6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення

В сільськогосподарському виробництві області використовуються значні площі земель, ефективність яких залежить від стану ґрунтового покриву та характеру його використання. Більшість ґрунтів малопридатна для сільськогосподарського використання за своїм генетичним походженням (ґрунти на пісках, піщаниках, сланцях та ін.), ознакам засолення, щебнистості і заболочування. Тривале використання орних земель без належних агротехнічних заходів привело до фізико-хімічної деградації ґрунтів.

За даними Луганського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції, згідно з програмою агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення за період 2005-2009 роки проведені вишукувальні роботи на площі 1213,2 тис. га.

За результатами було встановлено, що ґрунти з дефіцитним балансом гумусу та мікроелементів займають близько 85 % площі земель сільськогосподарського призначення. Ґрунти, які містять фосфору менше 100 мг на 1 кг ґрунту (фактично 74 мг/кг), калію менше 150 мг/кг (фактично 99 мг/кг) та мають рН більше 8,0 і гумусу менше 4,3 % (фактично 3,99 %), не відносяться до високо родючих ґрунтів.

Середньорічні темпи дегуміфікації земель складають 0,4 т/га. Найвищі показники (0,55 т/га) спостерігаються у Сватівському, Старобільському та Лутугинському районах.

Землі області характеризуються різноманітністю ґрунтів, частина їх має несприятливі воднофізичні і хімічні властивості. Дані щодо якісної характеристики ґрунтів та площ, які вони займають, наведені у таблиці 6.3.

Таблиця 6.3. Якість земель

Назва показників	С/г угіддя, тис. га	Рілля, тис. га
Механічний склад:
Легкоглинисті	808,0	690,0
Важкосуглинкові	784,7	516,6
Середньосуглинкові	144,4	81,6
Легкосуглинкові	41,2	21,1
Супіщані	31,1	13,2
Засолені:
Всього	87,9	39,7
В т.ч. слабо	66,0	33,8
Солонцюваті:
Всього	75,7	41,2
В т.ч. слабо	50,3	26,0
Кислі:
Всього	-	-
В т.ч. близькі до нейтральних	-	-
слабо	-	-
середньо	-	-
Перезволожені:
Всього	29,9	28,4
В т.ч. позазаплавні	8,9	8,3
Заболочені:
Всього	15,1	1,3
В т.ч. слабо	5,7	0,6
Кам’янисті:
Всього	41,7	20,2
В т.ч. мало	28,0	13,5
Дефляційно-небезпечні:
Всього	1623,0	1265,0
В т.ч. слабо	1160,0	1011,4
середньо	314,3	179,5
Піддані водній ерозії:
Всього	1215,3	895,2
В т.ч. слабо	960,8	482,2
середньо	207,8	102,8
сильно	46,7	10,2
Характеристика ґрунтів:
Дерново-підзолисті	-	-
Опідзолені	-	-
Чорноземи типові на лесових породах	103	89
Чорноземи звичайні на лесових породах	1159	1010
Чорноземи південні на лесових породах	-	-
Чорноземи на щільних породах	81	57
Чорноземи на пісках	45	22
Чорноземи та дернові ґрунти на елювії щільних порід	276	171
Каштанові	-	-
Лучно-чорноземні і лучно-каштанові	110	36
Лучні, чорноземно-лучні і каштаново-лучні	14	7
Болотні	5	0,3
Солонці і солончаки	4	2
Осолодені	-	-
Подові	-	-
Дернові ґрунти на воднольодовиках, делювіальних	-	-
древньоалювіальних і морських відкладеннях	-	-
Буроземно-підзолисті, дерново-буроземні і бурі	-	-
чорні	-	-
Коричневі ґрунти в передгірські чорноземи	-	-
Намиті	71	14
Виходи порід і розмиті	4	-
Особливо цінні ґрунти:
Чорноземи міцні і звичайні на лесових породах не змиті	255	255
Лучно-чорноземні і намиті ґрунти (несолонцюваті і незасолені)	7,3	7,3

Примітка: дані таблиці наведені, виходячи з обстеженої площі сільськогосподарських угідь – 1809,4 тис. га.

