4.2. Забруднення поверхневих вод

Проблема забезпечення належного екологічного стану водно-ресурсного потенціалу залишається актуальною для всіх регіонів України. Практично всі

поверхневі і значна частина підземних водних ресурсів, особливо в районах розміщення потужних промислових і сільськогосподарських комплексів, відчувають антропогенний вплив, що проявляється у забрудненні, виснаженні й деградації цих об’єктів.

Значним трансформаціям піддаються господарсько-освоєні водозбірні території, що істотно змінило характер формування стоку і водний режим багатьох водних об’єктів.

Значні обсяги споживання води в економічній діяльності, обсяги скидів забруднених вод у поверхневі водойми – основні чинники антропогенного навантаження на поверхневі водні ресурси.

4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод

Забруднення поверхневих вод області обумовлено скидами стічних вод підприємств промисловості, комунально-побутової сфери та поверхневого стоку з селітебних територій.

На території Луганської області налічується 175 комплексів очисних споруд загальною потужністю 1738,0 тис. м³/добу. 66 комплексів працюють в режимі штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод.

Сучасний стан поверхневих водойм області характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання. Біля 100,3 млн. м³ забруднених стічних вод щорічно надходить до них. Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична та моральна застарілість обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів.

Значний вплив на формування якості поверхневих вод здійснюють води шахтного водовідливу. У 2009 році підприємствами вугільної промисловості в водні об’єкти скинуто 161,0 млн. м³ шахтних вод. З них 57,96 млн. м³ віднесено до категорії забруднених. До категорії забруднених шахтні води відносяться через їх високу мінералізацією. Використання шахтної води (13,4 млн. м³), як і у попередні роки, незначне і обмежене її високою мінералізацією, яка на деяких шахтах досягає 10 г/л і більше.

На сьогоднішній час існуючі методи демінералізації (електродіаліз, випарювання, осмос) винятково енергоємні, а також вимагають глибокого рівня попереднього освітлення шахтних вод (до 3-5 мг/л), рішення питань утилізації мутних розсолів або сухих солей.

Основними річками, до яких скидаються шахтні води, є р. Сіверський Донець, її праві притоки та р. Міус. Вони характеризуються підвищеною мінералізацією. Розробки родовищ вугілля і скидання шахтних вод у гідрографічну мережу призвели до змін у водообміні та гідрохімічному режимі підземних вод на території, яка значно перевищує площу гірничих робіт.

Всього за 2009 рік у природні водні об’єкти на території Луганської області скинуто 286,5 млн. м³ зворотних вод, із них забруднених 100,3 млн. м³ (35 %), що нижче аналогічних показників за 2008 рік за обсягами. У 2008 році було скинуто, відповідно, 316,0 млн. м³ та 147,5 млн. м³.

Аналіз скиду зворотних вод у співвідношенні до загального скиду забруднюючих речовин свідчить про зниження обсягу скиду зворотних вод у 2009 році в порівнянні з 2008 роком на 29,5 млн. м³. Обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти у порівнянні з 2008 роком знизився на 21,3 тис. т й складає 468,7 тис. т забруднюючих речовин, в тому числі завислих речовин – 5,23 тис. т, сполук групи азоту – 3,63 тис. т, БСК – 2,3 тис. т, ХСК – 6,53 тис. т.

Рис. 4.2. Обсяг зворотних вод

Рис. 4.3. Скид забруднюючих речовин у водні об’єкти

Як і раніше, у теперішній час суб’єкти господарювання Луганської області в основному використовують ресурсномісткі технології, які призводять до значних обсягів утворення забруднених стічних вод. Особливо це стосується вуглевидобувної промисловості, де скиди забруднених зворотних вод становлять 58 відсотків від загальних по області. До категорії забруднених шахтні води відносяться через їх високу мінералізацією.

Проектна потужність очисних споруд в цілому по області складає 640,7 млн. м³/рік, у тому числі потужність очисних споруд перед скидом в водні об’єкти 620,5 млн. м³/рік. І хоч запас вільної потужності на очисних спорудах складає 332 млн. м³, із всього обсягу стічних вод, які пройшли очищення, 163,7 млн. м³ віднесені до категорії нормативно-очищених.

Це зумовлено такими факторами:

• у ряді міст очисні споруди морально та фізично застаріли, а в містах Кіровськ, Брянка, Анненка, Вергульовка повністю або частково зруйновані. В області існують очисні споруди, які експлуатуються з 1940 року (м. Новодружеськ);

• у зв’язку зі зниженням виробництва і закриттям ряду шахт у вугільній промисловості, зменшився обсяг шахтного водовідливу, внаслідок чого на ряді шахт проектна потужність очисних споруд значно перевищує фактичне надходження шахтних вод. Високо мінералізовані шахтні води надходять до очисних споруд механічного та фізико-хімічного очищення, в результаті якого знижується лише вміст завислих речовин.