Розвиток культури Київської Русі

Освіта:

• досягла значного розвитку

• були предметом піклування князів:

а) Володимир відкрив у Києві школу для навчання князівських і боярських дітей

б) школи, відкривав Ярослав Мудрий

в) школи „вищі”, для дітей знаті(філософія, риторика, граматика), „нищі” – в основному при монастирях(читання, письмо, церковні співи)

Уже одержували відомості з географії, історії, про тваринний і рослинний світ

г) доказ поширення писемності серед киян – графіті(написи на стінах) у Софійському соборі їх близько 400. тут було виявлено абетку, що вважається однією з найдавніших у східних слов’ян.

д) Ярослав Мудрий: зібрав велику бібліотеку, сам переклав з грецької мови ряд книжок, його син Всеволод знав 5 мов. Освіту одержали дочки Ярослава

+ У Києві було створено при Андріївському монастирі жіночу школу, за підтримки Янки Всеволодівни

Фольклор та література:

• народний епос: билини Київського і Новгородського циклів(Добриня, Ілля Муромець)

• митрополит Іларіон „Слово Іларіона про Закон і Благодать”, Феодосій Печерський – риторичні і полемічні твори

• літописи(„Повість минулих літ”)

• Володимир Мономах: „Повчання дітям”

• „Слово о полку Ігоревім” – про події 1185р, автор невідомий

Архітектура:

• перша християнська храмова споруда – Десятинна церква(багатоярусний хрестово-купольний храм з мозаїчною підлогою, мармуровими різьбленими колонами)

• Софійський собор

• Золоті ворота: народний в’їзд до Києва, споруда складалася з двох ярусів, башт х проїзною брамою і невеликою Благовіщенською церквою

• Успенський собор Печерського монастиря, Видубецький монастир, церква Богородиці Пирогові

• Значні архітектурні споруди були зведені не тільки в Києві, а й в інших містах(Чернігів-Спаський собор)

Живопис:

• Мозаїка та фреска – зразки монументального живопису, використовувалися для оздоблення будинків та церков(фрески Софійського собору, Миколаївського та Золотоверхого)

Знаменита мозаїка „Оранта”, „Непорушна стіна”

• Ікони:

Написані на дерев’яних дошках мінеральними фарбами

• Мініатюра – малюнки, якими ілюструвались рукописні книги

Лекція 4

Монголо-татарська навала. Литовсько-Руська держава

Центральна Азія: початок ХІІІ ст. – створення монгольської держави. 1206р. – великим ханом проголошено Тимучина (титул – Чингісхан), який починає завойовницькі війни:

• перші походи в Сибір та Північний Китай

• Середня Азія

• Афганістан, Північний Іран

• Закавказзя

Велику роль у військових успіхах відіграло створення Чингісханом чисельного, добре озброєного, навченого і високо дисциплінованого війська. У китайців було запозичено облогову техніку(баллісти, катапульти тощо), що давало можливість успішно брати міста-фортеці.

Весна 1223р. – 30-тисячне військо монголів вийшло з півдня через Закавказзя у половецькі степи і розгромило одну із орд. Половецькі хани звернулись за допомогою до руських князів.

1223р – на з’їзді князів у Києві було вирішено:

• надати допомогу половцям

• з’єднатися з ними

• виступити назустріч монголам

31 травня 1223р, недалеко від річки Калки об’єднана русько-половецька рать зустрілася з основними силами монголів.

Але! Єдине командування у русичів відсутнє; неузгодженість дій; ворожнеча між

князями, поранено Данила Галицького. Як наслідок – поразка руського війська. „Татаро-монголи ж, захопивши князів, поклали їх під дошки, а самі сіли на дошках обідати і подушили їх”

Виснажившись у битві на Калці, монголи повертаються до Монголії.

Але! У 1235 – рішення про похід монгольських військ на захід для завоювання країн Європи. На чолі війська – хан Батий(Бату)

1237-1238рр – нашестя Батия на Північно-Східну Русь.

1239р – напад на Південно-Західну Русь(власне українські землі):

• весна: розгромлено Переяславське князівство

• осінь: спустошено Чернігово-Сіверщину.

Початок 1240р: передовий загін монголо-татар з’являється під Києвом. В кінці листопада сюди підтягуються основні сили. Оборону Києва очолює воєвода Дмитро. 9 днів кияни відбивали напади монголів. На десятий день монголи вдерлися в місто - боротьба на вулицях. Останній форпост – Десятинна церква, яку ординці почали руйнувати за допомогою стінобитних машин. Частина церкви впала, останні захисники Києва були поховані під її стінами(7 грудня)

Після захоплення Києва – удар по землях Галицько-Волинського князівства.

Взявши великі міста Галицько-Волинського князівства =>на Польщу, Угорщину, Чехію, країни Балканського п-ова. Влітку 1242р доходять до кордонів Північної Італії, до Відня(Австрія) та до кордонів Німеччини.

Але! Війська монголів виснажені. Батий через південноукраїнські степи повертається на схід – до Волги. Держава монголо-татар – Золота Орда, столиця – м. Сарай (на Волзі). Панування монголо-татар: монголо-татарське іго (сплата данини, збирають баскаки, князі – одержують ярлик на правління).

Так в кінці 1245 – поч.. 1246р. – до ставки Батия їде Данило Галицький: визнав себе васалом Золотої Орди, за що одержав право володіти своєю землею. „О лихіша лиха честь татарська! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом і Володимиром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає”

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав

XIVст.
Галичина	Литва	Закарпаття	Буковина
Західна Волинь> до Польщі	ХІІ ст. – Міндовк об’єднує Литву. Через 50 років об’єднує Гедимін, столиця – м. Вільно, „король Литовський і Руський”. 1340р – Любарт Гедимінович здобуває право на Волинь 1345р. – литовський князь Ольгерд: „Вся Русь просто повинна належати литовцям!” 1355-1356рр – підпорядковує Чернігово-Сіверщину, 1361-1362рр – Київ, Київщину, Переяславщину 1362-1363рр – битва з монголами на р. Сині Води(Синюха)>Ольгерд розгромив татар. Для України і Білорусі кінець іга	ХІ-ХІІ ст. захоплює Угорщина	У ХІVст. До Молдови

Більша частина українських земель>до Литовського князівства. Історики Велике князівство Литовське називають Литовсько-Руською державою:

• підкорення відбувалось переважно мирно

• місцева українська знать обіймає високі адміністративні посади

• на місцях залишилась попередня система управління

• принцип: „Старого не змінюємо, а нового не впроваджуємо.”

• Культура Русі мала значний вплив на литовців

• Державна мова – руська мова

• Поширення православ’я

• Дія „Руської правди”

• адміністративний устрій: Ольгерд поділив українські землі на удільні князівства, в яких посадив правити своїх синів та племінників(1377р)