автомобілі індивідуальних власників.
В цілому у 2009 році обсяг викидів забруднюючих речовин від автотранспорту зменшився на 10,5 тис. тонн (10,9 %). Практично по всіх адміністративних одиницях області відбулось зменшення викидів в атмосферне повітря від автотранспорту.
Значну кількість викидів шкідливих речовин в атмосферу здійснює вугільна галузь. За статистичними даними 2009 року під час добування вугілля викинуто в атмосферне повітря 196,1 тис. тонн забруднюючих речовин (38,7 % від загальнообласного об'єму викидів).
Таблиця 2.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. тонн
Роки |
Викиди в атмосферне повітря, тис. тонн |
Щільність викидів у розрахунку на 1 км2, кг |
Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг |
Обсяг викидів на одиницю ВРП |
||
Всього |
у тому числі |
|||||
стаціонарними джерелами |
пересувними джерелами |
|||||
2000 |
522,3 |
429 |
93,3 |
16,1 |
164,5 |
0,08*
|
2005 |
593,6 |
474,7 |
118,9 |
17,8 |
195,8 |
0,03 |
2006 |
636,3 |
517,1 |
119,2 |
19,4 |
215,9 |
0,02
|
2007 |
632,4 |
542,7 |
89,7 |
20,3 |
229,1 |
0,02 |
2008 |
662,5 |
566,3 |
96,2 |
21,2 |
241,7 |
- |
2009 |
592,3 |
506,6 |
85,7 |
19,0 |
226,9 |
- |
*на одиницю валової доданої вартості