Україна в першій половині хіх ст.. Західна Україна. Український суспільно – політичний рух в кінці 18 –

п.п. 19 ст.

Українська течія суспільно – політичного руху:

• з’явилась після ліквідації автономії Гетьманщини;

• пов’язана з опозиційною діяльністю козацької старшини.

Прояви:

• патріотичний гурток в Новгороді – Сіверському:

  • ідеї української самостійності;

  • боролися за права української старшини та козацтва;

• 1787 р. – група автономістів – Василь Капніст:

  • проект відновлення козацького війська – урядом не прийнято;

  • частина старшини за встановлення зв’язків з руським королем. 1791 р. – „місія” Капніста в Берліні: чи підтримає Прусія українське повстання в разі війни з Росією? Але! Пруссько – російська війна не відбулася.

Початок українського національного відродження.

Кінець 18 ст. – козацька старшина одержує права російського дворянства, відмовляється від опозиції самодержавству.

Але! Аж до початку 40-х років 19 ст. – лідерство нащадків козацької старшини в інтелектуальній сфері:

• п. 19 ст. – „Історія Русів” – висвітлення боротьби українців проти польського і московського панування. Поширювалась у рукописах. О.Оглоблин. історик: „Історія Русів” – „Декларація прав української нації... вічна книга України”.

• І.Котляревський „Енеїда”, перша частина – 1798 р., початок нової української літератури, яка ґрунтувалась на живій українській мові. З опублікування першої частини „Енеїди” починається українське національне відродження – розвиток духовної культури, відтворення історії, захист мови. Наслідок – виникнення і розвиток руху за відновлення національної держави.

Масонство в Україні („вільні каменярі”)

Гасло масонів: „Свобода. Рівність. Братство”. К. 18 ст. – масонські ложі в Житомирі, Одесі, Харкові, Полтаві, Львові, Самборі. Центр масонського руху – Київ. Серед українських масонів – ідеї слов’янської федерації і, навіть, державності України.

Відомі ложі: „Любов до істини” – І.Котляревський, закрита особистим указом царя. Але! На її базі в 1821 р. утворилося таємне „Малоросійське товариство” (Василь Лукашевич).

Члени: Петро Капніст, Іван Котляревський, Семен Кочубей, Василь Тарнавський – ідея державної незалежності України, скасування кріпацтва, запровадження європейських форм правління.

Кирило – Мефодіївське братство.

З початку 40-х рр.. 19 ст. місце козацької еліти займають різночинці – вихідці з сімей дворянства, купців, міщан. Селян.

Діє з січня 1846 р. до кінця березня 1847 р.

Склад: 12 осіб:

• можливо Т. Шевченко, за підготовку до повстання проти самодержавства.

• Микола Костомаров – один із засновників, історик; В.Білозерський, вчитель, Микола Гулак, професор Київського університету.

• П.Куліш: „Книга Куліша могли б так само впливати на малоросіян, як і вірші Шевченко, тим більше, що створені для дітей старшого віку” (шеф жандармів).

Програмні документи:

• „Книга буття українського народу”.

• „Статут слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія”.

Програма:

Створення демократичної федерації рівноправних слов’янських народів, знищення самодержавства, скасування станів і кріпацтва, демократичні права і свободи для громадян, рівність у правах на розвиток національної мови, культури. Освіти всіх слов’янських народів.

Головна мета:

Здобуття державної незалежності України у федерації незалежних слов’янських держав, кожна з яких – штат (або поділяється на кілька штатів). Столиця – Київ.

Діяльність:

Розповсюдження програмних документів, прокламацій („До братів українців”, „До братів - великоросів і поляків”);

Написання наукових праць;

Піклування про розвиток освіти (збирали кошти на відкриття народних шкіл);

Видавали книжки ( підручник з історії „Повість про український народ”, збірка поезії Шевченка);

Розкрито за доносом студента Петрова.

Покарання:

• Т.Шевченко – в солдати з забороною писати і малювати;

• М.Гулак – трирічне ув’язнення у Шліссельбурзькій фортеці.