Наддніпрянська Україна в др. Половині . XIX ст. Особливості економічного розвитку в сер. XIX ст.:

• Формування ринкових відносин (Лівобережжя – розширення посівів тютюну, конопель; Правобережжя – пшениця, цукрові буряки, Південь – пшениця, скотарство).

Але! Розвиток господарства гальмується кріпосницькими відносинами. Наслідок економічного відставання: поразка Російської імперії в Кримській війні 1853-1856 рр.

Сторони Кримської війни:

• Росія;

• Англія, Франція, Туреччина, Сардинське королівство.

Головні військові дії: Кримський півострів (головний удар союзників – на Севастополь, облога якого тривала майже рік.

Посилення селянських виступів:

1855 р. – київська козаччина – масовий селянський рух в Київській губернії (чутки серед населення про те, що, той хто запишеться в козаки і буде воювати в Криму, стане вільним і отримає землі. Селяни готуються до переселення в Таврію („Таврію по волю”). Рух селян придушено.

План антиросійського повстання:

Михайло Чайковський, польський шляхтич, пов’язував відродження державності Польщі та України з переможною війною європейських держав та Туреччини над Росією. Ще до Кримської війни звернувся до султана з пропозицією створити під турецькою зверхністю козацький військовий підрозділ (сформовано полк в 1400 чоловік, службова мова – українська). Вів військові дії в Подунав’ї (псевдонім Садик – Паша).

Суспільний рух за реформи:

• антикріпосницькі твори;

• О.Герцен, „Колокол” (Лондон) стаття „Россия и Польша” – визнання права України на державну незалежність;

• Зростання опозиції кріпацтву в середовищі промисловців.

Реформи 60 – 70 років 19 ст.

1. Селянська реформа:

• 19 лютого 1861 р. – „Положення про селян” і Маніфест;

• ліквідація кріпосного права, поміщики втрачали права на селян;

• селяни залишалися „нижчим станом”, сплачували подушний податок, підлягали фізичним покаранням, протягом 9 років селянин не мав права відмовитися від наділу і покинути село;

• поміщик зобов’язувався виділити селянинові наділ, розмір якого сам і визначав;

• земля – за викуп.

2. Судова реформа:

• 1864 р. – формальна рівність громадян перед законом;

• змагальність суду (участь сторін);

• відкритість суду;

• існували окремі суди для духовенства та військових, волосні суди у справах селян.

3. Земська реформа:

• 1864р. – введення місцевого самоврядування (поширювалася на Лівобережжя і Південь України).

• Створювалися виборні земські установи, які займалися господарськими і культурними питаннями (будували дороги, організація пошти, мережа початкових шкіл, налагоджували систему охорони здоров’я).;

4. Міська реформа:

• 1870 р. – міське самоврядування;

• в містах створюються міські думи, дума обирала виконавчий орган – міську управу, на чолі якої стояв міський голова.

• Благоустрій міст, охорона здоров’я, освіта, торгівля, промисловість.

5. Військова реформа:

• територія імперії поділялася на воєнні округи;

• загальна військова повинність для чоловіків, які досягли 20 років. Термін служби – 6 років, на флоті – 7 років.

6. Фінансова реформа:

• створено державний банк;

• покращена система оподаткування.

7. Шкільна реформа:

• 1864 р.- створено єдину систему початкової освіти;

• середня освіта: класичні та реальні чоловічі та жіночі платні гімназії;

• право вступу до університету мали тільки випускники класичних гімназій.

8. реформа в галузі цензури:

• посилення цензури друкованих видань.

Загалом реформи прогресивні, але неспроможні вирішити найсуттєвіші проблеми, зокрема, аграрне питання..