Ґрунти - індикатор багатовікових природних процесів, і його якість – це результат довгого впливу різних джерел забруднення, а особливо сільським господарством.

Екологи тривалий час накопичували свідчення, що з плином часу пестицидне забруднення ґрунтів і води, а також «вторинні ефекти» обов’язково стануть набагато суттєвищими, ніж тимчасова перемога навіть над дуже неприємним шкідником. Їх теза зводилась до того, що всі запропоновані до цього часу хімічні засоби мають широкий спектр дії, впливаючи не тільки на шкідника, а й на всю біосферу і на всі види живого.

Особливо небезпечне неправильне або надмірне використання пестицидів, причому деяка їх частина трансформується, тобто виникають токсичні речовини (вторинна токсикація). Деякі пестициди не розкладаються протягом кількох років або десятиліть, в зв’язку з цим значні кількості пестицидів можуть акумулюватись у ґрунтах, у воді або концентруватись в харчових ланцюгах.

Інтенсивне виробництво та застосування пестицидів перетворило їх на постійно діючий фактор навколишнього середовища, який має, як позитивний так і негативний вплив. Доведено, що на рівні низьких концентрацій на фоні видимого благополуччя часто можна виявити приховані зміни – функціональні, метаболічні, гематологічні, імунологічні, зниження опору організму до дії супутніх екзогенних та ендогенних факторів.

Використання пестицидів регламентується у всіх країнах відповідними законами. Ціллю цього являється заборона обігу високотоксичних, небезпечних для людини препаратів, які недостатньо ефективні й несприйнятні по гігієні праці і гігієні харчування.

У 2009 році було відібрано і обстежено 2693 зразків ґрунту на площі 251 тис. га. Моніторингом охоплені ґрунти чотирьох районів області: Білокуракинського – 83 тис. га, Троїцького – 103 тис. га, Слов’яносербського – 50 тис. га, Перевальського – 15 тис. га.

З 2693 зразків ґрунту у 35,6 % (960 зразків) були виявлені залишкові кількості хлорорганічних пестицидів (ДДТ і ГХЦГ), а в 0,23 % зразків (6 зр.) з перевищенням гранично допустимих концентрацій. Тобто з 251 тис. га обстеженої площі 89,4 тис. а ґрунтів забруднені залишками хлорорганічних пестицидів, а 0,58 тис. га – з перевищенням ГДК.

В той час, як забруднення ДДТ та його метаболітами, становить 31,6 % від загальної кількості зразків, то залишки ГХЦГ становлять лише 4 %.

Кількість зразків, які забруднені залишками хлорорганічних пестицидів по районах становить:

Білокуракинський – 34,4 % або 28,6 тис. га.

Троїцький – 31,9 % або 32,9 тис. га.

Слов’яносербський – 39,1% або 19,6 тис. га.

Перевальський – 47,5 % або 7,1 тис. га.

Найбільш забрудненими виявились ґрунти Перевальського району, де кількість зразків з перевищенням ГДК становить 1 % від загальної кількості, що становить 0,15 тис. га. Це такі господарства, як ПП «Котляров» та ТОВ «Червоний прапор».

У Слов’яносербському районі зразків з превищенням ГДК – 0,32 % або на площі 0,16 тис. га (господарство «Луга Райз Агро»).

У Троїцькому районі зразків з перевищенням ГДК 0,11 %, або на площі 0,11 тис. га (ТОВ «Лан»).

У Білокуракинському районі ґрунти з перевищенням ГДК становлять 0,1 %, та займають площу 0,083 тис. га (ФГ «Ява»).

Детальна інформація щодо вмісту в ґрунтах залишкових кількостей хлорорганічних пестицидів надається в таблиці 6.4.

Таблиця 6.4. Визначення вмісту у ґрунтах залишкових кількостей пестицидів станом на 01.01.2010 р.

