Культура (початок XX ст.). Перша світова війна. Українська революція

Освіта

Наддніпрянська Україна	Західна Україна
Розширення мережі початкових шкіл. Але! Викладання російською мовою; відсоток грамотний 15%. Зростання мережі середніх навчальних закладів. Демократизація середньої школи (учні „нижчих станів” в гімназіях – 20%). Вища освіта: університети (Київ, Харків, Одеса), кілька спеціальних інститутів, ліцеїв та академій.	Початкова освіта: Отримували майже всі діти; Бібліотеки (утримували „Просвіти”, мало практично кожне село); Навчання переважно українською мовою. Середня освіта: 6 державних гімназій; 15 приватних середніх шкіл з українською мовою навчання. Вища освіта: Львівський університет; Чернівецький університет; Львівський політехнічний інститут, Львівська академія ветеринарної медицини.

Наука

З 1907 р. (Київ) – Українське наукове товариство (голова – М.Грушевський).

Історія – значний розвиток:

• М.Грушевський „Історія України” в 10-ти томах;

• Олександр Єфименко: почесний доктор Харківського університету, викладала на вищих жіночих курсах в Петербурзі;

• Дмитро Багалій: професор Харківського університету (історія Слобідської України).

• Федір Вовк: етнографічні та антропологічні експедиції.

Філологія

• Борис Грінченко: „Словар української мови” (4 тома);

• Агатангел Кримський: вивчення стародруків та староукраїнських текстів.

Природознавчі науки.

• Данило Заболотний: препарат від холери (випробував на собі).

• В Києві – одне з перших в Російській імперії створено товариство повітроплавання, член товариства військовий льотчик Петро Нестеров (виконав перший у світі „мертву петлю2, підготував груповий політ літаків: Київ – Ніжин – Київ;

• Левко Мацієвич – запропонував побудувати авіаносець;

• Михайло Курако – основи металургії;

• Леонід Лагутін - геологічна карта Донецького району;

• Сергій Реформатський – металургія, хімічні реакції металоорганічного синтезу;

• Володимир Вернадський – мінералогія;

Література.

Українська преса. („Літературно – науковий вісник”, Київ, Львів.)

• М.Коцюбинський – „Фата Моргана”;

• В.Стефаник;

• В.Винниченко;

• О.Олесь (Кандиба);

• І.Франко;

• Л.Українка.

Архітектура

• Поширення українського стилю (В.Кричевський) – мотиви українського бароко і народного дерев’яного будівництва:

  • будинок Полтавського губернського земства (тепер Історико – краєзнавчий музей);

  • школа ім.. І.Котляревського (Полтава);

  • художня школа в Харкові тощо;

Музика

• Микола Лисенко: „Енеїда”, „Різдвяна ніч”, „Утоплениця”, „Наталка Полтавкв”, „Тарас Бульба”. Засновник вищої музично – драматичної школи у Києві та музичного інституту у Львові;

• Микола Леонтович, Станіслав Людкевич – хорова обробка українських пісень;

• Соломія Крушельницька – одержала високу оцінку критики, найкраща оперна співачка свого часу;

Театр

• Брати Іван, Микола, Панас Тобілевичі;

• Іван Карпенко – Карий,

• Микола Садовський,

• Панас Саксаганський;

• 1906 р., Полтава – М.Садовський створює перший український стаціонарний професійний театр, який у 1907 р. переїхав до Києва;

• Марія Заньковецька.

Живопис

• Микола Самокиш, Сергій Васильківський – альбом Українська старовина;

• Киріяк Костанді – з 1902 р. очолював „Товариство південноросійських художників”.

Церковне життя

Наддніпрянщина:

• з 1799 р. не було жодного митрополита – українця;

• з 1812 р. – українці не висвячувалися на єпископів;

• заборона вживання української мови навіть у проповідях;

Але! В деяких навчальних закладах - опозиційні гуртки, зокрема, і українофільського характеру. 1909 р. – видання Біблії українською мовою. Окремі українські священики – надання автокефалії (незалежності) УПЦ.

Західна Україна:

• Греко – католицька церква, значна роль у національному відродженні. Видатний митрополит Андрій Шептицький.

Закарпаття:

• Юлій Фірцак – мукачівський єпископ, виступав проти мадяризації краю.