![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан воднИх ресурсІв
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- •Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість ґрунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Металургія та енергетика
- •Хімічна галузь
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетикИ на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Луганської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика регіону
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Додатки
- •Скорочення
- •Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- •Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- •Відповідальні виконавці розділів звіту
5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
Сказ – особливо небезпечна інфекційна хвороба всіх теплокровних тварин і людини. Хворіють всі види домашніх, сільськогосподарських та диких тварин. Збудник хвороби – нейтропний вірус.
Джерелом збудника сказу є хворі тварини, головним чином лисиці, які виділяють вірус із слиною. За джерелом та резервуаром збудника розрізняють епізоотії сказу міського типу, основними розповсюджувачами якого є собаки, і епізоотії сказу природного типу, що поширюється дикими м’ясоїдними – лисицями, єнотовидними собаками, вовками, пацюками та іншими. Сказ природного типу розповсюджений на значних територіях в різних країнах світу. Головним джерелом збудника інфекції на Україні є лисиці. Поширення і підтримка природних осередків сказу є результатом взаємодії багаточисельних факторів як екологічних, так і соціально-економічних. Головний із них - щільність популяції лисиць, яка перед періодом розмноження не повинна перевищувати 0,5-1,0 гол. на 1000 га, а відстріл їх повинен бути не менше 70 % від загальної чисельності лисиць.
Важливим екологічним фактором, що впливає на епізоотичний процес є чисельність мишовидних гризунів. Встановлено, що збільшення чисельності мишовидних гризунів в осінній період супроводжується підйомом захворювання сказом в наступному році. Зараження сказом відбувається в основному через укуси чи внаслідок попадання слини хворої тварини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизові оболонки.
Проблема боротьби та профілактики сказу є не тільки медичною та ветеринарною, а й загальнодержавною. Напружена епізоотична ситуація в країні загрожує виникненню захворювань людей не тільки в поодиноких, але й групових випадках. Цю загрозу підтверджують відомості про значну кількість безпритульних тварин та негативний стан боротьби з ними в населених пунктах, недотримання правил утримання домашніх тварин їх власниками, а також відомості про велику кількість осіб, які звертаються за медичною допомогою в лікувально-профілактичні заклади з приводу укусів їх тваринами.
Враховуючи природне поширення сказу тварин, заходи щодо боротьби з ним здійснюється комплексно установами державної ветеринарної медицини, охорони здоров’я, житлово-комунального і лісового господарств, товариствами мисливців під керівництвом Державних надзвичайних протиепізоотичних комісій і органів державної влади на місцях.
В області станом на 01.01.09 зареєстровано 16 неблагополучних пунктів щодо сказу різних видів тварин, а саме:
2 пункти щодо сказу сільськогосподарських тварин;
11 пунктів щодо сказу собак і котів;
3 пункти щодо сказу диких тварин, із них: 2 пункти щодо сказу лисиць та 1 пункт щодо сказу єнотовидних собак.
Протягом 2009 року на території області виявлено 35 неблагополучних пунктів по сказу різних видів тварин, що є на 76 пунктів та 138 випадків сказу менше в порівнянні з 2008 роком (зокрема, в минулому році зареєстровано 6 неблагополучних пунктів по сказу лисиць і 2 неблагополучних пункти по сказу єнотовидних собак, в яких захворіло та загинуло 8 голів лисиць і 3 голови єнотовидних собак).
В області в минулому році протиепізоотичні антирабічні заходи проводились відповідно діючої «Інструкції про заходи щодо боротьби зі сказом», затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 19.01.1994 року № 2, «Комплексної програми основних заходів профілактики та боротьби зі сказом на 2000-2010 роки в Україні», затвердженої спільним наказом Державного департаменту ветеринарної медицини, Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони здоров’я України від 01.12.2000 № 43/315, «Методичних рекомендацій по плануванню, організації та проведенні пероральної імунізації диких м’ясоїдних проти сказу», затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.03.2009 № 42 і «Плану заходів з профілактики та ліквідації сказу різних видів тварин в Луганській області на 2009 рік», затвердженого рішенням ДНПК при Луганській облдержадміністрації № 2 від 06.04.2009 р.
В основі проведення заходів профілактики та боротьби зі сказом диких тварин на території області є:
- комплексне здійснення заходів по боротьбі зі сказом органами державної ветеринарної медицини, охорони здоров’я, виконавчої влади, внутрішніх справ, житлово-комунального, лісового, мисливського господарств під керівництвом Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії і органів державної влади на місцях;
- аналіз епізоотичної ситуації;
- своєчасна діагностика;
- боротьба з безпритульними тваринами;
- проведення планових сезонних заходів по зниженню чисельності диких м’ясоїдних (лисиць, вовків, єнотовидних собак), комплексна дератизація одночасно на території області з метою попередження зимово-весняних та осінніх підйомів епізоотії;
- в зонах стійкого неблагополуччя по сказу:
а) постійне проведення заходів по зниженню чисельності диких м’ясоїдних, незалежно від строків полювання;
б) пероральна вакцинація диких м’ясоїдних та епізоотологічний нагляд за зоною вакцинації згідно діючих «Методичних рекомендацій по плануванню, організації та проведенні пероральної імунізації диких м’ясоїдних проти сказу»;
в) проведення заходів, передбачених «Інструкцією про заходи щодо боротьби зі сказом» та «Комплексної програми основних заходів профілактики та боротьби зі сказом на 2000-2010 рр. в Україні».
Як свідчить світовий досвід застосування пероральної імунізації, для оздоровлення з високою напруженістю епізоотичної ситуації щодо сказу необхідно здійснювати по 2 кампанії на рік (весною та восени) і не менше 5-6 років підряд.
З осені 2007 року по теперішній час в області здійснено 5 кампаній підряд з пероральної імунізації диких м’ясоїдних антирабічною вакциною «Броварабіс V-RG», а саме :
в листопаді 2007 року розкладено 239,460 тис. доз,
квітні 2008 р. – 280,0 тис. доз,
грудні 2008 р. – 300 тис. доз,
травні 2009 р. – 300,0 тис. доз
та листопаді 2009 р. – 300,160 тис. доз вищезазначеної антирабічної вакцини.
Завдяки здійснених кампаній та проведених в 2009 році заходів щодо профілактики та боротьби зі сказом, на території області оздоровлено 41 неблагополучний пункт щодо сказу різних видів тварин. Таким чином, в області станом на 01.01.2010 року залишилось 10 неблагополучних пунктів, у тому числі: 3 пункти по сказу лисиць та 1 пункт по сказу єнотовидних собак. Для боротьби зі сказом тварин в області в 2010 році розроблений «План заходів з профілактики та ліквідації сказу різних видів тварин в Луганській області на 2010 рік», який затверджений рішенням ДНПК при Луганській облдержадміністрації № 1 від 26.02.2010 та передбачає проведення весняної та осінньої кампаній з проведення пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин антирабічною вакциною «Броварабіс V-RG».