Назва району	Пестициди	Кількість проб, шт			Вміст ЗКП, мг/кг			ГДК	Населений пункт, гос-во, де було перевищення ГДК
		проаналіз.	із них забруд нено ЗКП	із вмістом вище ГДК	серед.	мінім.	максим.
Білокуракинський	ГХЦГ сума ізомерів	994	37	-	0,0032	0,0008	0,0068	0,1
	ДДТ та його метаболіти	994	305	1	0,0082	0,0009	0,1	0,1	ФХ "Ява"
Троїцький	ГХЦГ сума ізомерів	872	37	-	0,0030	0,0006	0,018	0,1
	ДДТ та його метаболіти	872	241	1	0,0069	0,001	0,17	0,1	ООО "Лан"
Слов'яносербський	ГХЦГ сума ізомерів	627	27	-	0,0026	0,0007	0,0053	0,1
	ДДТ та його метаболіти	627	218	2	0,0106	0,0005	0,11	0,1	"Луга Райз Агро"
Перевальський	ГХЦГ сума ізомерів	200	8	-	0,0035	0,0018	0,0052	0,1
	ДДТ та його метаболіти	200	87	2	0,017	0,0013	0,13	0,1	ЧП "Котляров"
									ОАО "Червоний прапор"
Всього:	ГХЦГ сума ізомерів	2693	109	-
	ДДТ та його метаболіти	2693	851	6

Важкі метали вже зараз займають друге місце по рівню небезпечності, поступаючись пестицидам, а по прогнозам спеціалістів в майбутньому вони мають стати більш небезпечними, ніж тверді відходи АЕС.

Важкі метали довготривало та у значних кількостях вносяться у ґрунт з добривами на одних і тих же площах. При цьому токсиканти, що надійшли в ґрунт у складі добрив, відразу не піддаються розпаду, як діючі речовини пестицидів, а приймають участь у міграційних та транслокаційних процесах у об’єктах довкілля (ґрунті, поверхневих та ґрунтових водах, рослинній продукції). Якщо величини напіврозпаду діючих речовин пестицидів становлять від годин, діб, кількох місяців до років, то зменшення наполовину вмісту деяких важких металів (цинку, кадмію, міді та свинцю відповідає 500, 1110, 1500 та кільком тисячам років.

Важкі метали у ґрунті можуть перебувати у різних за рівнем рухомості формах - нерухомі, потенційно та власне рухомі форми. Негативну дію, щодо біоти та людини зумовлюють важкі метали у рухомій формі. Зважаючи на це, для вивчення реальної небезпеки важких металів необхідно проводити контроль за вмістом їх рухомих сполук. У Луганському центрі «Облдержродючість» проводиться визначення рухомої форми важких металів у кислотній витяжці (1М НNO₃). Значних перевищень ГДК по міді та цинку не виявлено, лише на рівні ГДК +10%, тому характеристика забруднення дана лише по свинцю і кадмію, які є найбільш небезпечними серед токсикантів. Рухомі форми цих елементів небезпечні тим, що легко потрапляють до організму людини та тварин, тому що легко засвоюються з їжі та води, накопичуються та майже не виводяться. Їх токсична дія проявляється при дуже низьких концентраціях. Кадмій дуже отруйна речовина, він блокує сульфгідрильні групи ферментів, порушує обмін заліза і кальцію, порушує синтез ДНК. Свинець має багатосторонню негативну дію, блокує SH-групи білків, інгібує дію ферментів, викликає отруєння, враження нервової системи.

У звітному 2009 році ґрунти чотирьох районів області: Білокуракинський, Перевальський, Слов’яносербський, Троїцький були обстежені на вміст важких металів. По Білокуракинському району загальна площа обстеження складала 83 тис. га, де було відібрано 1272 зразки. Мінімальний вміст свинцю 1,7 мг/кг, середній – 6,4 мг/кг, а максимальний – 17,5 мг/кг що відповідає середньому рівню забрудненості. Таких земель у районі 2153 га, що становить 2,6 %. Максимальне забруднення рухомим кадмієм становить 1,67 мг/кг, що відповідає підвищеному рівню забруднення, таких земель у Білокуракинському районі понад 3 % (2414 га). У таблиці 6.5. приведені дані забруднення ґрунтів солями важких металів станом на 01.01.2010 року та вказані населені пункти та господарства, де були виявлені перевищення ГДК.

