Слов’яни. Київська Русь.

У пп. і середині 1 тис. н.е. на території України - слов’янські племена („анти”, „ венеди”). За Йорданом: анти проживали –„ від Данастра до Данапра, там де Понтійське море утворює луку” (карта № 4).

Суспільний устрій:

• племена, очолювані вождем;

• анти – союз племен, що передує утворенню держави.

Кінець 4 ст. – навала гунів на Європу – великі переселення народів. 375 р. – вони розбили готів в Північному Причорномор’ї. Частина готів визнала зверхність гунів і зберегла свого короля.. Анти - союзники гунів.

5 ст. – гуни досягають найбільшої могутності ( за Аттили), але після смерті Аттили гунівська держава занепадає та остаточно припиняє існувати;

6 ст. – авари (кочівники). Прийшли на Україну з території Центральної Азії. Аварський каганат (частина сучасної Угорщини). 602 р. – аварський каган наказав знищити антів.

Нестор Літописець: 7-8 ст. називає на території Сх. Європи 14 східнослов’янських союзів:

• Поляни – середнє Подніпров’я;

• Сіверяни – радимичі - в’ятичі – на схід від полян ( західні межі розселення сягають Прикарпаття: тут мешкали білі хорвати р. Західний Буг – вздовж неї тягнуться землі волинян);

• Північна група: кривичі, полочани, новгородські (ільменські) словени.

• Тиверці, Уличі - межиріччя Дністра та Дунаю..

На території України:

• поляни;

• древляни;

• сіверяни;

• тиверці;

• уличі;

• волиняни ( дуліби; бужани);

• білі хорвати.

Суспільний лад:

Літописець союзи племен називає княжіннями.

Верховний орган – віче.

Князівська влада - вищий виконавчий орган племінного управління, спочатку – виборна, потім – спадкова.

Дружина – постійна організація професійних воїнів.

Городища – укріплені племінні центри.

Центр державотворення – Середня Наддніпрянщина. Гардеріки – країна укріплень (варяги).

Сусіди східних слов’ян:

• 6 ст. : Прикаспій, Приазов’я:

  • Хозарський каганат;

  • столиця – м. Ітіль ( пониззя Волги);

  • частина слов’янських племен сплачувала данину хозарам;

• На півдні ( південь Криму) – візантійці;

• Північний захід – вікінги, нормани (Данія, Швеція, Норвегія); з 9 ст. нормани освоїли торговельний шлях „ Із Варяг у Греки”.

• 5 ст. заснування Києва ( Кий, Щек, Хорив, Либідь).

Середина 9 ст.: Куявія, Славія, Артанія – великі східнослов’янські утворення.

Куявія – Київська Русь, держава Аскольда ( полянський князь, вважають останнім Кийовичем).

Входять:

поляни,

древляни,

дреговичі.

західна частина сіверян.

Славія: ільменські словени, столиця – Ладога.

Київська Русь.

Середина 9 ст. ( часи Аскольда) – піднесення;

• Чорне море – „ Руське море”.

• Походи Аскольда на Візантію ( 860, 866 рр. Дніпро – Чорне море, по берегу до Константинополя), підписання вигідних угод;

• 864р. – боротьба з болгарами,

• 865 р. – з полочанами,

• 869 р. – з кривичами.

За угодою 860 р. – Візантія сплачувала київському князю щорічну данину. А він за це зобов’язувався надавати військову допомогу;

• Хрещення Аскольда. Для запровадження в Русі християнства до Києва направлено архієрея з єпископами.

Славія

• Внаслідок внутрішніх суперечок на трон запрошено норманського конунги Рюрика

( можливо, Рюрик Ютландський),

• Помирає у 879 р., спадкоємець – малолітній Ігор, регент – Олег;

• 882 р. – похід Олега на Київ, об’єднання Русі;

• столиця – Київ ( Олег назвав місто „ матір’ю міст руських”);

• 882 – 911 рр. – править державою Олег.

Князь Олег

• Антихристиянська політика;

• Централізація держави ( Олег править над полянами, древлянами, сіверянами, радимичами, воює з уличами і тиверцями) укладає угоду з варягами, ті переходять на службу.

• Походи на Візантію:

а) 907 р. на знак перемоги прибив свій щит на воротах Константинополя.

б) 911 р. – укладання вигідних договорів.

- 911 ( 912) р. – смерть Олега.

Князь Ігор ( 912 – 945 рр.)

Перший Рюрикович

- політика підкорення Києву східнослов’янських племен ( підкорив повсталих древлян та уличів);

- в роки його правління біля південних кордонів з’являються кочівники – печеніги ( прийшли з казахстанських степів). Напади печенігів, до яких часто спонукала Візантія,

- 941, 944 рр – походи на Візантію. Укладено мирну угоду. 941 р. – невдалий похід Ігоря, кораблі були спалені „грецьким вогнем”;

- 943р. – похід в Закавказзя, заволодів землями на каспійському узбережжі, що дало можливість купцям торгувати на Сході,

- 945 р. – повстання древлян. Смерть Ігоря. ( збір князем данини, ще до Ольги),