Правління Лева Даниловича(1228/1301) в Галичині

• Не зміг послабити залежність від Орди

• Відвоював у Угорщини частину Закарпаття із Мукачевим

Після смерті Лева – його син Юрій відновив єдність Галицького і Волинського князівства. Розросталися міста і села. З 1303р почала діяти Галицька митрополія. Вів вдалу боротьбу з Ордою. Його правління – „золота доба”.

Після смерті Юрія І – його син Лев ІІ(у Галичині) та Андрій(на Волині). Загинули у 1323р під час битви з монголо-татарами. Їх сестра одружена з мазовецьким князем, їх сина Болеслава, бояри обирають князем(править під іменем Юрій ІІ). У 1340р – його отруєно. Останній галицько-волинський князь.

• Волинь – запрошує на князівство князя Любарта Гедиміновича (Литва)

• Галичина – до влади приходить боярин Дмитро Дедько

!1349р – вторгнення польських військ, захоплення Галичини та Волині(крім Луцької області) – війна між Польщею і Литвою. Тому Галичина – до Польщі, Волинь – до Литви

Соціально-економічний розвиток Київської Русі. Феодальне право Київської Русі

Прошарки:

1. духовенство(утворений в кінці Х ст.)

2. феодали(князі, бояри, дружинники)

3. 3й стан(селяни, купці, ремісники)

„Руська правда”:

• Головне завдання: забезпечити недоторканість феодальної власності

• Зафіксовано юридичну нерівноправність осіб різного соціального стану. Верховний власник землі – князь користувався найбільшими правами. Всі штрафи були диференційованими залежно від соціального стану потерпілих. Особа феодала оцінюється в 16 разів вище, ніж простого селянина – смерда або холопа.

Феодальне землеволодіння:

• земля – належить власнику

• селяни змушені були за користування землею віддавати власникам частину продуктів своєї праці

Селяни
Смерди(особисто вільні) – обслуговували господарство феодала, сплачували натуральні повинності(оброк)	Рядовичі – потрапляли в кабалу за угодою		Закупи – потрапляли в кабалу за борги	Холопи – раби, але використовувались переважно на хатніх роботах.

+Ізгої – особи, що втратили зв’язок із соціальною групою.

Розвиток господарства:

• землеробство і при селищне скотарство – головні галузі

• плуг, рало, соха – основні землеробські знаряддя праці

• знали різні системи землеробства, панівна – трипільна

• ремесла:

1. понад 60 спеціальностей

2. диференціація ремесел(зброярі – мечники і кольчужники)

3. ремесла(центр – міста), але не так диференційовано

4. особливо розвинене залізоробне, ковальське, гончарське ремесла, ювелірне, склоробне, ткацтво, прядіння тощо

• торгівля:

а) внутрішня(залізоробні майстерні поширювали свої вироби в радіусі 10-30 км), в Галицькій землі – сіль; ярмаркова торгівля; гроші: монети, іноземні монети, монети місцевого карбування, срібні злитки, шкурки тварин

б) зовнішня: „із Варяг у греки”(ІХ-ХІІ ст.) – сполучав Чорне і Балтійське моря, Візантію і Скандинавію; по Дністру – на Захід; із Подніпров’я на південний схід до Азовського моря

Вивозили: хутра, мед, віск, шкіру, товари ремісничого в-ва

Привозили: коштовне каміння, прянощі, благородні метали, дорогоцінні тканини

Дуже розвинена торгівля із Візантією