Таблиця 6.5. Забруднення ґрунтів солями важких металів станом на 01.01.2010 року

Назва району	Важкі	Кількість проб, штук		Вміст важких металів, мг/кг ґрунту рухома				Населений пункт, госпо-
	метали	проаналі-	забруднено	форма (1М НNО3 )			ГДК	дарство, де було виявле-
		зовано	вище ГДК	мінім.	серед.	макс.		но перевищення ГДК
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Білокуракинський	свинець	1272	33	1,7	6,4	17,5	10	ПСП "Дніпро", СТОВ "Заря" СТОВ "Прогрес"
	кадмій		37	0,04	0,51	1,67	0,7	КФГ "Вікторія", СТОВ АФ "Партнер"
Перевальський	свинець	265	51	2,6	6,9	13,8	10	"Червонопрапорний", ТОВ "Інто-Агро"
	кадмій		2	0,11	0,4	1,34	0,7	ВАТ ППХ "Комунарське"
Слов'яносербськ	свинець	718	46	2,6	7,5	17,1	10	ТОВ "Колос", ТОВ "Союз"
	кадмій		37	0,11	0,51	2,15	0,7	"Агротон", "Агрохім"
Троїцький	свинець	1250	76	2,0	6,9	17,7	10	ПСП "Діамант",ФГ "Заря",ТОВ "Правда"
	кадмій		47	0,11	0,47	1,67	0,7	ПСП "Привілля", ТОВ "Лан"

По Перевальському району загальна площа обстеження склала 15 тис. га (265 зразків), рівень забруднення по свинцю помірний на 15 % с/г угідь, та середній рівень забруднення по кадмію на площі 0,7 % (113 га).

По Слов’яносербському району загальна площа обстеження 50 тис. га (718 зразків), забруднення свинцем відповідає помірному та середньому рівню на площі 6,4 % (3202 га) с/г угідь. По кадмію максимальний показник рівня забруднення - високий та середній, забруднено 5,1 % площі с/г угідь.

Троїцький район найбільший в цьому році по площі обстеження сільськогосподарських угідь – 103 тис. га, має забруднення свинцем переважно на середньому рівні на площі, що складає 6,1 % від загальнообстеженної, а забруднення кадмієм на рівні помірного та середнього на площі 3873 га (3,7 %).

У 2009 році вже у 11 районах області проведено три тури еколого-агрохімічного обстеження. Чітко просліджується тенденція до зменшення площ забруднених хлорвмісними пестицидами, хоча різниця між останнім і передостаннім турами не така разюча, порівняно з першим туром обстеження.

Динаміка вмісту ЗКП за три тура обстеження наведена у таблиці 6.6.

Таблиця 6.6. Динаміка вмісту залишкових кількостей хлорорганічних пестицидів у ґрунтах Луганської області у трьох турах обстеження (1996-2008 рр.)

Назва району				Обстежена	Вміст залишкових кількостей
		Тур обсте-	Рік обсте-	площа	хлорорганічних пестицидів
		ження	ження	тис. га	забруднено		вище ГДК
					%	тис. га	%	тис. га
Новоайдарський		VI	1996	72,4	52,17	37,8	0,9	0,65
		VII	2001	79,9	47,5	37,9	0,5	0,4
		VIII	2006	77,1	20	15,4	―	―
Краснодонський		VI	1996	80,1	61,15	49	13,3	10,6
		VII	2001	69,4	51,55	35,8	0,13	0,09
		VIII	2006	60,1	21,1	12,7	0,19	0,11
Свердлівський		V	1996	75,5	80	60,4	10	7,55
		VI	2001	67,9	50	33,95	―	―
		VII	2006	55,3	19,14	10,6	―	―
Попаснянський		VI	1996	48,5	78,4	38	9,8	4,75
		VII	2001	44,6	47,17	21,04	1,1	0,5
		VIII	2006	48,1	20,9	10,05	1,7	0,82
Сватівський		VII	1997	101,8	52	52,9	13,8	14,05
		VIII	2002	89,1	41,3	36,8	0,41	0,36
		IX	2007	110,0	27,25	29,98	0,35	0,38
Ст-Луганський		VI	1997	84,3	51,9	43,75	15,9	13,4
		VII	2003	108	40,6	43,8	―	―
		VIII	2007	94,4	39,8	37,6	0,22	0,21
Лутугинський		VI	1997	55,1	63,8	35,15	9,2	5,07
		VII	2002	41,8	41	17,14	―	―
		VIII	2007	39,8	43,18	17,2	1,03	0,41
Слов’яносербський		VII	1998	43,3	66,7	28,9	3,2	1,38
		VIII	2003	53	40,6	21,5	0,14	0,07
		IX	2008	50	39,1	19,6	0,32	0,16
Білокуракинський		VII	1998	72,1	58,75	42,36	1,0	0,72
		VIII	2003	82,8	30,17	25	0,09	0,075
		IX	2008	83	34,4	28,6	0,1	0,083
Троїцький		VII	1998	99,8	74,1	73,95	1,3	1,3
		VIII	2003	107,4	28,36	30,46	-	-
		IX	2008	103,0	31,9	32,9	0,11	0,11
Перевальський		VI	1998	23,9	63,2	15,1	1,2	0,29
		VII	2003	27,4	24,8	6,8	-	-
		VIII	2008	15	47,5	7,1	1	0,15

