Україна в кінці XVIII – на початку XIX ст. Діяльність гетьмана Кирила Розумовського.

Під владу гетьмана передано: Запорізьку Січ. Лівобережна Україна – знову у віданні Колегії іноземних справ.

Розумовський:

• без погодження з російськими урядовцями роздає землі, призначає полковників;

• столиця – місто Батурин, резиденція в м. Глухів;

• регулярно скликає Старшинську раду;

• без дозволу гетьмана заборонялося російським урядовцям здійснювати арешти українців (крім кримінальних злочинців);

• але! Царський уряд обмежує його діяльність, зокрема, йому було відмовлено в проханні відновити самостійні зовнішньополітичні відносини Лівобережної України. Контролювалися фінансові справи гетьмана;

• спробував провести судову реформу та встановити спадкове гетьманство;

• планував відкрити 2 університети (один - оновлена КМА, другий – в Батурині); Але! Катерина ІІ (1762 – 1796 рр.) прагне за до повного злиття України і Росії. Гетьмана викликано до Петербургу, вимога – зректися булави. У жовтні 1764 р. Кирило Розумовський складає повноваження.

Для управління Лівобережною Україною та Запоріжжям створено малоросійську колегію на чолі з президентом і генерал – губернатором Петром Рум’янцевим.

1765 р.

Скасовано козацький устрій на Слобожанщині (Слобідсько – Українська губернія, центр – Харків). Заборонялися вільні переходи селян від пана до пана.

Але! У 1768 – 1774 рр. російсько – турецька війна. Потреба в запорожцях. Війна закінчується підписанням Кючук – Кайнарджійського миру, за яким Крим, зокрема, одержував незалежність від Туреччини ( у 1783 р. Крим приєднано до Росії) . Потреба у запоріжцях відпала.

4 червня 1775 р. – війська генерала Текелія раптово оточили Січ – столицю де стояла козацька залога, вимога капітуляції. Запорожці складають зброю. Січ зруйновано. Російська армія окупувала запорозькі землі:

1. запорожцям наказано записатися в селяни, або міщани;

2. кошовий отаман Петро Калнишевський (останній кошовий отаман запорізької Січі – на 25 років ув’язнений в Соловецькому монастирі;

3. частина запорожців перейшла за Дунай. Під владу Туреччини, де заклали Задунайську Січ (1775 – 1828 рр.). Під час російсько – турецької війни (1828 – 1829 рр.) частина запорожців на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким переходить на бік росіян, після чого турки знищили Задунайську Січ.

4.Запорожцям на чолі з Гладким було надано землі на північному узбережжі Азовського моря (азовське козацьке військо), пізніше – частина з них переселена на Північний Кавказ, частина – перетворена на кріпаків.

5. під час війни 1787 – 1791 рр. між Росією та Туреччиною, Росія відновлює козацтво („вірне козацтво”, на відміну від „невірних” – тих хто пішов за Дунай). З козаків сформовано Чорноморське військо, яке після Ясського мирного договору (до Росії – все північне Причорномор’я), було поселено на Кубані та започаткувало Кубанське козацтво.

Лівобережна Україна.

• 1781 р. – утворено Малоросійське генерал – губернаторство ( 3 намісництва, потім губернії: Київська, Чернігівська, Новгород – Сіверська, кожна губернія поділялась на повіти).

• 1783 р. – закріпачення селян.

• „Грамота про вільність дворянства” – українській шляхті й старшині надавалися всі права російського дворянства.

• Створювалися російські адміністративні та судові установи.