5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
Мисливське господарство - це сфера комплексного виробництва, основними завданнями якого є охорона, використання і відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям у здійсненні полювання, розвиток мисливського собаківництва.
Мисливські угіддя області рішеннями Луганської обласної ради (№ 22/3 від 20.02.98, № 3/36 від 04.09.98, № 6/20 від 12.05.99, № 6/21 від 12.05.99, № 10/4 від 24.02.00) надані у користування на новий експлуатаційний період 28 користувачам мисливських угідь (рис. 5.2.).
Протягом останніх років залишались нерозподілені близько 30 тис. га мисливських угідь, які раніше належали обласному товариству «Динамо» (Нижньобараниківська селищна рада Біловодського району та Давидо-Нікольська селищна рада Краснодонського району), КСП «Медвежанське», КСП ім. Кірова.
Завдяки активності Управління та спільній роботі з Луганським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, з 2008 року рішеннями Луганської обласної ради закріплені безгоспні мисливські угіддя (рішенням від 21.03.2008 № 21/21 – припинено право користування мисливськими угіддями обласного товариства «Динамо», КСП «Медвежанськоє» і КСП ім. Кирова і надано право користування ДП «Свердловське ЛМГ», рішенням від 25.09.2008 № 24/21 – припинено право користування мисливськими угіддями обласного КСП «Довжанське» і надано у користування ПП «Агрофірма «Довжанська», рішенням від 25.09.2008 № 24/22 – уточнені назви користувачів та площі мисливських господарств області, рішенням від 25.09.2008 № 24/23 – припинено право користування мисливськими угіддями обласного товариства «Динамо і надано у користування ДП «Біловодське ЛМГ»). На сьогодні всі мисливські угіддя розподілені і ведуться роботи з упорядкування мисливських угідь. У 2009 році рішенням Луганської обласної ради від 07.10.2009 № 31/8 припинено користування мисливськими угіддями КСП «Провальське» та надано у користування ці угіддя ПСП «Провалля».
На даний час усі користувачі мисливських угідь області уклали договори про умови ведення мисливського господарства з Луганським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.
Слід відмітити, що в Луганській області органи лісового господарства одночасно виконують функції:
державного регулювання в галузі ведення мисливського господарства;
державного контролю за веденням мисливського господарства;
користувачів 34 відсотків мисливських угідь області.
В області є традиційним індивідуальне та колективне полювання на польову та водно-болотну пернату дичину, індивідуальне та колективне полювання на хутрових звірів, колективне та облавне полювання на парнокопитних тварин, на вовка.
Згідно статті 28 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» користувачі мисливських угідь забезпечують упорядкування мисливських угідь, наданих їм у користування. Відповідно до Указу Президента України «Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин» від 23.05.05 № 837/2005 упорядкування наданих у користування мисливських угідь повинно було завершитись протягом 2005-2006 років. В Луганській області упорядкування мисливських угідь зроблено у всіх мисливських господарствах. Останьою це зробила Луганська обласна організація УТМР у 2007 році. Розробниками проектів з упорядкування мисливських угідь виступили Харківський державний проектно-вишукувальний інститут агромеліорації і лісового господарства «Харківдіпроагроліс» та Таврійська державна агротехнічна академія.
Р
ис.
5.2. Мисливські угіддя Луганської області
В мисливському господарстві Луганської області зайнято 237 працівників, з яких 32 мисливствознавця та 188 штатних єгерів. Загальні витрати користувачів на ведення мисливського господарства області в 2009 році склали близько 2 765,621 тис. грн., в тому числі за рахунок державного бюджету - 758,405 тис. грн. Надходження від ведення мисливського господарства області склали близько 2 747,633 тис. грн. Самоокупність мисливського господарства в цілому склала - 1,1 % до загальної кількості витрат.
Фото 5.3. Годівельний майданчик для диких тварин
Основним показником рівня ведення мисливського господарства є динаміка чисельності мисливських видів тварин в угіддях. Максимальний ефект від ведення мисливського господарства досягається при чисельності фауни, близькій до оптимальної, що обумовлено можливістю експлуатувати запаси дичини без шкоди для її відтворення.
