Бахчисарайський мирний договір. 1681 р.

Сторони:

Московська держава, Туреччина, Кримське Ханство.

Умови:

До Туреччини – Північна Київщина, Брацлавщина, Поділля.

До Москви - Лівобережна Україна, Київ.

Території між Бугом та Дніпром (Середня і Південна Київщина) протягом 30 років мають залишатися незаселеними.

Але! У 1683 р. Польща відновлює панування майже над всім правобережжям.

„Вічний мир” 1686 р.

Сторони:

Польща і Московська держава.

Умови:

До Москви – Лівобережна Україна. Київ, Запоріжжя, Чернігово – Сіверщина.

До Польщі – Північна Київщина. Волинь. Галиччина.

Нейтральна зона (незаселена) – Брацлавщина, Південна Київщина.

1699 р. – Поділля за Туреччиною, потім приєднання до Польщі.

Кримський похід 1687 р.

Після укладання „Вічного миру” Москва приєднується до анти турецької коаліції – Священної ліги: Австрія, Венеція, Польща.

1687 р.- невдалий московський похід на Крим. Обвинувачення Самойловича в провалі компанії, його арешт, вислання до Сибіру.

1687 р. – обрання гетьманом І. Мазепи.

Лекція № 9

Запорізька Січ, Україна в кінці XVII – п.П. XVIII ст.

Запорізька Січ

• Під час Національно – визвольної війни: за умовами Зборівського та Білоцерківського договорів багато запорожців опинилися за межами реєстру. > Незадоволення запорожців, виступи проти гетьмана та старшини. Перенесення Січі в гирло річки Чортомлик (1652-1709);

• Під час Руїни:

  • За Івана Виговського ->допомога Я.Барабашу;

  • Допомога у здобутті влади І.Брюховецьким;

  • За П.Дорошенка: висувають своїх претендентів на гетьманування (М.Ханенко, П.Суховій);

  • Друга половина XVII ст.: походи протии Османської імперії та Кримського ханства – Іван Сірко (60 битв проти Туреччини та Кримського ханства, жодної поразки, 15 раз обирався кошовим отаманом, у 1672 – ув’язнений і відправлений у Сибір, за нього клопочеться польський король; здійснював походи до Криму через Сиваш – першим переправився через Гниле море); йому присвячена картина Рєпіна „Козаки пишуть листа турецькому султану”).

Слобідська Україна

Розташування: на схід від Гетьманщини, на кордоні з Московською державою.

Характеристика: тривалий час знелюднені землі через напади татар;

• З 30х років XVII ст. – переселення з різних частин України, сприяння переселенцям з боку царського уряду;

• Заснування міст: Острогозьк (тисяча козаків під проводом Івана Дзиковського); Суми; Харків; Охтирка; Балаклія; Ізюм. Поселення звільнялося від податків – слободи (Слобідська Україна, Слобожанщина);

• Села: переселенці отримували право займанщини (привласнювалося стільки землі, скільки переселенець міг обробити). Зайнята земля і промисли не обкладалися податками. Але! На поселенців – обов’язок військової служби.

Адміністративно – територіальний устрій:

• 5 козацьких полків (Острогозький, Харківський, Сумський, Ізюмський);

• полки: поділ на сотні

Керівництво
Полковник – обирався довічно, іноді – влада успадковувалась	сотник

!Посади гетьмана та генеральної старшини не існувало. Полковники підпорядковувались бєлгородському воєводі.