5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними

Сказ – особливо небезпечна інфекційна хвороба всіх теплокровних тварин і людини. Хворіють всі види домашніх, сільськогосподарських та диких тварин. Збудник хвороби – нейтропний вірус.

Джерелом збудника сказу є хворі тварини, головним чином лисиці, які виділяють вірус із слиною. За джерелом та резервуаром збудника розрізняють епізоотії сказу міського типу, основними розповсюджувачами якого є собаки, і епізоотії сказу природного типу, що поширюється дикими м’ясоїдними – лисицями, єнотовидними собаками, вовками, пацюками та іншими. Сказ природного типу розповсюджений на значних територіях в різних країнах світу. Головним джерелом збудника інфекції на Україні є лисиці. Поширення і підтримка природних осередків сказу є результатом взаємодії багаточисельних факторів як екологічних, так і соціально-економічних. Головний із них - щільність популяції лисиць, яка перед періодом розмноження не повинна перевищувати 0,5-1,0 гол. на 1000 га, а відстріл їх повинен бути не менше 70 % від загальної чисельності лисиць.

Важливим екологічним фактором, що впливає на епізоотичний процес є чисельність мишовидних гризунів. Встановлено, що збільшення чисельності мишовидних гризунів в осінній період супроводжується підйомом захворювання сказом в наступному році. Зараження сказом відбувається в основному через укуси чи внаслідок попадання слини хворої тварини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизові оболонки.

Проблема боротьби та профілактики сказу є не тільки медичною та ветеринарною, а й загальнодержавною. Напружена епізоотична ситуація в країні загрожує виникненню захворювань людей не тільки в поодиноких, але й групових випадках. Цю загрозу підтверджують відомості про значну кількість безпритульних тварин та негативний стан боротьби з ними в населених пунктах, недотримання правил утримання домашніх тварин їх власниками, а також відомості про велику кількість осіб, які звертаються за медичною допомогою в лікувально-профілактичні заклади з приводу укусів їх тваринами.

Враховуючи природне поширення сказу тварин, заходи щодо боротьби з ним здійснюється комплексно установами державної ветеринарної медицини, охорони здоров’я, житлово-комунального і лісового господарств, товариствами мисливців під керівництвом Державних надзвичайних протиепізоотичних комісій і органів державної влади на місцях.

В області станом на 01.01.09 зареєстровано 16 неблагополучних пунктів щодо сказу різних видів тварин, а саме:

• 2 пункти щодо сказу сільськогосподарських тварин;

• 11 пунктів щодо сказу собак і котів;

• 3 пункти щодо сказу диких тварин, із них: 2 пункти щодо сказу лисиць та 1 пункт щодо сказу єнотовидних собак.

Протягом 2009 року на території області виявлено 35 неблагополучних пунктів по сказу різних видів тварин, що є на 76 пунктів та 138 випадків сказу менше в порівнянні з 2008 роком (зокрема, в минулому році зареєстровано 6 неблагополучних пунктів по сказу лисиць і 2 неблагополучних пункти по сказу єнотовидних собак, в яких захворіло та загинуло 8 голів лисиць і 3 голови єнотовидних собак).

В області в минулому році протиепізоотичні антирабічні заходи проводились відповідно діючої «Інструкції про заходи щодо боротьби зі сказом», затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 19.01.1994 року № 2, «Комплексної програми основних заходів профілактики та боротьби зі сказом на 2000-2010 роки в Україні», затвердженої спільним наказом Державного департаменту ветеринарної медицини, Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони здоров’я України від 01.12.2000 № 43/315, «Методичних рекомендацій по плануванню, організації та проведенні пероральної імунізації диких м’ясоїдних проти сказу», затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.03.2009 № 42 і «Плану заходів з профілактики та ліквідації сказу різних видів тварин в Луганській області на 2009 рік», затвердженого рішенням ДНПК при Луганській облдержадміністрації № 2 від 06.04.2009 р.

В основі проведення заходів профілактики та боротьби зі сказом диких тварин на території області є:

- комплексне здійснення заходів по боротьбі зі сказом органами державної ветеринарної медицини, охорони здоров’я, виконавчої влади, внутрішніх справ, житлово-комунального, лісового, мисливського господарств під керівництвом Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії і органів державної влади на місцях;

- аналіз епізоотичної ситуації;

- своєчасна діагностика;

- боротьба з безпритульними тваринами;

- проведення планових сезонних заходів по зниженню чисельності диких м’ясоїдних (лисиць, вовків, єнотовидних собак), комплексна дератизація одночасно на території області з метою попередження зимово-весняних та осінніх підйомів епізоотії;

- в зонах стійкого неблагополуччя по сказу:

а) постійне проведення заходів по зниженню чисельності диких м’ясоїдних, незалежно від строків полювання;

б) пероральна вакцинація диких м’ясоїдних та епізоотологічний нагляд за зоною вакцинації згідно діючих «Методичних рекомендацій по плануванню, організації та проведенні пероральної імунізації диких м’ясоїдних проти сказу»;

в) проведення заходів, передбачених «Інструкцією про заходи щодо боротьби зі сказом» та «Комплексної програми основних заходів профілактики та боротьби зі сказом на 2000-2010 рр. в Україні».

Як свідчить світовий досвід застосування пероральної імунізації, для оздоровлення з високою напруженістю епізоотичної ситуації щодо сказу необхідно здійснювати по 2 кампанії на рік (весною та восени) і не менше 5-6 років підряд.

З осені 2007 року по теперішній час в області здійснено 5 кампаній підряд з пероральної імунізації диких м’ясоїдних антирабічною вакциною «Броварабіс V-RG», а саме :

• в листопаді 2007 року розкладено 239,460 тис. доз,

• квітні 2008 р. – 280,0 тис. доз,

• грудні 2008 р. – 300 тис. доз,

• травні 2009 р. – 300,0 тис. доз

• та листопаді 2009 р. – 300,160 тис. доз вищезазначеної антирабічної вакцини.

Завдяки здійснених кампаній та проведених в 2009 році заходів щодо профілактики та боротьби зі сказом, на території області оздоровлено 41 неблагополучний пункт щодо сказу різних видів тварин. Таким чином, в області станом на 01.01.2010 року залишилось 10 неблагополучних пунктів, у тому числі: 3 пункти по сказу лисиць та 1 пункт по сказу єнотовидних собак. Для боротьби зі сказом тварин в області в 2010 році розроблений «План заходів з профілактики та ліквідації сказу різних видів тварин в Луганській області на 2010 рік», який затверджений рішенням ДНПК при Луганській облдержадміністрації № 1 від 26.02.2010 та передбачає проведення весняної та осінньої кампаній з проведення пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин антирабічною вакциною «Броварабіс V-RG».