Зародження українсько – польського протистояння в Галичині.

Утворено:

Центральна рада народова (поляки)	Головна руська рада (травень 1848 р.)
Мета: Створення Литовсько – Русько – Польської Речі Посполитої Але! Більшість поляків вважають, що галицькі українці – гілка польського народу, українська мова – діалект польської.	Відстоює інтереси українців. Програма: галицькі українці належать до єдиного українського народу; заклик до національного пробудження; боротьба за поділ Галичини на Західну (польську) і Східну (українську).

Але! В Галичині частина ополяченої української шляхти (І.Вагилевич) – створюють власну організацію „Руський собор”.

Мета: створення незалежної Польщі під протекторатом Габсбургів.

Ситуація загострюється. Пропольські сили утворюють власну гвардію.

Про українські – стрільців.

Червень 1848 р. - Слов’янський з’їзд у Празі.

Рішення: про рівноправність української мови, рівність всіх національностей і віросповідань, тощо... Але, органи влади ці рішення ігнорували. Рівність з українцями не хотіли визнавати і польські політики.

10 липня 1848 р. початок роботи австрійського парламенту: 39 українських депутатів (27 селян). Вимоги українців в парламенті: територіально – національний поділ Галичини (на Східну – українську, Західну – польську). Ця вимога задоволена не була.

Революція 1848 р.- 1849 р. значно пожвавила громадсько – культурне життя Галичини.

Жовтень 1848 р. – перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти. За його рішеннями:

• засновано „Галицько – руську матицю” – культурно – освітню організацію, завдання якої видання популярних книг для народу.

1848 р. в Коломиї засновано першу в Галичині українську читальню. Засновано Народний дім у Львові.

Революційні події на Буковині та в Закарпатті.

Буковина:

активність українців під час виборів (38 депутатів – 5 українців). Один із делегатів - Лук’ян Кобилиця. Депутати діяли спільно з депутатами з Галичини. Підтримали вимогу виділити території, заселені українцями, в окремий коронний край.

Закарпаття:

Українці не підтримали у 1848 р. угорське національно – визвольне повстання під проводом Кошута (угорці не визнавали національних прав українців).

Лідери українців: Олександр Духнович. Адольф Добрянський.

Ідея автономії Закарпаття й об’єднання в єдине Руське воєводство. Але! Ці плани не були здійснені.

Збройне повстання у Львові.

Осінь 1848 р. – контрреволюція в Австрії, що приводить до повстання у Відні (жовтень), звістка про це доходить до Львова. Сутички між урядовими військами і національною гвардією.

1 листопада – повстання, барикади, Львів в руках повсталих. Але! Повстання придушене.

Березень 1848 р. – розпущено австрійський парламент.

1851 р. – заборонено діяльність Головної руської ради.

Але! Селяни не припинили боротьби – повстання на Буковині під проводом Л.Кобилиці.

Розвиток культури.

Друга половина 18 ст.

• погіршення стану освіти після ліквідації Гетьманщини;

• наука:

  • філософія – Г.Сковорода;

  • медицина – створення медичної колегії (Львів) для підготовки лікарів та аптекарів. Діє медичний факультет Львівського університету. Боротьба з інфекційними захворюваннями. Єфрем Мухін – щеплення від віспи. Данило Самойлович – боротьба з чумою.

• музика і театр: композитори: Максим Березовський. Артемій Ведель, Дмитро Бортнянський (твори для хору). Театральні шкільні вистави, вертеп.

• Архітектура: піднесення стилю барокко. Архітектори: Степан Ковнір, Іван Григорович – Барський. Зразок українського європейського барокко – Андріївська церква (Київ).

Початок 19 ст.

Освіта:

• становий характер;

• парафіяльні двокласні школи для нищих станів;

• повітові училища, ліцеї та університети – для заможних прошарків населення;

• 1805 р. – відкриття Харківського університету (з ініціативи Василя Кармазина);

• 1834 р. – працює Київський університет Св. Володимира (перший ректор – Михайло Максимович);

• Ліцеї – поєднують гімназичні та університетські курси (Волинський, Рішельєвський – в Одесі). 1820 р. – у Ніжині відкрита гімназія вищих наук (пізніше – Ніжинський ліцей), тут вчилися Микола Гоголь, Євген Гребінка.

Наука:

• математика – Тимофій Осиповський „Курс математики” – основний підручник Російської імперії з математики;

• Михайло Остроградський – член Петербурзької, Римської, Туринської академії наук;

• Ботаніка, історія – Михайло Максимович;

• В Західній Україні – осередок української науки – Львівський інститут Оссолінських.

Фольклор: центр збору історичних документів, фольклору – Харків.

Література:

• І.Котляревський;

• Г. Квітка - Основ’яненко;

• Петро Гулак – Артемівський;

• Євген Гребінка;

• Пантелеймон Куліш;

• Т.Шевченко (1840 р.) „Кобзар”.

Театр:

Центри театрального життя – Харків та Полтава. Г.Квітка - Основ’яненко – режисер та актор Харківського театру.

Полтавський театр – на чолі І Котляревський та Михайлом Щепкіним.

Аматорські театри.

Поміщицькі театри – с.Качанівка, музикантів вчив грати М. Глинка.

Кобзарі: Андрій Шут, Остап Вересай.

Архітектура:

Зростаючі міста забудовувалися за планом, визначався адміністративний центр з площею та урядовими установами. Київ – Андрій Меленський (пам’ятник на честь магдебурзького права), Беретті – будинок університету та інститут шляхетних дівчат (класицизм).

Музика:

• Йосип Вітвицький – „Україна”;

• Алоїз Єдлічка – професійний музикант і педагог з Полтавщини;

• Михайло Вербицький.

Живопис:

• Володимир Боровиковський (портрети);

• Василь Тропінін;

• Іван Сошенко – портрети та пейзажі;

• Т.Г.Шевченко

Лекція № 12