![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан воднИх ресурсІв
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- •Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість ґрунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Металургія та енергетика
- •Хімічна галузь
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетикИ на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Луганської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика регіону
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Додатки
- •Скорочення
- •Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- •Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- •Відповідальні виконавці розділів звіту
7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
Зсуви. На території області широко розвинені екзогенні геологічні процеси: зсуви, карст, підтоплення.
У 2009 році проведені інженерно-геологічні роботи по обстеженню зсувних процесів. Було обстежено 234 зсуви, які були раніше закартовані на ділянці першої категорії. Але на сьогодення з них існує тільки 78, інші зсуви закінчили своє існування або перетворилися в прояви яружної ерозії. Серед обстежених зсувів у 2009 році більшість розташована на площі Краснянського родовища підземних вод (згідно існуючої класифікації родовищ підземних у Луганській області).
У результаті чого було виявлено наступне:
загальна площа зсувів, які були обстежені на ділянці першої категорії склала 1,52 км2, у тому числі: активних 31 (Sзаг=0,79 км2), тимчасово стабілізованих – 19 (Sзаг=0,28 км2), стабілізованих – 14 (Sзаг=0,32 км2), постійно стабілізованих – 14 (Sзаг=0,13 км2);
при обстежені зсувів були знайдені знов утворені зсуви – 2 активних (S=9972 м2 та S=7379 м2), 1 тимчасово стабілізований (S=3456 м2), 1 стабілізований (S=1115 м2).
Коефіціент активності зсувів на ділянці першої категорії складає 31:78 = 0,40, де 31 – кількість всіх активних форм, 78 – кількість всіх форм проявів даного генетичного типу ЕГП на ділянці першої категорії, які були обстежені у 2009 році.
Що стосується зсувів техногенного походження, що розташовані у м. Лисичанську, то вони не обстежувались за недостатнім фінансуванням, але згідно попередніх обстежень, вони знаходяться у стадії активізації і завдають загрозу народногосподарським об’єктам (автомобільна дорога, складські приміщення, житлові будинки та присадибні ділянки).
За механізмом сповзання в області в основному домінують структурні та структурно-пластичні зсуви, які пристосовані до схилів балок та ярів. Для них характерна фронтальна або ниркоподібна форма в плані. Слід відмітити, що характер зсувних деформацій залежить не тільки від складу, властивостей порід ОДГ (основний деформований горизонт) і всього комплексу порід, що складають схил, але й від величини та швидкості зміни поля напруги, а також локалізації зон розтягнення та стиснення.
Згідно існуючої класифікації зсувів щодо об’єму гірських порід, що переміщуються, прояви розподілилися наступним чином:
ІІ категорія (невеликі) – 1 зсув (1 % від загальної кількості зсувів, які були обстежені у 2009 році);
ІІІ категорія (досить великі) – 36 зсувів (46 %);
ІV категорія (великі) – 31 зсув (40 %);
V категорія (дуже великі) – 10 зсувів (13 %).
Аналізуючи виконані роботи, можна передбачити подальший зріст активізації зсувних процесів та підтоплення населених пунктів сільського типу, розташованих у знижених частинах рельєфу (балках, річкових долинах), а також, де відмічається замулення русел річок, зниження дренуючої ролі балок та ярів.
Значну роль у розвитку екзогенних геологічних процесів відіграють атмосферні опади. Тому, у разі збільшення атмосферних опадів, імовірність проявів екзогенних геологічних процесів значно збільшиться.
Карст. Для території області характерний процес карстування, який проявляється в утворенні зони розширених тріщин і порожнин потужністю до 80 м в крейдяно-мергельних породах верхньої крейди (60 % площі). З цією зоною пов’язано існування верхньокрейдяного водоносного горизонту – основного джерела господарчо-питного водопостачання області – це природно-історичний карст, який займає площу 19700 км2.
Інтенсивне господарське освоєння заплави i пiщаних терас р. Сiверський Донець на території Рубiжано-Сєверодонецької промислово-мiської агломерацiї та накладення на природно-iсторичний карстовий процес техногенного впливу, викликали активізацію карстового процесу на площі 2200 км2 – це техногенно-активізований карст.
В межах депресійних зон водозаборів, навколо накопичувачiв кислих стокiв, на промислових майданчиках деяких підприємств почалася активна деформація денної поверхні внаслідок утворення суфозійно-карстових воронок і западин. Виникла загроза порушення цілісності екранів днищ накопичувачів (ВАТ “Лиссода”).
