- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан воднИх ресурсІв
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- •Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість ґрунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Металургія та енергетика
- •Хімічна галузь
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетикИ на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Луганської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика регіону
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Додатки
- •Скорочення
- •Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- •Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- •Відповідальні виконавці розділів звіту
9.3.2. Радіоактивні відходи
Радіоактивними відходами є відходи, що містять радіоактивні хімічні елементи і не мають практичної цінності. Звичайно це продукти поділу ядра атома.
Основними джерелами виникнення радіоактивних відходів в Україні є АЕС, в першу чергу Чорнобильська, урановидобувна та переробна промисловість, джерела іонізуючого випромінювання.
Компетенція у галузі забезпечення безпечного поводження з радіоактивними відходами віднесена до Держатомрегулювання України.
10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
За попередніми даними, обсяг продукції сільського господарства за січень-грудень 2009 р. порівняно з січнем-груднем 2008 р. в усіх категоріях господарств скоротився на 12,3 %, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – на 19,1 %, у господарствах населення – на 4,9 %.
Рослинництво
У 2009 р. одержано 10554,6 тис. ц зернових та зернобобових культур (на 35,6 % менше, ніж у 2008 р.). При цьому площі збирання та урожайність зменшились у порівнянні з 2008 р. на 3,9 % та на 33,0 % відповідно.
У загальному валовому зборі зернових та зернобобових культур близько 70,0 % припадає на озиму та яру пшеницю, якої вироблено 7370,4 тис. ц, що на 34,4 % менше ніж торік. Це зумовлено зменшенням урожайності на 36,2 %
Соняшника на зерно було зібрано 4151,7 тис. ц. Незважаючи на збільшення площі збирання на 5,4 % проти минулого року, його валовий збір зменшився на 9,6 % за рахунок зниження урожайності на 14,5 %.
Картоплі накопано 4186,7 тис. ц (на 21,6 % менше, ніж у 2008 р.). Це відбулось в основному за рахунок зменшення урожайності на 20,7 %.
Овочів зібрано 2752,3 тис. ц, що на 11,4 % менше ніж в 2008 р. На зменшення валового збору вплинуло скорочення зібраної площі та урожайності на 2,2 % та на 9,8 % відповідно.
Плодів та ягід зібрано 182,5 тис. ц (на 22,6 % менше ніж торік). При цьому площі збирання та урожайність зменшились у порівнянні з 2008 р. на 6,8 % та на 17,3 % відповідно.
Частка господарств населення у загальному виробництві зернових та зернобобових культур, соняшнику, картоплі, овочів, плодів та ягід склала 12,8 %, 12,0 %, 99,7 %, 96,6 % та 97,0 % відповідно
Загальна уточнена посівна площа в усіх категоріях господарств становила в 2009 р. 1009,7 тис. га, що на 0,2 % більше, ніж у 2008 р., в сільськогосподарських підприємствах – 812,8 тис. га (на 0,1 % більше), в господарствах населення – 196,9 тис. га (на 0,6 % більше).
Тваринництво
За попередніми розрахунками обсяг валової продукції тваринництва за 2009 р. порівняно з 2008 р. в усіх категоріях господарств збільшився на 5,7 %, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах зменшився на 4,1 %, у господарствах населення зріс на 16,5 %.
Частка поголів’я господарств населення у загальному поголів’ї станом на 1 січня 2010 року складає: великої рогатої худоби – 65,1 % (у 2008 р. – 62,8 %), у т.ч. корів – 72,7 % (у 2008 р. – 72,6 %), свиней – 40,1 % (у 2008 р. – 42,0 %), овець та кіз – 85,2 % (у 2008 р. – 83,9 %), птиці всіх видів – 26,9 % (у 2008 р. – 28,0 %).
Сільськогосподарськими підприємствами (крім малих) за 2009 рік реалізовано на забій худоби та птиці (у живій вазі) 336,2 тис. ц, що на 9,8 % менше, ніж за 2008 рік, у т.ч. великої рогатої худоби – 44,7 тис. ц (на 11,0 % менше), свиней – 53,1 тис. ц (на 24,6 % менше), овець і кіз – 0,6 тис. ц (на 1,3 % більше), птиці – 237,8 тис. ц (на 5,4 % менше).
Найбільша питома вага у структурі реалізації худоби та птиці за 2009 рік припадає на м'ясо птиці – 70,7 % (у 2008 році – 67,5 %). М'ясо свиней становить 15,8 % (у 2008 році – 18,9 %), м'ясо великої рогатої худоби – 13,3 % (у 2008 році – 13,5 %), м’ясо овець і кіз – 0,2 % (у 2008 році – 0,2 %).
Вирощування худоби та птиці у сільськогосподарських підприємствах за 2009 рік зменшилось в порівнянні з 2008 роком на 4,9 % і становило 371,4 тис. ц. Вирощування худоби та птиці більше, ніж реалізація на 10,5 %.
Середньодобові прирости великої рогатої худоби на вирощуванні, відгодівлі та нагулі за 2009 рік становили 451г (у 2008 році – 438г), свиней – 331г (у 2008 році – 333г).
Станом на 1 січня 2010 р. у сільськогосподарських підприємствах налічувалось 635,7 тис. ц корм.од. кормів усіх видів, що на 33,3 % менше, ніж на 1 січня 2009 р. У розрахунку на одну умовну голову великої худоби припадає в цілому по області по 4,4 ц корм.од., що на 2,5 ц корм.од. менше, ніж на 1 січня 2009 р.
