
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан воднИх ресурсІв
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- •Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість ґрунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Металургія та енергетика
- •Хімічна галузь
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетикИ на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Луганської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика регіону
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Додатки
- •Скорочення
- •Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- •Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- •Відповідальні виконавці розділів звіту
11. Вплив енергетикИ на довкілля
11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
Енергетичні ресурси – один з найважливіших факторів, на якому базується економічний потенціал держави.
Протягом 2009 року, як і в минулі роки, основними споживачами котельно-пічного палива були промислові підприємства наступних видів економічної діяльності: переробна промисловість (68,8 %), з неї: металургійне виробництво 56,6 %, виробництво і розподіл електроенергії газу і води 30,7 %.
У 2009 році підприємства та організації Луганської області на виробничо-експлуатаційні та комунально-побутові потреби використали 8,9 млн. тонн котельно-пічного палива в перерахунку на умовне паливо, 7,7 млн. Гкал. теплової енергії та 8,1 млрд. кВт. г електроенергії. Взагалі це склало 12,8 млн. тонн паливно-енергетичних ресурсів в перерахунку на умовне паливо, що на 19 % менше, ніж у попередньому році.
Традиційно більше двох третин загального обсягу споживання паливно-енергетичних ресурсів зосереджено в таких регіонах, як м. Сєвєродонецьк (13,4 % від загального використання палива, 18,2 % тепло енергії, 8,8 % електроенергії), м. Алчевськ (41,4 %, 22,3 %, 25,9 % відповідно), м. Луганськ (27,2 %, 5,5 %, 8,7 % відповідно) та м. Лисичанськ (9,6 %, 23,9 %, 10,8 % відповідно).
Таблиця 11.1. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів
Луганська область |
2000 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п. |
10000,0 |
19248,7 |
20132,8 |
20708,6 |
20378,4 |
12800 |
Темп зміни, % до обсягу 2000 р. |
- |
108,46 |
113,438 |
116,682 |
114,82 |
128,0 |
Споживання електроенергії млн. кВт.г |
8552,6 |
8848,5 |
9232,8 |
9473,6 |
9238,2 |
8064,9 |
Темп зміни, % до обсягу 2000 р. |
- |
103,46 |
107,953 |
110,769 |
108,02 |
94,3 |
Споживання палива, тис. т у.п. |
9195,3 |
10400,2 |
10900 |
11235 |
11140,2 |
8992,2 |
Темп зміни, % до обсягу 2000 р. |
- |
113,1 |
118,539 |
122,182 |
121,15 |
97,1 |
Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі у 2009 році склало 12,8 млн. тонн умовного палива (табл. 11.1.), що на 28 % більше, ніж у 2000 році. Максимальне використання палива відбулось у 2007 році – 20,7 млн. тонн умовного палива (на 16,7 % вище, ніж у 2000 році і пов'язане з ростом виробництва). З 2008 року йде зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів.
Ця тенденція спостерігається також при споживанні електроенергії: у 2008 році відбулось зростання споживання електроенергії на 8 % порівняно з 2000 роком і склало 9238,2 млн. кВт. Годин, в 2009 році – спад споживання електроенергії на 13 % порівняно до 2008 року.
Для підприємств паливно-енергетичного комплексу характерний високий рівень викидів, які в 2009 році складають приблизно 73 % від усіх викидів області, також стабільно високий рівень викидів на одиницю продукції (таблиця 11.2.). У 2009 році відбулось зменшення в атмосферне повітря (темп змін порівняно до 2008 року складає 89,5 %).
У добуванні паливно-енергетичних копалин обсяг викидів зменшились у порівнянні з 2008 роком на 7,3 %, у виробництві коксу, продуктів нафтоперероблення і ядерних матеріалів – збільшився на 20,7 %.
У 2009 році зросли викиди порівняно з 2008 роком на одиницю реалізованої продукції в цілому на 12,5 %, в тому числі під час добування паливно-енергетичних копалин - на 13,6 %.
Таблиця 11.2. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2009 році
Луганська область |
Кількість підприємств |
Обсяги викидів, тис. т |
Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції, кг/грн |
Темп зміни , % порівняно з 2007 роком |
||
|
Усього стаціонарними джерелами |
628 |
506,6 |
0,009 |
89,5 |
112,5 |
|
в тому числі за видами економічної діяльності |
|||||
|
добування паливно-енергетичних корисних копалин |
82 |
196,6 |
0,025 |
92,7 |
113,6 |
|
виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення і ядерних матеріалів |
4 |
25,9 |
0,002 |
120,7 |
200,0 |
|
виробництво, розподілення та постачання електроенергії |
7 |
145,8 |
0,024 |
86,5 |
80,0 |
|
виробництво, розподілення та постачання газу |
6 |
0,000 |
0,000 |
88,7 |
67,4 |
|
постачання пари та гарячої води |
26 |
3,8 |
0,005 |
82,0 |
71,4 |
Таблиця 11.3. Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти
|
2 000 р. |
2 005 р. |
2 006 р. |
2 007 р. |
2 008 р. |
2009 р. |
Всього по Україні |
176,2/9,6 |
205,6/11,0 |
207,7/11,0 |
210,7/11,9 |
194,5/11,9 |
140,8/14,0 |
млн. т умовного палива /область, у % |
||||||
Вугілля кам’яне/ область, у % |
63,3/10,1 |
63,9/10,4 |
70,6/10,8 |
71,0/11,8 |
70,4/12,0 |
61,8/12,3 |
Газ природний, млрд. м³ / область, у % |
68,4/7,6 |
72,6/6,9 |
71,0/7,3 |
68,0/7,1 |
63,5/7,3 |
33,2/6,9 |
Бензин моторний / область, у % |
2,9/4,2 |
3,7/4,4 |
4,4/3,8 |
4,8/3,8 |
5,1/3,6 |
1,1/4,9 |
Газойлі (паливо дизельне) / область, у % |
4,8/4,1 |
5,1/3,8 |
5,4/3,6 |
6,1/3,4 |
6,2/3,2 |
3,7/3,7 |
Мазути топкові важкі / область, у % |
1,1/6,2 |
0,7/10,7 |
1,1/41,5 |
1,2/59,5 |
1,2/60,4 |
2,1/38,8 |
З 2000 року по 2009 рік в Луганській області спостерігалось стабільне зростання споживання енергетичних матеріалів (на 4,4 % у 2009 році порівняно з 2000 роком. Порівняно з 2008 роком споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти в 2009 році виросло приблизно на 2 %. Зросло споживання вугілля кам’яного (на 0,3 %), бензину моторного (на 1,3 %), газойлю (на 0,5 %). В той же час зменшилось споживання газу природного на 0,4 %, мазуту топкового на 21,6 %.