У 2009 році сектором радіологічних досліджень продовжувались роботи по оцінці і контролю стану забруднення навколишнього середовища радіонуклідами цезію-137 та стронцію-90.

За звітний рік радіологічне обстеження проводилось на площі 251 тис. га в 217 господарствах, чотирьох районах області. Проаналізовано зразки ґрунту у Троїцькому, Білокуракинському, Слов'яносербському, Перевальському районах.

Вміст цезію-137 було визначено в 616 зразках ґрунту на радіометрі РИГ-01 «Гамма», стронцію-90 в 221 зразках радіохімічним оксалатним методом з використанням малофонової установки УМФ-2000. Найвища щільність забруднення цезієм-137 виявлена у Перевальському та Білокуракинському районах.

Станом на 01.01.2010 року виявлено 3,8 тис. га сільськогосподарських угідь з рівнем забруднення цезієм-137 вище 1 Кі/км², у тому числі: 2,7 тис. га орних земель і 1,1 тис. га на луках і пасовиськах (таблиця 6.7.).

Ці землі згідно Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» відносяться до зони посиленого радіологічного контролю.

Одним із показників радіаційної ситуації у зоні обслуговування є визначення рівнів експозиційної дози (гамма-фону) у мкр/год.

У 2009 році гамма-фон визначався на 27 контрольних майданчиках, а також в Троїцькому, Білокуракинському, Слов'яносербському та Перевальському районах. Визначення гамма-фону проводилось приладом СРП-68 одночасно з відбором зразків ґрунту при суцільній еколого-агрохімічній паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Найвищі показники гамма–фону відмічаються в Перевальському районі, які становлять в середньому 15 мкр/год.

Для радіологічного контролю на території області було визначено 27 стаціонарних ділянок, розміщених на основних типах ґрунтів. Робота здійснювалась згідно з програмою робіт радіологічних підрозділів державної агрохімічної служби.

Відбір зразків, підготовка їх до аналізу та радіохімічні аналізи проводились згідно «Методических указаний по определению содержания стронция – 90 и цезия-137 в почвах и растениях» розроблених ЦІНАО, Москва, 1985р. Результати аналізів занесені у таблицю 6.8.

Таблиця 6.7. Щільність забруднення сільськогосподарських угідь області радіонуклідами цезію і стронцію

