Правління Ярослава.

• найвищий розквіт Київської Русі;

• остаточно встановлені кордони;

• 1036 р. остаточна перемога над печенігами під Києвом (на честь цієї події на цьому місці збудовано Софійський собор);

• 1034 р. похід на Візантію. Похід невдалий. Але скоро з Візантією встановлено дружні взаємини;

• зміцнення держави:

а) розбудова Києва (взірець – Константинополь). Золоті ворота, Софійський собор.

Київ – окраса сходу, суперник Константинополя;

б) розвиток культури („до книжок виявляв завзяття”). Створено скрипторії – майстерні по переписуванню книг. У 1037-1039 рр створено в Києві перший літописний звід. Бібліотека Ярослава Мудрого. Утворення шкіл (осередки церкви та монастирі);

в) зміцнення християнства: засновано київську митрополію, що підпорядковувалась константинопольському патріарху. 1051 р – обрання першого митрополита з русичів – Іларіона!

У 1051 р – заснування св. Антонієм Печерським Києво - Печерської лаври;

г) впорядкування законів. „Руська правда” – перший писаний збірник руських законів;

д) зовнішня політика. Міждинастичні шлюби (Ярослав Мудрий – тесть Європи). Ярослав одружений з дочкою шведського короля Інгігердою. Сестри – за польським королем та візантійським царевичем.

Три дочки – за норвезьким, французьким (Анна) та угорським королями.

Сини: Ізяслав – одружений з сестрою польського короля, Всеволод – з дочкою візантійського імператора Костянтина Мономаха).

Заповіт Ярослава Мудрого.

Щоб уберегти синів від князівських усобиць ввів новий принцип престолонаслідування, що засновувався на старшинстві:

Ізяслав, старший син – Київ

Святослав – Чернігівщина,

Всеволод – Переяславщина,

Ігор – Володимир-Волинський,

В’ячеслав – Смоленськ.

Щойно звільнявся престол у котрійсь із земель, як відбувалось пересування братів на щабель вище і ближче до Києва. Головний – старший із братів.

Кілька років старші із братів правили мирно (тріумвірат – спів правління Ізяслава, Святослава і Всеволода). У 1061 р. – розгромили орду кочівників торків, що з’явились на кордонах Русі. Але! До кордонів Русі наближаються нові вороги – половці. 1068 р., р. Альта – військо трьох Ярославичів розгромлено половцями. Князі рятуються втечею. Всеволод побоявся залишатися в Переяславі і тікає в Київ. Безпорадність князів приводить до повстання 1068 р. в Києві. Ізяслав тікає з Києва. В Києві – 7 місяців править Всеслав Полоцький (кияни визволили його із в’язниці).

1069 р. – похід Ізяслава на Київ (допомога польського короля Болеслава ІІ). Повернення Ізяслава.

1073 р. – конфлікт між Ярославичами. Святослав і Всеволод виганяють Ізяслава з Києва.

Правління Святослава (1073-1076 рр.) і Всеволода

• Святослав виділив кошти для будівництва Успенського собору в Києво-Печерській лаврі (власноруч закладав першу цеглу в підмурки);

• Святослав помирає під час видалення пухлини з шиї;

• великим князем стає Всеволод;

• 1078 р. – нове царювання Ізяслава. Позбавляє Святославичів усіх володінь. Міжусобна війна, в якій гине Ізяслав.;

• 1078 р. – київським князем стає Всеволод (до 1093 р). Військовими справами під час його правління керує його син – Володимир Мономах;

• після смерті Всеволода, київський трон посідає старший з Ярославичів – Святополк Ізяславич, а Володимир Мономах перебирається в Переяслав, де князює 20 років у постійних походах на половців. Але! Боротьба з половцями вимагала згуртованості. Тому Володимир Мономах ініціює організацію у 1097 р. з’їзду князів у Любичі. В літописі сказано: „Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що між нами вона донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчизну свою”. Схвалено принципи князівської отчизни – князі одержували землі у спадок від батьків (Київ – отчиза нащадків Ізяслава, Переяслав – Всеволодовичам...). Але! Міжусобиці продовжуються.

• 1113 р. – смерть київського князя Святополка Ізяславовича. Повстання в Києві. Запрошення в Київ Володимира Мономаха.