За даними попередніх досліджень суфозійно-карстові воронки утворилися на території: Володинського водозабору (21), Замулiвського водозабору (81), водозабору "Лiсова дача" (5), Метелкiнському водозаборі (1), проммайданчику Рубіжнянського казенного хімічного заводу “Зоря” (91), проммайданчику ВАТ “Об’єднання Склопластик” (9).
Обстеження площ розвитку карстового процесу у 2009 році не здійснювалося.
Підтоплення. На території області існує проблема підтоплення, яке викликане підняттям рівня ґрунтових вод. Загальна площа підтоплених земель становить понад 100 км2, з яких приблизно 70 % – це природне підтоплення, а приблизно по 15 % – природно-техногенне і техногенне підтоплення. Найбільш підтопленими по кількості населених пунктів є Новоайдарський, Старобільський, Сватовський, Білокуракинський, Біловодський, Троїцький та Лутугинський райони. Серед міст найбільші площі підтоплення спостерігаються у містах Луганську, Сватове, Рубіжному та Кремінній.
У 2009 році були виконані польові та камеральні роботи на територіях, які схильні до підтоплення.
Польові роботи полягали в інженерно-геологічному обстеженні територій. Було обстежено п’ять населених пунктів, які розташовані у Сватівському (смт. Нижняя Дуванка, с. Преображенне) та Троїцькому (с. Новочервоне, с. Покровське, с. Тарасівка) районах.
Камеральні роботи складалися в обробці польового матеріалу, отриманого в процесі обстеження територій, на яких виявлені прояви екзогенних геологічних процесів. Загальна площа підтоплення населених пунктів, які були обстежені склала 36,93 км2. Слід відмітити, що підтоплення у даному випадку пов’язане з розташуванням населених пунктів на площі, яка характеризується високим стоянням підземних вод (заплави, річкові долини). Інформація по результатам обстеження наведена в таблиці 7.2.
Таблиця 7.2. Результати обстежень у 2009 році процесів підтоплення населених пунктів на території Луганської області
№ з/п |
Населений пункт |
Площа підтоплення, км2 |
|
|
|
станом на 01.01.04 р. |
станом на 01.01.10 р. |
Сватівський район |
|||
1 |
смт. Нижняя Дуванка |
3,04 |
4,45 |
2 |
с. Преображенне |
1,33 |
2,58 |
Троїцький район |
|||
3 |
с. Новочервоне |
2,42 |
11,81 |
4 |
с. Покровське |
1,80 |
5,38 |
5 |
с. Тарасівка |
1,72 |
12,71 |
|
Разом |
10,31 |
36,93 |
Площа підтоплення обстежених територій у порівнянні з 2004 роком значно зросла (особливо по населеним пунктам Новочервоне та Тарасівка).
Значну роль у розвитку процесу підтоплення відіграють атмосферні опади, які у 2009 році хоча і склали значно менше у порівнянні з попередніми роками, але площі підтоплення не зменшилися, а по деяким пунктам збільшилися в декілька разів. Узагальнена інформація щодо поширення екзогенних геологічних процесів на території області наведена в таблиці 7.3.
Таблиця 7.3. Поширення екзогенних геологічних процесів
№ з/п |
Вид (ЕГП) |
Площа поширення, км2 |
Кількість проявів, од. |
% ураженості регіону |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
Зсуви всього: |
6,99 |
1140 |
0,026 % території області |
в тому числі активні |
3,8 |
566 |
0,015 |
|
2 |
Природно-історичний карст у крейдяно-мергельних породах верхньої крейди, у межах східного схилу Воронезької антеклізи, в т.ч. |
19700 |
|
73,83 |
напіввідкритий |
6700 |
|
25,11 |
|
закритий |
13000 |
|
48,72 |
|
3 |
Техногенно-активізований природно-історичний карст у крейдяно-мергельних породах верхньої крейди по лівобережжю р. Сів. Донець, викликаний роботою водозаборів підземних питних вод, в т.ч. |
2200 |
|
8,24 |
напіввідкритий |
2200 |
|
8,24 |
|
4 |
Техногенно-активізований карст у крейдяно-мергельних породах верхньої крейди, розвинутий на території Рубіжано-Сіверськодонецької промислово-міської агломерації, викликаний забрудненням підземних вод відходами хімічної промисловості з рН=1-5, |
40 |
|
0,15 |
в т.ч. напіввідкритий |
40 |
|
0,15 |
|
5 |
Підтоплення |
108 |
|
0,4 |