Назва району	Обстежено	Площа, тис.га	у т.ч. із щільністю забруднення, Кі/км2
			цезієм-137								стронцієм-90
			до 0,5	0,5-1	1-5		5-15		>15		0,02-0,15		0,15-3,00		>3,00
					всього	в т.ч. торф	всього	в т.ч. торф	всього	в т.ч. торф	всього	в т.ч. торф	всього	в т.ч. торф
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
Білокуракинський	Всього	83,0	69,3	13,5	0,2					83,0
	у т.ч. рілля	65,3	59,0	6,1	0,2					65,3
	луки і пасовищ	17,7	10,3	7,4						17,7
	баг. насадж.
Троїцький	Всього	103,5	93,7	9,8						103,5
	в т.ч. рілля	81,9	78,7	3,2						81,9
	луки і пасовищ	21,6	15,0	6,6						21,6
	баг. насадж.
Слов'яносербський	Всього	49,6	30,4	19,2						49,6
	у т.ч. рілля	44,0	30,4	13,6						44,0
	луки і пасов.	5,6		5,6						5,6
	баг. насадж.
Перевальський	Всього	15,0		11,4	3,6					15,0
	у т.ч. рілля	11,0		8,5	2,5					11,0
	луки і пасовищ	4,0		2,9	1,1					4,0
	баг. насадж.
Разом по області	Всього	251,1	193,4	53,9	3,8					251,1
	в т.ч. рілля	202,2	168,1	31,4	2,7					202,2
	луки і пасовищ	48,9	25,3	22,5	1,1					48,9
	баг. насадж.

Таблиця 6.8. Щільність забруднення стаціонарних контрольних майданчиків області радіонуклідами цезію і стронцію

Код моніторингової ділянки	Географічні координати	Вид угідь	Щільність забруднення майданчика, Кі/км2
			цезієм-137					стронцієм-90
			до 0,5	0,5-1	1-5	5-15	>15	0,02-0,15	0,15-3,00	>3,00
111309025103	49036΄28΄΄п.ш.	залуження		1				1
	39033΄35΄΄с.д.
111309033118	49037΄10΄΄п.ш	рілля		1				1
	39010΄45΄΄с.д.
111309051115	49015΄00΄΄п.ш.	рілля		1				1
	38057΄31΄΄с.д
111309045401	48038΄55΄΄п.ш.	рілля		1				1
	39010΄57΄΄с.д.
111309022203	48026΄18΄΄п.ш.	рілля	1					1
	39010΄42΄΄с.д.
111309006114	49012΄37΄΄п.ш.	рілля	1					1
	39033΄49΄΄с.д.
111309003104	48016΄47΄΄п.ш.	рілля	1					1
	3906΄11΄΄с.д.
111309054207	49042΄45΄΄п.ш.	рілля		1				1
	38016΄47΄΄с.д.
111309048205	48049΄24΄΄п.ш.	рілля	1					1
	39037΄44΄΄с.д.
111309014211	48027΄57΄΄п.ш.	рілля		1				1
	39035΄8΄΄с.д.
111309042105	4802΄52΄΄п.ш.	рілля	1					1
	39040΄30΄΄с.д.
111309014208	48011΄42΄΄п.ш.	рілля	1					1
	39042΄5΄΄с.д.
111309036203	48020΄48΄΄п.ш.	рілля		1				1
	38033΄56΄΄с.д.
Продовження таблиці 6.8.
111309045208	48040΄46΄΄п.ш.	рілля		1				1
	38057΄41΄΄с.д.
111309040102	49034΄46΄΄п.ш.	рілля	1					1
	3803΄32΄΄с.д.
111309009112	49028΄18΄΄п.ш.	рілля	1					1
	38044΄55΄΄с.д.
111309031201	48056΄43΄΄п.ш.	рілля		1				1
	3905΄11΄΄с.д.
111309019209	48043΄48΄΄п.ш.	рілля	1					1
	38024΄21΄΄с.д.
111309016102	4905΄50΄΄п.ш.	рілля		1				1
	38025΄32΄΄с.д.
111309028108	49021΄6΄΄п.ш.	рілля		1				1
	39059΄12΄΄с.д.
111309028105	49026΄36΄΄п.ш.	рілля		1				1
	39055΄35΄΄с.д.
111309048209	48045΄55΄΄п.ш.	рілля	1					1
	39010΄26΄΄с.д.
111309040203	49021΄29΄΄п.ш.	рілля	1					1
	38019΄38΄΄с.д.
111309033104	49042΄25΄΄п.ш.	рілля		1				1
	3905΄54΄΄с.д.
111309036602	48027΄42΄΄п.ш.	рілля		1				1
	38031΄26΄΄с.д.
111309009110	49045΄8΄΄п.ш.	рілля		1				1
	38045΄2΄΄с.д.
111309016107	4904΄55΄΄п.ш.	ліс	1					1
	38012΄2΄΄с.д.