Державне управління охорони навколишнього природного середовища

в Луганській області

Регіональна доповідь про стан

навколишнього природного середовища

в Луганській області у 2009 році

Луганськ

2010

ВступНЕ СЛОВО

Людина – це частина живої природи. Вона пов'язана з нею від моменту свого походження і до сьогоднішнього дня. Завдяки природі людина задовольняє свої фізіологічні, матеріальні і духовні потреби. Але процес нашої взаємодії з природою неоднозначний. Людина як представник біологічного виду прямо залежить від фізичних природних факторів. Та сьогодні сама людина зрівнялась з могутнію силою, підкорює собі інші сили природи й не тільки бере участь у традиційних біоциклах та використовує існуючі природні компоненти, але й створює нові.

Техногенний тиск на довкілля проявляється на всіх рівнях, в т. ч. на генетичному фонді. Все частіше в нашій мові вживаються поняття «екологічні проблеми», «загроза екологічної катастрофи», а замість слова «природа» ми часто говоримо «навколишнє середовище».

Екологічну ситуацію в Луганській області можна охарактеризувати як дуже складну, що формувалась протягом тривалого періоду за рахунок використання ресурсо- та енергоємних технологій, нарощування яких здійснювалось без впровадження необхідних природозахисних заходів. Ці та інші чинники, зокрема, низький рівень екологічної свідомості та правової культури, призвели до значної деградації довкілля, надмірного забруднення атмосферного повітря, водних ресурсів, земель, накопичення у великому обсязі відходів.

Наше майбутнє сьогодні залежить від усвідомлення сучасного стану навколишнього середовища, детальної розробки шляхів подолання екологічної кризи в країні та відповідного спрямування державної волі й спільних зусиль органів державної влади. Екологічні проблеми повинні стати одними із найвищих пріоритетів державних завдань. Сутність нової стратегії не має альтернативи: необхідно підкоритися екологічній ланці і зважитись перейти на більш низький кількісний рівень, але при цьому піднятися на більш високий якісний рівень.

Турбота про довкілля - ознака цивілізованого суспільства, тому формування екологічної культури є іншим вирішальним чинником в гармонізації відносин суспільства і природи.

Чи буде здатне наше суспільство поставити свій розвиток в певні рамки, підпорядкувати його тим чи іншим умовам екологічного пріоритету? Але тільки таким чином, і тільки змінивши екологічну свідомість, можливі зміни нашого життя на краще.

Начальник Державного управління

охорони навколишнього природного

середовища в Луганській області О.А. АРАПОВ

1. Загальні відомості

1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області

Луганська область розташована в східній частині України, в басейні середньої течії Сіверського Дінця. На північному сході та сході межує з Білгородською, Воронезькою і Ростовською областями Росії. На заході - з Донецькою і Харківською областями України.

Поверхня області представляє собою хвильову рівнину, що підвищується з долини Сіверського Дінця на північ і на південь, де розташований Донецький кряж. Він був сформований потужними товщами осадових порід стародавніх морів, що колись існували тут. Найвища точка — Могила Мечетна — 367 м. Найбільш характерною рисою кряжа є чергування пагорбкуватих водороздільних площин з глибокими крутобережними річковими долинами і сухими балками. В долині рік Міуса і Нагольної висота Донецького кряжа знижується, і східні схили переходять в Приазовську берегову рівнину. На північ зниження проходить поступово і до Сіверського Дінця обривається стрімким виступом, утворюючи мальовничий правий берег ріки. В лівобережній частині області простягається Старобільська рівнина. На крайній півночі в межі області заходять вибалки Середньоруського узгір’я. Абсолютні висоти тут поступово знижуються (від 216 до 50 м) на південь і південний захід до долини Сіверського Дінця. Вздовж лівого берега ріки тягнеться порівняно неширока (16 - 18 км) терасова рівнина, вкрита, головним чином пісками, місцями сформованими в дюни. Головною водною артерією є річка Сіверський Донець. Велика частка річок відноситься до басейну цієї річки.

Клімат помірно-континентальний з відчутними засухами. Середня температура найтеплішого місяця червня +21 °C і найхолоднішого січня −7 °C. Вітри переважно східні і південно-східні. Максимальна середньорічна кількість опадів (550 мм) випадає в найбільш піднятій частині Донецького кряжа.

Дощі часто випадають у вигляді короткочасних злив. Зима порівняно холодна, з різкими східними і південно-східними вітрами, відлигами і ожеледицями, малосніжна. Весна - сонячна, тепла, нерідко супроводжується сухими східними вітрами, заморозками. Літо жарке, друга половина його — помірно суха. Осінь сонячна, тепла, суха.

