Західноукраїнські землі в кінці 18 – у першій половині 19 ст.

Закарпаття – управлялось з Будапешту Угорщини;

Буковина (1787 р.) – приєднання до Галичини (після 1849 р. їй знову надано право окремої провінції;

Інші українські землі плюс польські, які відійшли до Австрії – „Королівство Галичини і Лодомерії”.

Реформи Марії Терезії та Йосифа іі

1. скасовано особисту залежність селян від поміщика (заборонено продаж селян без землі, скорочено панщину до 30 днів на рік, можна без дозволу брати шлюб тощо);

2. Релігійна реформа: католицька, протестантська, греко - католицька церкви зрівняні в правах;

3. Освітня реформа: 1784 р. – відкриття Львівського університету, при якому діє Руський інститут (філософський і богословський факультети). Семінарії – підготовка греко – католицьких священиків. Запровадження початкових (з українською мовою викладання) і середніх шкіл.

Господарство Західної України.

Основна галузь – сільське господарство, але практично не застосовуються агротехнічні технології, ручна праця.

Посилення панщини (всупереч закону – 5-6 днів на тиждень).

Обезземелення селян.

Промисловість розвинена слабо.

Селянські виступи.

Форми:

• колективні скарги до адміністративних органів та пов’язані з ними судові процеси;

• потрави панських посівів, порубка лісів, підпалення садиб;

• відмова сплачувати податки, бойкот рекрутських наборів;

Повстання:

Буковина, 1843 – 1844 рр., повстання на чолі з Лук’яном Кобилицею, охопило 22 села, встановлення самоврядування, придушене військами.

Рух опришків

• форма відкритої збройної боротьби, Прикарпаття. Особливий розмах у 1810 – 1825 рр. найвідоміший загін – Мирона Штолюка.

„Холерні бунти”:

Закарпаття. Під їх впливом у 1836 р. було скасовано частину повинностей.

Українське національне відродження. Кінець 18 – п.П. 19 с..

Очолює – греко – католицьке духовенство.

Один із осередків – Перемишль, де сформовано культурно – освітній осередок навколо греко – католицьких єпископів Михайла Левицького та Івана Снігурського.

Входили: Іван Могильницький, Йосип Левицький. Йосип Лозинський. Іван Лаврінський.

Діяльність: розвиток освіти (відкриття шкіл), видання підручників, зокрема, граматики, видання літератури українською мовою.

„Руська трійця”

студенти Львівської греко – католицької семінарії:

• Маркіян Шашкевич,

• Яків Головацький,

• Іван Вагилевич,

Діяльність:

• збирання українського фольклору в Галичині, на Буковині та в Закарпатті.

• Виступ М.Шашкевича на урочистих зборах семінарії, присвячених дню народження імператора Франца І, українською мовою.

• Вірш М.Шашкевича „Рідна мова”.

• 1834 р. – гурток, на який поширюється назва „Руська трійця”.

• 1837 р. – видання збірки (альманаху) „Русалка Дністрова” у Будапешті, в яку входили народні пісні, думи, перекази, історичні документи, публіцистичні твори. Майже весь наклад арештований і знищений.

Революція 1848 – 1849 рр. У Австрійській імперії та західноукраїнські землі.

1848 – 1849 рр. – революції в Європі (Франція, Італія, Німеччина). Березень 1848 р. – початок революції в Австрійській імперії (повстання у Відні). 15 березня 1848 р. – проголошення конституції. Утворення парламенту, надання свободи слова, друку, зборів.

Аграрна реформа:

Скасування панщини (в Галичині в квітні 1848 р.. на 5 місяців раніше ніж в інших частинах Австрійської імперії) - за грошове відшкодування від держави.

Скасування панщини на Буковині – серпень 1848 р., але селяни мали заплатити 2/3 викупних платежів.

Культурно – освітній рух:

1848 р. – львівські українці надіслали імператору петицію з вимогами перетворень у культурній сфері (запровадження української мови в школах, видання українською мовою законів, вивчення української мови чиновниками, доступ українців до державних установ).

Заснування першої газети українською мовою „Зоря Галицька”, Львів.