6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси

На підставі розрахунків інтегральної оцінки стану земель на регіональному рівні, ситуація з ґрунтами визначається як напружена.

Територія Луганської характеризується складним геолого-гідрогеологічним станом із стійкою тенденцією до розвитку небезпечних процесів і явищ: підтоплення, зсуви, карсти.

Підтоплення та затоплення земель відноситься до одного з розповсюджених та небезпечних процесів, який охоплює 1,5 % території області.

Розташування населених пунктів у понижених місцях, кліматичні та геологічні умови, незадовільний стан мереж водопостачання та водовідведення, високий рівень промислової забудови та інше є основними причинами та факторами підтоплення земель. Загострює ситуацію з підтопленням закриття вугільних шахт з припиненням водовідливу, що активізує процеси підтоплення на території шахтарських міст і селищ. На значній території (біля 1200 га) над підземними розробками в процесі затоплення можливе утворення провалів, просідань та зсувів. На території Луганської області внаслідок закриття шахт прогнозується підтоплення ділянок земної поверхні загальною площею біля 700 га.

За даними Головного управління МНС України в Луганській області та «Схід-ДРГП» по області нараховується 1140 зсувних тіл різного віку, як природного, так і техногенного походження, з яких 566 активних зсувів охоплюють територію у 380 га. Зсуви на території Луганської області розвинуті переважно в північно-західній її частині на лівобережжі р. Сіверський Донець. Найбільш уражені зсувами природного походження території Сватівського, Кремінського та Троїцького районів, техногенного – Попаснянського району та м. Лисичанськ.

Внесені вугільною промисловістю зміни в природні ландшафти не можуть бути відновлені самою природою. Тому, на місці порушених промисловістю природно-територіальних комплексів необхідно створювати нові продуктивні і стійкі природні і господарські утворення, що відповідають потребам людини (лісонасадження, штучні водойми, місця для відпочинку населення).

Посилює техногенний вплив на довкілля самовільне видобування корисних копалин – явище, яке набуло значного поширення в окремих районах області. Несанкціонований видобуток корисних копалин, супроводжується численними порушеннями земельного законодавства: самовільним використанням земельних ділянок і зняттям родючого шару грунту, який приводить до деградації земель і інших негативних екологічних наслідків.

6.3. Якість ґрунтів

Людство з давніх пір забруднювало земну поверхню відходами своєї діяльності. Але у ХХ столітті відбувся різкий стрибок і в характері, і в масштабах, і у впливі забруднень.

Грунт, який не є продуктом праці людини й створювався природою протягом тисячоліть, нині в результаті інтенсивного користування, нерозумної аграрної політики та розбазарювання під різні види будівництва, кар´єри, тощо знаходиться в стані виснаження, вичерпання. Дедалі відчутнішими стають негативні наслідки хімізації с/г – погіршення стану ґрунтів через накопичення в них шкідливих хімічних речовин після тривалих й інтенсивних внесень міндобрив та різних пестицидів. Адже внесений у ґрунт фосфор практично не вимивається. Внаслідок того їх структура ґрунтів деградує, вони перенасичуються шкідливими хімічними речовинами.

До одного з негативних явищ, властивих опустелюванню, належать пилові бурі. Хоча вони досить поширені в природі, вияснилось, що деякі з них виникають з вини людини – на деградованих землях.

Нині охорона й раціональне використання земельних ресурсів – одна з найактуальніших проблем.