1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області

Криза, яка розгорталась у світі у 2008-2009 роках продемонструвала значні дисбаланси розвитку світової економіки та структурну відсталість української економіки, її неготовність до різких коливань попиту та загострення конкуренції на сировинних ринках.

Було допущено один з найбільших у світі спадів виробництва в промисловості та будівництві, виробництві товарів широкого вжитку для внутрішнього ринку. Різко подорожчав імпортований природний газ, що призвело до значних збитків підприємств металургійної, хімічної та інших галузей економіки.

Галопуючими темпами росли ціни на продовольство, падала реальна заробітна плата, знецінювалися державні соціальні гарантії. Держава не виконала свої власні зобов’язання з рекапіталізації проблемних банків, а кредитні ресурси фінансового ринку вимивалися через урядові запозичення.

Луганська область разом із всією Україною відчула негативні наслідки світової фінансово-економічної кризи.

Узагальнюючим показником, що характеризує рівень розвитку економіки регіону, є валовий регіональний продукт (ВРП). У 2009 році, враховуючи негативний вплив світової фінансової кризи, цей показник балансував на рівні 86,7 %.

За підсумками 2009 року індекс промислового виробництва становив 80,1 % до рівня 2008 року. В цілому за підсумками 2009 року значне падіння відбулось у: добувній промисловості – індекс виробництва становить 89,5 %, легкій - 68,8 %, хімічній та нафтохімічній промисловості – 59,8 %, виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції – 54,1 %, машинобудуванні – 52,4 %, виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води – 85,3 %.

У зв’язку з падінням темпів промислового виробництва значно погіршився фінансовий стан підприємств. У 2009 році сальдо фінансових результатів було від’ємним – 3980,4 млн грн збитку, що у 19,5 р. б., ніж за 2008 рік. Негативний фінансовий стан суб’єктів господарювання області прогнозується і на 2010 рік.

Гальмування розвитку промислової діяльності вплинуло на зменшення виробництва послуг транспорту і торгівлі, падіння: обсягу перевезень вантажів залізничним транспортом – на 6,8 %, обороту оптової торгівлі – на 3,6 %.

Розвиток подій у грошово-кредитній сфері у 2009 році був адекватним ситуації, що мала місце в реальному секторі економіки та характеризувався зниженням кредитної активності банків. Обсяг виданих банками кредитів за 2009 рік вперше за останні 10 років не тільки не збільшився, але й скоротився на 1,5 млрд. грн, що на 13,7 % менше порівняно з початком року.

Погіршення фінансового стану корпоративного сектору економіки, різке зменшення прибутковості і кредитоспроможності підприємств, підвищення вартості запозичень, а також високий ступінь невизначеності щодо глибини та тривалості кризових явищ спричинили різке згортання інвестиційної діяльності. За підсумками 2009 року інвестиції в основний капітал склали 4377,5 млн. грн. зі значним скороченням відносно 2008 року більш ніж у 2 рази.

У свою чергу низька інвестиційна активність реального сектору та відсутність довгострокового кредитування стали основними причинами різкого падіння у будівництві. На житлове будівництво у 2009 році освоєно 87,0 млн. грн., що у 3,4 рази менше ніж у 2008 році. Темпи освоєння інвестицій в будівництво індивідуального житла скоротилися у 6,5 рази.

В агропромисловому секторі за підсумками 2009 року обсяг валової продукції сільського господарства скоротився на 12,3 %.

Зовнішньоекономічна діяльність у 2009 році характеризується значним падінням товарообігу та зменшенням кількості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Зовнішньоторговельний оборот товарів Луганської області у 2009 році становив 4340,5 млн. дол. США і скоротився порівняно з 2008 роком на 59,9 %. Проте область продовжує утримувати п’яте місце серед регіонів, які формують експортну політику держави. Зовнішньоторговельні операції здійснюють 795 підприємств та фізичних осіб області з партнерами зі 110 країн світу.

Відповідно до розвитку негативних тенденцій у реальному секторі економіки погіршується й ситуація з наповненням бюджетів усіх рівнів. Протягом 2009 року збори до зведеного бюджету України по Луганській області, у порівнянні з 2008 роком, скоротилися на 13,9 % і становили 7425,4 млн. грн. На дві третини скоротилися обсяги мобілізації такого основного податку як податок на прибуток підприємств.

Заробітна плата, соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти є основними джерелами доходів населення області. Луганська область за рівнем середньомісячної заробітної плати протягом останніх 3 років посідає 5-6 місця серед регіонів України. В 2009 році середньомісячна заробітна плата збільшилася всього на 5,9 % і склала 1873 грн. Незважаючи на підвищення мінімальної заробітної плати у середньому за рік, адекватного збільшення рівня середньої заробітної плати не відбулось, оскільки з урахуванням показника інфляції падіння реальної заробітної плати було зафіксовано на рівні 9,4 %. Зменшення реальної заробітної плати допущено вперше за 10 років.

