Течії суспільно – політичного руху:

Російська	Єврейська	Українська
ліберали. Мета: перетворення імперії в конституційну монархію. Буржуазія, поміщики, інтелігенція. До 1905 р. своєї партії не мали. соціал – демократи. 1898 р. – створено РСДРГ. У 1903 р. поділ на: 1.меншовики (парламентські методи боротьби, реформи, демократичні права); 2.більшовики (соціалістична революція, диктатура пролетаріату). - Соціалісти – революціонери (есери), революційний терор. Національному питанню особливої уваги не надавали;	Євреї – третя за чисельністю в Україні етнічна група. 1897 р. вільно – загальний єврейський робітничий союз (Бунд)	Характерно: поступовий перехід від культурно – освітньої до політичної діяльності. 1900 р. – М.Міхновський „Самостійна Україна” – завдання боротьби за незалежну українську державу (ідея соборності). Утворення партії: 1900 р. – Харків _ революційна українська партія (РУП) – перша політична партія Наддніпрянщини: - „ ходіння в народ”, випуск газет, брошур. Українська демократична партія, Відокремлення – Українська радикальна партія (УРП). 1904 р. – з РУПу виходять Мар’ян Меленевський та Олександр Скоропис – Йолтуховський – українська соціал – демократична спілка. 1904 р. – РУП перейменовано в Українську соціал – демократичну робітничу партію (лідер – Микола Порш, автономія України). 1902 р. – Українська народна партія (УНП). Лідер – Микола Міхновський. Мета: політична самостійність України.

Україна в роки революції 1905 – 1907 рр.

Причини:

• незадоволення селян (поміщице землеволодіння, малоземелля, тощо);

• у робітників низькі зарплати, відсутність трудового законодавства;

• самодержавство – вимоги конституції,

• національно – революційна боротьба.

Початок: 9 січня 1905 р., „Кривава неділя” в Петербурзі, масові страйки, зокрема, в Україні.

Хід революції в Україні:

• червень 1905 р. –повстання на панцирнику „Потьомкін”, Одеса. Більшість матросів – українців, очільники – Григорій Вакуленчук та Опанас Матюшенко. Еміграція в Румунію.

• Розгортання селянського руху;

• Жовтень 1905 р. – загальноросійський політичний страйк в Москві та Петербурзі. Вимоги

• 8 - мигодинного робочого дня, зникнення самодержавства, скликання установчих зборів. Поширення на Україну;

• 17 жовтня 1905 р. – Маніфест Миколи ІІ: введення громадських прав і свобод, особистої недоторканості, свободи слова, совісті, зібрань і спілок. Вибори до державної думи. Активізація чорносотенців.

• Виникають ради робітничих депутатів (перша в Україні – в Катеринославі). Формуються професійні спілки ( в Україні приблизно 280);

• Осінь 1905 р. – посилення селянського руху. Створюється Всеросійська селянська спілка.

• Осінь 1905 р. - Повстання на Чорноморському флоті на крейсері „Очаків” (керівник – лейтенант Петро Шмідт). Листопад – виступ саперів в Києві на чолі з Борисом Жаданівським;

• Грудень 1905 р. – збройні повстання в Харкові, на Донбасі (Горлівка, Єнакієве, Луганськ);

• Український національний рух в роки революції:

  • Більшість українських партій – відновлення української держави у формі автономії;

  • з’являються українські періодичні видання – перша українська газета „Хлібороб” у Лубнах, в Києві – перша щоденна українська газета „Громадська думка”...

• розгортання мережі „Просвіт” (перша – в Катеринославі). Микола Аркас – організовує „Просвіту” в Миколаєві (1907 р. – 35 „Просвіт” в Наддніпрянщині);

• боротьба за українізацію освіти, українські кафедри відкриті в Одеському і Харківському університетах;

• українські громади діють у І та ІІ Державних думах Росії: І Дума – українську громаду очолює Ілля Шраг (проблеми – земельна, освітня, автономії), ІІ Дума - українські парламентарі („Трудова громада”) – питання української автономії, української мови в освіті;

• 3 червня 1907 р. – розгін ІІ Державної думи. Завершення революції.