- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан воднИх ресурсІв
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- •Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість ґрунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Металургія та енергетика
- •Хімічна галузь
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетикИ на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Луганської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика регіону
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Додатки
- •Скорочення
- •Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- •Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- •Відповідальні виконавці розділів звіту
7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
У 2009 році ДО «Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр» здійснила по Луганській області 116 перевірок виконання умов спеціальних дозволів, у тому числі: наданих на експлуатацію надр – 100 (перевірено 64 підприємства різної форми власності), на геологічне вивчення надр – 16 (перевірено 16 підприємств). При цьому було встановлено 392 недоліки (при перевірці спеціальних дозволів на експлуатацію надр – 351, при перевірці спеціальних дозволів на геологічне вивчення - 41). На усунення цих недоліків надрокористувачам надано 339 приписів (на експлуатацію надр – 298, на геологічне вивчення - 41).
Інспекцією перевірені 2 факти експлуатації надр без спеціальних дозволів на користування надрами (видобування підземних вод лише на підставі дозволів на спеціальне водокористування) та 40 об’єктів несанкціонованого видобутку корисних копалин (вугілля кам’яного й пісковику).
Проведені 2 перевірки якості та ефективності робіт з геологічного вивчення та використання надр, виконавцем яких є «Схід ДРГП».
За результатами перевірок матеріали стосовно виявлених порушень законодавства при користуванні надрами спрямовані інспекцією до органів прокуратури – (18); УМВС – (1); Держгірпромнагляду – (1); СБУ – (23).
Інспекцією рекомендовано: до зупинення дії – 23 спеціальних дозволи; до анулювання – 21 спеціальний дозвіл; до поновлення дії – 9 спеціальних дозволи.
За даними Держгеоінформу України протягом 2009 р. з різних причин анульовано 22 спеціальних дозволи на користування надрами.
7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
Робота Управління в галузі регулювання використання надр здійснювалась у відповідності до ст. 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” і Кодексу України про надра і була націлена на забезпечення охорони надр і захист навколишнього природного середовища від негативного впливу, спричиненого діяльністю з використання надр.
У 2009 році Управління з метою отримання спеціальних дозволів на різні види користування надрами погодило 105 комплектів матеріалів, з яких по 24 ділянкам шляхом продажу з аукціону.
Серед цієї кількості: геологічне вивчення різноманітних корисних копалин, в тому числі дослідно-промислова розробка корисних копалин загальнодержавного значення, видобування вугілля, підземних вод, нерудних корисних копалин тощо.
Станом на 01.01.10 р. Мінприроди України на користування надрами видано 386 спецдозволів, в тому числі: 121 – на геологічне вивчення надр, з яких 104 – з дослідно-промисловою розробкою корисних копалин загальнодержавного значення, 257 на експлуатацію родовищ корисних копалин та 8 – на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з користуванням надрами. Із 257 спецдозволів найбільша кількість припадає на експлуатацію родовищ горючих корисних копалин - 172, з яких на експлуатацію родовищ вугілля – 163, вуглеводневої сировини – 9. На експлуатацію неметалічних корисних копалин видано 42 спецдозволи і 1 - на експлуатацію рудних корисних копалин. На видобування прісних підземних вод видано 36 спецдозволи, мінеральних – 6. На користування надрами, не пов’язане з видобуванням корисних копалин, видано 8 спеціальних дозволів, в тому числі 2 – на експлуатацію підземних сховищ газу, 6 – на експлуатацію водовідливних комплексів.
Узагальнена інформація щодо дозвільного регулювання діяльності по використанню надр а також рекультивації порушених і відпрацьованих при цьому земель наведена у таблиці 7.4.
Таблиця 7.4. Використання надр
№ п/п |
Загальна кількість кар’єрів, шахт, розрізів та розробок |
Наявність документації |
Загальна площа порушених земель, га |
Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації, га |
Рекультивовано в 2009 р., га |
||
|
|
Гірничий відвід |
земельний відвід |
Ліцензії |
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
1 |
215 |
158 236423,4 га |
213
|
215
|
10656,2 |
4299,3 |
49,5 |