Боротьба за владу в Києві. Політичні сили

Політичні сили
Більшовики: Більшовизовані військові сили 6,5 тис. чоловік	Тимчасовий уряд: Київський військовий округ	Центральна Рада: ~18 тис. українізованих військових. Війська Центральної Ради взяли в Києві під контроль всі ключові пункти, зокрема пошту і телеграф
Збройний конфлікт

Влада переходить до УЦР.

7 листопада 1917 р.: ІІІ Універсал ЦР:

• Проголошення УНР (як автономної державної одиниці Російської республіки, але не під владою більшовиків);

• Влада УНР – на 9 українських губерній, зокрема на Таврію (без Криму);

• Проголошувалася програма діяльності УЦР:

  • Аграрне питання: скасування приватної власності на поміщичі землі, монастирські, церковні тощо. Землі селяни отримували без викупу (для реалізації цього положення мав бути розроблений закон про те, як користуватися цими землями до остаточного вирішення їх долі на Українських Установчих Зборах);

  • Генеральному Секретаріату доручалось „встановити державний контроль над продукцією на Україні”. Вводився 8-год робочий день;

  • Громадянські права і свободи: слова, друку, совісті, зборів, спілок, страйків, недоторканість особи і житла;

  • Скасовувалась смертна кара. Проголошувалась амністія для політв’язнів;

  • Захист прав національних меншин : введення національно – персональної автономії „для забезпечення їм права та свободи самоврядування в справах їх національного життя.”

  • Заклик сторін до мирних переговорів. Але до укладання миру – участь у війні;

  • Призначення на 27 грудня 1917 р. виборів до Українських Установчих зборів.

Але! Намічена в ІІІ Універсалі програма дій фактично не виконувалася. Наприклад: Рада відмовилася від негайного вирішенні аграрного питання, було заборонене „свавільне захоплення земель та іншої власності”; оголошувалось, що у землевласників, які мають менше 40 десятин землі взагалі не відбиратимуть -> незадоволення селян, їх відмова від підтримки ЦР.

У зовнішній політиці:

• ЦР добивається визнання УНР країнами Антанти: у грудні 1917 Франція і Англія визнали уряд УНР, але реальної допомоги не надали;

• ЦР вважала, що уряд більшовиків слабкий і запропонувала крайовим урядам Кубані, Дону, Сибіру, Криму, Молдавії вступити в переговори щодо утворення федерації -> загострення стосунків за Радянською Росією.

Більшовики і Україна

Осінь 1917 р. – спроби більшовицького перевороту в УНР:

• Підготовка повстання в Києві : утворення ревкому (30 листопада війська оточили казарми більшовизованих частин, роззброїли їх, відправили в Росію);

• Спроба захопити Київ силами другого гвардійського корпусу, що знаходився під контролем більшовиків -> поблизу Вінниці перехоплений Першим Українським корпусом на чолі з П.Скоропадським.

Зміна тактики більшовиками: курс на скликання Всеукраїнського з’їзду Рад (здійснити внутрішній переворот, утворити в УНР більшовицький уряд). В цей час загострення конфлікту у ЦР і рад наркому РСРР: 4 грудня – „Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української ради”.

4 – 6 грудня 1917 р. – Всеукраїнський з’їзд рад в Києві. Більшість делегатів – селяни (вплив есерів). Не підтримують більшовиків, які покидають з’їзд і приєднуються до з’їзду рад Донецького та Криворізького басейну в Харкові (розпочався 9 грудня. Проголошення цього зібрання „Всеукраїнським з’їздом Рад”). Рішення:

• Проголошення України республікою рад робітничих, солдатських в селянських депутатів (12 грудня);

• Обрання Центрального Виконавчого Комітету рад України – вища державна влада, в період між з’їздами (очолює більшовик Медвєдєв, з березня В.Затонський);

• ЦВК створює уряд УНР – Народний Секретаріат. Майже повністю більшовицький. Його члени навіть не знали української мови;

• УНР проголошувалася федеративною частиною Російської Радянської Республіки.

1-ша війна Радянської Росії з УНР

Грудень 1917 р. – посилення втручання Росії у справи УНР. Зокрема „Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української ради” – фактично вимагав саморозпуску УЦР та створення Радянської УНР; крім того не пропускати військових частин з фронту на Дон або в інші частини з ворожими Раднаркому уряду, „припинити спроби роззброєння на території України радянських полків і робітничої Червоної армії.” В разі невиконання ультиматуму протягом 2-х діб – війна. Рада відмовилась виконати ці вимоги.

В грудні 1917 р., Харків – направлені Російські війська (приблизно 60 тис.). Наступ на Україну іде з 3 напрямків:

1. З Харкова на Київ;

2. З Гомеля (Білорусії) на Чернігів – Бахмач – Київ;

3. З Брянська (Росія) через Глухів – Конотоп – Бахмач – Київ.

Загальне керівництво: В.Антонов – Овсієнко, М.Муравйов, Г.Орджонікідзе.

Сили ЦР незначні, більшість з українізованих частин розійшлись. Головні сили – підрозділи Вільного козацтва і добровольчі формування, які створювалися вже в ході війни. Війська були розпорошені по всій Україні.

Загальний наступ на Київ – 16 січня 1918 р. – бій під Крутами (500 студентів, гімназистів, юнкерів). Більшість з них загинули (П.Тичина – „Пам’ять тридцяти”). Перемозі більшовиків сприяло повстання робітників в Києві (розпочалося 16 січня, завод „Арсенал”). ЦР для придушення повстання зняла частину військ з фронту.

9 січня 1918 р. – прийняття ІV Універсалу ЦР. Проголошення незалежності УНР. 19 січня – скасування поміщичої власності на землю. Але! 26 січня 1918 р. – більшовицькі війська входять в Київ, ЦР переїздить в Житомир.

1- ша спроба радянізації Україні.