- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан воднИх ресурсІв
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- •Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість ґрунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Металургія та енергетика
- •Хімічна галузь
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетикИ на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Луганської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика регіону
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Додатки
- •Скорочення
- •Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- •Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- •Відповідальні виконавці розділів звіту
Металургія та енергетика
В результаті виробничої діяльності ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» утворюється більш ніж 100 видів відходів, підприємство має 5 діючих місць видалення відходів (полігон промислових відходів, 2 шлакових відвали, шламонакопичувач та шламовідвал). Переважна частка у загальному обсязі утворення відходів це відходи 4 класу небезпеки.
За останні роки підприємством прийняті наступні заходи щодо мінімізації обсягів утворення відходів та обсягів їх накопичення:
Виконані організаційно-технічні заходи щодо збільшення обсягів виробництва гранульованого шлаку, що призведе до збільшення обсягів утилізації шлаку та зменшення обсягів його накопичення.
Організовано цех з переробки відходів, а саме: з шлакових відходів виробляє щебінь для дорожнього будівництва, готує до утилізації залізовмісні відходи, бій вогнетривкої цегли.
Введено до експлуатації машину безперервного розливу сталі, що дозволило скоротити обсяги утворення відходів на 120,4 кг на 1 тонну слябів.
Підприємством ведеться технічне переозброєння виробництва, впровадження нових і ліквідація застарілих технологій, що дасть істотний ефект щодо зниження обсягів утворення та накопичення відходів.
Але, незважаючи на зростаючі обсяги утилізації відходів, обсяги утилізації відходів власного виробництва, порівнюючи з обсягами утворення та накопичення відходів, залишаються незначними. У зв’язку з чим, підприємству необхідно приділити особливу увагу щодо нарощення обсягів утилізації відходів власного виробництва, у т.ч. і вже видалених відходів.
В результаті коксохімічного виробництва ВАТ «Алчевський коксохімічний завод» утворюється більше ніж 50 видів відходів І-IV класів небезпеки. Основна частина з відходів, які утворюються на підприємстві, це відходи IV класу небезпеки (шлами вапняних відстоювачів, фуси кам’яновугільні, розчини очищення коксового газу, відпрацьовані ливарні форми, відпрацьовані вогнетриви, відходи металобрухту та ін.).
СО «Луганська ТЕС» ТОВ «Східенерго» здійснює виробництво електроенергії, основним видом палива для виробництва якої є кам’яне вугілля. В результаті виробничої діяльності станції утворюється більш ніж 60 видів відходів, основну частку яких за обсягами утворення складає паливний шлак та зольний вугільний пил. Щорічно на підприємстві утворюється близько 500 тис. т відходів. До золовідвалів електростанції направляється понад 450 тис. т відходів.
Хімічна галузь
В результаті виробничої діяльності ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» утворюється більш ніж 100 видів відходів. Підприємство має діючі місця видалення відходів: полігон промислових відходів, мулові майданчики, майданчики відходів після переробки комового вапна.
У 2009 р. підприємством утворено 10,56 тис. тонн відходів, що на 8,5 тис. т менше, ніж в 2008 р. У 2009 р. об'єм використовування відходів склав 383,9 тис. т. На підприємстві вирішене питання передачі для подальшої утилізації відходів автотранспорту, люмінесцентних ламп, каталізаторів, макулатури, поліетилену, тари, металобрухту, медичних відходів і електронного устаткування.
Велика частина утворених відходів основного виробництва видаляється на полігон промислових відходів біля селища Фугарівка. Щорічно на полігон поступає від 5 до 10 тис. тонн відходів ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», ВАТ «Армопласт», ТОВ СП «УВТІ», ЗАТ «Імпульс», ДНДП «Хімтехнологія», ТОВ «Зюд-КеміАлвіго Кетелістс Україна». Станом на 01.01.2010 на полігоні накопичено 140,9 тис. тонн відходів. У 2010 році підприємством заплановане проведення робіт по уточненню фактичного об'єму заповнення полігону, оскільки розрахунковий об'єм заповнення полігону виконаний виходячи з середньої щільності розміщених відходів, а фактичний об'єм заповнення нижчий, за рахунок усадки відходів.
Сьогодні, на полігоні ЗАТ «Сєвєродонецке об'єднання Азот» відсутній ставок-випарник, що призводить до обводнення карт полігону. Підприємству необхідне рішення питання експлуатації випарника на полігоні.
За останні роки підприємством виконані наступні заходи щодо мінімізації об'ємів утворення відходів і об'ємів їх накопичення:
виконані роботи по укриттю порушеної ділянки карти № 1 і огорожі полігону;
виконані роботи по капітальному ремонту двох майданчиків мула;
у 2009- 2010 роках ведеться реконструкція карти 7/9 полігону.
ДП «ХЗ «Південний» у 2008 році прийняв на свій баланс шламонакопичувач для видалення відходів ІІІ- IV класу небезпеки. У 2009 році підприємством прийнято на розміщення близько 50 тис. т відходів.
ТОВ «Рубіжанський Краситель» - з близько 100 видів відходів, що утворюються на підприємстві переважна частина це токсичні відходи ІІ-ІІІ класу небезпеки. Останні роки спостерігається спад виробництва на підприємстві. Для видалення відходів ІІ-IV класу небезпеки підприємством експлуатується полігон промвідходів. Більше половини видів відходів направляється на полігон с.Фугарівка.