Таблиця 5.14. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів)
Види мисливських тварин |
2000 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
Копитні |
2857 |
3510 |
3867 |
4133 |
4171 |
Хутрові |
93793 |
93180 |
95566 |
100034 |
100558 |
Пернаті |
302522 |
275098 |
284799 |
291686 |
291201 |
Як показує аналіз, чисельність більшості основних видів мисливської фауни області в останні роки стабілізувалась. Загальна чисельність копитних тварин зросла за період з 2000 по 2009 роки майже на 46 % (з 2857 до 4171 голову). В той же час чисельність пернатих мисливських тварин дещо зменшилась за той же проміжок часу на 3,8 % і склала 291 201 голову.
Ф
ото
5.4. Бабак
Однією з загроз тваринному світу стала бідність населення. Це відображається в нехтуванні населенням законів і правил природокористування і є серйозною загрозою, боротись з якою за даних умов практично неможливо.
Фото 5.5. Козулі
Натомість загроза, яку несе бідність держави проявляється на всіх рівнях і має розцінюватись як незворотна загроза не тільки тваринному світу та рибним ресурсам, оскільки приводить до обмеження або повного припинення фінансування природоохоронних заходів, недотримання підприємствами та громадянами принципів екологічної безпеки та екологічних нормативів, безкарності юридичних та фізичних осіб, за вини яких спричиняється шкода навколишньому природному середовищу. Мішенню загроз від бідності населення стають, в першу чергу, біологічні ресурси, що експлуатуються (мисливські та рибні ресурси, включаючи і рідкісні види, вилучення яких з природи заборонено).
Фото 5.6. Кабан
Необхідно відмітити, що в останні роки практично увесь ліміт добування копитних тварин отримується державними лісомисливськими господарствами (в 2005 - 62 з 72 гол., в 2006 році – 72 з 82 гол., в 2007 році – 92 з 98 гол., в 2008 році – 113 з 128 гол., в 2009 році – 133 з 157 гол.), які є користувачами третини мисливських угідь області.
Таблиця. 5.15. Добування основних видів мисливських тварин, голів
Рік |
Види мисливських тварин |
Затверджений ліміт добування, гол. |
Видано ліцензій, шт. |
Добуто, гол. |
Не використано ліцензій, шт. |
Причини невикористання |
2000 |
олень пл. |
2 |
2 |
2 |
- |
- |
кабан |
54 |
54 |
48 |
6 |
не добуто на полюванні |
|
козуля |
7 |
7 |
7 |
- |
- |
|
2006 |
олень пл. |
7 |
7 |
6 |
1 |
Ліцензію не викуплено |
олень бл. |
6 |
6 |
6 |
|
|
|
кабан |
33 |
33 |
29 |
4 |
не добуто на полюванні |
|
козуля |
82 |
82 |
75 |
7 |
не добуто на полюванні |
|
бобер |
10 |
10 |
10 |
|
|
|
бабак |
120 |
94 |
94 |
26 |
Ліцензії не викуплено |
|
2007 |
олень пл. |
6 |
7 |
6 |
1 |
не добуто на полюванні |
олень бл. |
7 |
7 |
7 |
- |
|
|
кабан |
98 |
98 |
93 |
5 |
|
|
козуля |
41 |
41 |
41 |
- |
Ліцензій не викуплено |
|
бобер |
10 |
10 |
5 |
5 |
Ліцензій не викуплено |
|
бабак |
20 |
20 |
20 |
- |
|
|
2008 |
олень пл. |
10 |
9 |
9 |
1 |
Ліцензію не викуплено |
олень бл. |
8 |
8 |
8 |
- |
- |
|
кабан |
128 |
108 |
108 |
20 |
не добуто на полюванні |
|
козуля |
48 |
47 |
47 |
1 |
не добуто на полюванні |
|
бобер |
10 |
8 |
8 |
2 |
не добуто на полюванні |
|
бабак |
- |
- |
- |
- |
- |
|
2009 |
олень пл. |
10 |
10 |
9 |
1 |
Ліцензію не викуплено |
кабан |
157 |
157 |
145 |
12 |
не добуто на полюванні |
|
козуля |
57 |
57 |
53 |
4 |
Ліцензію не викуплено |
|
бобер |
10 |
8 |
8 |
2 |
Ліцензію не викуплено |
|
бабак |
230 |
230 |
123 |
107 |
Ліцензію не викуплено |