В області ускладнюється демографічна ситуація. Упродовж 2009 року чисельність наявного населення області зменшилась на 20177 осіб та склала 2311,6 тис. осіб.

Динаміка безробіття протягом 2008-2009 років формувалась під впливом негативних економічних чинників та зростанням вимог роботодавців до якості робочої сили. В 2009 році працевлаштовано 34,5 тис. осіб, що на 24,6 % менше порівняно з попереднім роком.

У гуманітарній сфері, не зважаючи на обмеження обсягів фінансування з усіх джерел збережено функціонування закладів, та навіть досягнуто позитивних зрушень.

У сфері охорони здоров’я продовжувалася оптимізація мережі лікарняних закладів. У стаціонарах у 2009 році ліжковий фонд скорочено на 265 ліжка та додатково відкрито 122 ліжка у денних стаціонарах, що дозволить оздоровити в амбулаторних умовах понад 127,4 тисяч хворих. Отримав подальший розвиток інститут сімейних лікарів.

Система освіти області в основному відповідає потребам населення, враховуючи існуючу демографічну ситуацію. Триває процес оптимізації мережі загальноосвітніх закладів. Дошкільну освіту у 2009 році здійснювали 419 дошкільних закладів всіх форм власності, в яких виховувалося 45,5 тис. дітей. Продовжується процес удосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ). У 2009 році підготовку кваліфікованих працівників для підприємств різних форм власності забезпечували 73 державних ПТНЗ. Систему вищої освіти регіону у 2009 році представляли 38 вищих навчальних закладів, з них 10 – III-IV рівнів акредитації (6 університетів, зокрема 3 національних, 4 інститути (з них один приватний) та 28 вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації. За всіма формами навчання у вищих навчальних закладах області навчалося 116,2 тис. студентів, що на 0,6 % менше у порівнянні з 2008 роком.

У сфері культури в області проводиться робота щодо збереження культурної спадщини, розвитку духовності населення, задоволення його культурно-освітніх потреб. У 2009 році культурне обслуговування населення здійснюють 588 державних публічних бібліотек, 5 театрів, обласна філармонія, 27 музеїв, 79 шкіл естетичного виховання, 9 парків культури і відпочинку. При клубних закладах області та школах естетичного виховання працює більше 3 тис. творчих колективів (167 мають звання «народний»), що об’єднують понад 40 тис. учасників.

Для взяття на державний облік по області запропоновано 4618 пам’яток історії і культури. Особлива увага надається збереженню пам’ятників, встановлених в 50-70 роки ХХ століття.

Продовжується робота з фізичного виховання молоді та втілення здорового способу життя. За 2009 рік проведено 158 чемпіонатів області. Збірними командами області взято участь у 361 чемпіонаті України з 60 олімпійських та неолімпійських видів спорту. Проведено V літні обласні юнацькі спортивні ігри з 22 олімпійських видів спорту. Витрачено 3 638,8 тис. грн коштів обласного бюджету.

На чемпіонатах, Кубках світу та Європи в олімпійських видах спорту здобуто 2 золотих, 6 срібних і 6 бронзових медалей.

Тренерським складом області за 2009 рік підготовлено 7 майстрів спорту України міжнародного класу, 73 майстра спорту України.

У сфері охорони довкілля в області проведена низка програмних заходів, спрямованих на зміцнення інституціональної координації і співробітництва між структурними підрозділами адміністрації, виконкомами міських рад та райдержадміністраціями, підприємствами, організаціями, територіальними органами міністерств і відомств енергетики, промисловості, аграрного сектору, транспорту, охорони здоров'я, економіки і соціальних питань, які прямо чи посередньо опікуються питаннями навколишнього середовища.

Інструментами впровадження засад державної екологічної політики у регіоні є Програма економічного і соціального розвитку Луганської області на 2009 р. та Обласна програма з охорони навколишнього природного середовища на 2008-2010 рр. Впровадження запропонованих Програмами заходів має позитивно позначитися на екологічному стані всіх природних комплексів та об’єктів області та є важливою складовою стратегічного переходу області до сталого розвитку.

Підбиваючи основні підсумки соціально-економічного розвитку Луганської області у 2009 року можна констатувати, що він закінчився падінням: ВВП на 15,1 %, обсягів промислового виробництва на 19,9 %, будівництва на 46,8 %, інвестицій в основний капітал на 51,4 %, експорту товарів та послуг на 70,3 %, імпорту на 45,0 %, реальної середньомісячної заробітної плати на 9,4 %. Індекс споживчих цін становив 112,8 %. Збитки підприємств перевищили прибутки майже на 11,7 млрд. грн.