ВАТ «Лисичанська сода» виробляє кальциновану соду аміачним способом, який включає стадію утворення рідких відходів – дистилярної рідини. Згідно загальноприйнятим нормам (за технологією Сольве) на 1 т кальцинованої соди утворюється близько 10 м3 стічних вод та близько 250 кг твердого залишку. За складом стічні води содового виробництва вміщують до 98 % хлоридів, твердий залишок – понад 80 % карбонатів, гідроксидів та сульфатів кальцію. Стічні води содового виробництва відводяться у накопичувачі. У накопичувачах тверда фаза осаджується у вигляді шламу, а рідка, у повінь, скидається у р. Сіверський Донець, у зв’язку з чим ВАТ «Лиссода» є підприємством, що становить потенційну небезпеку транскордонного забруднення, зумовленого переносом транскордонними водотоками. ВАТ «Лисичанська сода» має чотири накопичувачі загальною площею 175 га, з них №1-2 – відпрацьовані та рекультивовані, № 3-4 – діючі.
Питання розміщення та утилізації дистилятної рідини розглядається вже давно. Ще за часів Радянського Союзу на заводі були введені цеха з переробки рідких відходів та виробництва хлористого кальцію та хлористого амонію, але з розпадом Радянського Союзу зник ринок збиту даної продукції, у зв’язку з чим цеха були закриті, потужності з виробництва списані.
В результаті виробничої діяльності ЗАТ «ЛИНІК» утворюється більш ніж 60 видів відходів: відходи каталізаторів різних видів, фільтрів, масел, забруднені маслами ґрунти, рідини, шлами, кек переробки нафтошламу, забруднені бітуми, відходи ремонту і заміни устаткування, відходи експлуатації транспорту, будівництва і ремонту будівель, ртутні прилади і лампи, тара всіх видів, селікагель відпрацьований, шлами знесолення води і багато інших.
В процесі виробничої діяльності підприємства утворюються небезпечні відходи на поводження з якими ЗАТ «ЛІНІК одержана ліцензія Мінприроди (серія АВ № 433705) терміном дії до 16.03.2012.
Щорічно на підприємстві утворюється з до 10 тис. тонн відходів всіх класів небезпеки, з них утилізуються підприємством близько 40 тонн. На підприємстві вирішене питання передачі для подальшої утилізації відходів автотранспорту, люмінесцентних ламп, каталізаторів, макулатури, тари, металобрухту і електронного устаткування. Відходи масел і масловмісні рідини повертаються в основний технологічний процес. Забруднені ґрунти, нафтошлам, шлами від очищення стічних вод і знесолення води видаляються на місця видалення відходів. Відходи будівельних і ізоляційних матеріалів передаються Лісичанському КАТП для поховання на полігоні побутових відходів.
На балансі підприємства є 6 місць видалення відходів (майданчики мула БОС і БХО, шламонакопичувач, шламовідвал ТЕЦ, відстійники шламу), станом на 01.01.2010 на місцях видалення відходів накопичено більше 116,5 тис. т відходів.
Шламовідвал ТЕЦ – призначений для прийому шламових вод ТЕЦ. Об'єкт експлуатується з 1977 року. Загальна площа складає 4,8 га, проектний об'єм 71600 м3. Станом на 01.01.2010 на шламовідвалі накопичено 90068,6 т відходів.
Шламонакопичувач ТЕЦ – гідротехнічна споруда, призначена для накопичення шламу реагентної обробки річкової води. У зв'язку із зміною технології експлуатації ТЕЦ виведений з експлуатації в 1987 році – на ньому накопичено 16000 т відходів.
Басейн – нейтралізатор ТЕЦ призначений для збору зливових і охолоджуючих вод, переливів. Об'єм накопичення шламів в басейні складає 360 тонн.
Відстійник шламу – напівпоглиблена двохсекційна система без противофільтраційного екрану. Введений в дію в 1982 році. До 1994 року у відстійник здійснювався прийом содо-вапняної води із змістом до 6 % сухої речовини. У 1995 році секція № 4 відстійники виведена з експлуатації, накопичення відходів в ній склало 3500 тонн. У секції № 3 продовжують розміщуватись шлами реагентної обробки стічних вод, на 01.01.2010 в секції № 3 накопичено 5454,6 тонн.
Майданчики мула БХО - залізобетонні резервуари (карти) розміром 2,45х9х36 м і призначені для прийому мула БХО. Накопичення мула на 01.01.2010 складає 1316,6 т.
Майданчики мула БОС складаються з 14 залізобетонних резервуарів (карт) розміром 2,45х3х36 м і призначені для прийому мула БОС. Накопичення мула на 01.01.2010 складає 243,7 т.
Накопичувач осаду трьохсекційний призначений для накопичення відходів нафтошламу. Шлам накопичується тільки в третій секції, перша секція – не експлуатується, в другій секції здійснюється тимчасове розміщення шламу. Об'єм накопичення шламу складає більше 25 тис. тонн. У районі третьої секції змонтовано установку по переробці нафтошлама, яка підключена до пересувної установки механічного очищення нафтешлама від твердих частинок.
За останні роки підприємством виконана низка заходів щодо мінімізації об'ємів накопичення відходів. Наприклад:
У 2008 році введені в дію пекти по знищенню промислових відходів і універсальний нафтосборний пристрій;
У 2009 році було перероблено більше 20 тис. тонн нафтовмісного шламу. Витрати підприємства склали 1,7 млн. грн. Розроблено технологію знищення надмірного активного мула БХО, але необхідне її удосконалення.
У 2010 році планується перегляд нормативів витрати реагентів, каталізаторів, напівфабрикатів, що повинне привести до зменшення об'ємів утворення відходів на 5 %. У 2011 році планується передати частину відходів каталізаторів для переробки і регенерації спеціалізованим підприємствам. Так само планується переробка нафтовмісних шламів, що дозволить зменшити об'єми їх накопичення на 50 %.