- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан воднИх ресурсІв
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- •Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість ґрунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Металургія та енергетика
- •Хімічна галузь
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетикИ на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Луганської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика регіону
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Додатки
- •Скорочення
- •Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- •Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- •Відповідальні виконавці розділів звіту
6.3.2. Забруднення ґрунтів
Під впливом різноманітних антропогенних факторів, одними з яких є забруднення і засмічення відходами та викидами у атмосферне повітря неочищених речовин підприємствами різних галузей промисловості настає псування земель.
Землі правобережжя області забруднюють підприємства вугільної промисловості. Породні відвали, які негативно впливають на навколишнє середовище навколо них, займають значні площі. Науковцями встановлено, що з 1 га поверхні терикону вітром здувається до 10 тонн пилу, водними потоками зноситься більше 35 тонн дрібнозему, значна кількість водорозчинних солей, радіонуклідів і важких металів. На відстані 0,5 км по периметру відвалів чорноземи повністю втрачають свої властивості до глибини 0,6 м, в зоні до 5 км відбувається накопичення важких металів, втрата гумусу, деградація ґрунтів.
Останнім часом почастішали випадки несанкціонованого видобування корисних копалин відкритим способом. В результаті відбувається порушення поверхневого шару ґрунту та засмічення земель.
За даними Луганського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції, у західній та південній частині регіону спостерігаються випадки забруднення ґрунтів важкими металами, остаточною кількістю пестицидів, а також фрагментарні та локальні забруднення радіонуклідами.
6.4. Охорона земель
За даними Головного управління Держкомзему у Луганській області, заходи з охорони земель здійснюються відповідно до «Програми розвитку земельних відносин у Луганській області на 2006-2010 роки», затвердженої рішенням Луганської обласної ради від 09.12.2005 року № 21/15.
У 2009 році програмою передбачалося здійснення наступних заходів:
- створення захисних лісових насаджень на площі 3804,0 га. Фактично створено на площі 4877,7 га;
- виконання робіт з залуження деградованої ріллі на площі 8000 га за рахунок землекористувачів. Фактично виконано робіт на площі 3600,3 га;
- проведення рекультивації порушених земель на площі 100,0 га за рахунок держбюджету. Фактично виконано робіт на площі 49,5 га підприємствами, які порушили земельні ділянки;
- заплановано проведення культуртехнічних робіт у Краснодонському та Сватівському районах на загальній площі 53,0 га. Фактично зазначені роботи виконані на площі 31,5 га на території Нижньодуванської селищної ради (ВАТ «Нижньодуванське»).
Здійснення заходів по охороні земель у 2009 році наведені у таблиці 6.9.
Таблиця 6.9. Здійснення заходів по охороні земель Луганської області
Заходи |
Одиниця виміру |
Обсяг вжитих заходів за роками |
% 2009 р. до 2008 р. |
||||
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
|||
Розробка проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території |
кількість господ. тис. га |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок |
кількість господ. тис. га |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Створення захисних лісових насаджень |
тис. га |
3,267 |
3,455 |
3,570 |
3,572 |
4,877 |
136,5 |
Створення полезахисних лісових смуг |
тис. га |
0,011 |
0,006 |
0,136 |
- |
- |
- |
Будівництво земляних валів (вали-рівчаки, вали-тераси, вали-дороги) |
км |
- |
- |
|
- |
- |
- |
Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат та ін. |
шт. |
- |
- |
|
- |
- |
- |
Створення протиерозійних ставків-мулонакопичувачів |
шт. |
- |
- |
1 |
1 |
- |
- |
га |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь |
км |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Площі порушених, відпрацьованих та рекультивованих земель наведені у таблиці 6.10.
Таблиця 6.10. Порушення та рекультивація земель
Луганська область |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
Порушені, тис. га |
0,028 |
0,032 |
0,124 |
10,62 |
0,067 |
% до загальної площі території |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,4 |
0,0 |
Відпрацьовані, тис. га |
0,175 |
0,032 |
0,124 |
4,26 |
0,062 |
% до загальної площі території |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,2 |
0,0 |
Рекультивовані, тис. га |
0,058 |
0,046 |
0,103 |
0,028 |
0,050 |
% до загальної площі території |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
З метою попередження і ліквідації підтоплення територій в Україні прийняті цільові програми. Комплексна програма захисту сільських населених пунктів і сільгоспугідь від шкідливого впливу вод на період до 2010 року і прогноз до 2020 року, яка схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2006 № 901. Контроль за виконанням заходів програми покладений на Державний комітет по водному господарству. Комплексна програма ліквідації наслідків підтоплення територій у містах і селищах України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України бід 15.02.2002 № 160. Організаційне забезпечення, контроль за виконанням заходів, визначених Програмою, ефективним та цільовим використанням коштів покладено на Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства разом з Міністерством фінансів та Міністерством економіки України. Контроль на регіональному рівні – на місцеві державні адміністрації і органи місцевого самоврядування.
В масштабах області розпорядженням голови Луганської облдержадміністрації від 01.09.2000 № 519 затверджена Комплексна програма захисту території Луганської області від підтоплення ґрунтовими водами на 2000-2010 роки.
Протягом 2009 року була проведена робота, спрямована на боротьбу з підтопленням і, як наслідок, скорочення площ деградованих земель в населених пунктах області: містах Старобільську і Сватове, селищі Новоайдар, селах Бутове і Піщане.
Для планового підходу у вирішенні проблеми підтоплення рішенням сесії обласної ради від 03.12.2009 № 32/18 затверджена “Регіональна комплексна програма захисту від підтоплення території міст і селищ Луганської області на 2010-2019 роки”.
З метою вирішення питання проблеми зсувів в Україні затверджено Комплексну програму протизсувних заходів на 2005-2014 роки постановою Кабінету Міністрів Україні 22.09.2004 № 1256. В Луганській області затверджена Комплексна регіональна програма щодо захисту від геологічних явищ на 2000-2010 р. від 01.09.2000 № 519, протизсувні заходи якої увійшли до національної програми.
В області за період 2000-2005 рр. обстежено 566 зсувів, серед яких кількість активних зсувів складає 258, тимчасово стабілізованих - 95, стабілізованих - 142, постійно стабілізованих - 71. У 2009 році були проведені інженерно-геологічні роботи по обстеженню двісті 34 зсувів, які були раніше закартовані на ділянці першої категорії. Серед обстежених зсувів у 2009 році більшість розташована на площі Краснянського родовища підземних вод (згідно існуючої класифікації родовищ підземних у Луганській області).
У результаті обстеження було виявлено, що загальна площа зсувів на ділянці першої категорії становить 1,52 км2, у тому числі: активних - 0,79 км2, тимчасово стабілізованих – 0,28 км2, стабілізованих – 0,32 км2, постійно стабілізованих – 0,13 км2.
Виявлені знов утворені 2 активних зсуви площею 9972 м2 та 7379 м2, 1 тимчасово стабілізований (S=3456 м2), 1 стабілізований (S=1115 м2).