Княгиня Ольга ( 945 – 964 рр. )

• Помста за смерть чоловіка. Руйнування Іскоростеня;

• реформування данини: встановлення чітких розмірів та способу збирання данини ( „уроки” - чітко встановлені межі данини, „погости” – укріплені місця, де приймали данину від населення),

• 946 р. – поїздка до Константинополя ( дипломатія),

• прийняла християнство,

• Ольга канонізована православною церквою.

• встановила дипломатичні стосунки з Німеччиною .

Князь Святослав ( 964 – 972 рр.)

Князь – воїн, „Козак на троні”.

• 964 р. – похід на Оку проти в’ятичів, повернув їх до складу Київської Русі;

• розгромив Хозарський каганат, оволодів його столицею м. Ітіль (Хозарський каганат перестав існувати);

• з Північного Прикаспію іде через північний Кавказ і виходить до узбережжя Азовського моря. Підкорює племена Ясів (осетинів) і касогів (адигів). Додому повертається вгору течією Дону. Захоплює хозарське місто Біла Вежа;

• 966р. – другий похід проти хозар;

• Балканські походи:

а) 968 р. – І похід. Розгромлено військо болгар, зупинився в м. Переяславець на Дунаї. Через напад печенігів на Київ – повертається додому. Ольга казала: „Ти, княже. Чужої землі шукаєш, а твою – вороги нищать”,

б) 969 р. – ІІ похід.(Ольга помирає). Захопив Переяславець, Великий Переяслав, Доростол, Філіпполь І повів свої війська на Константинополь. Але! Після битви під Адріанополем (з візантійцями) відступає до Доростолу. Липень 971 р. – битва під Доростолом (загинуло 16 тис. воїнів). Мир з Візантією: не воювати з Візантією, відмовитись від Болгарії та Криму.

- 972 р. – біля дніпровських порогів (О.Хортиця) загинув у сутичці з печенігами;

Після І Балканського походу поділив Русь між синами:

Ярополк – в Києві,

Олег – в древлянській землі,

Володимир – в Новгороді.

Після загибелі Святослава – боротьба між його синами за владу, під час якої було вбито Олега і в 980 р. до влади приходить князь Володимир.

Володимир Великий ( 980-1015 рр.)

• Завершено об’єднання східних слов’ян у складі Київської Русі:

а) повернув землі хорватів, дулібів, черв енські городи – Белз. Холм, Перемишль (від Польщі). Заклав місто Володимир (Володимир – Волинський),

б) поновив владу над радимичами та в’ятичами.

- Провів адміністративну реформу: усунув від влади місцеві династії, а на їх місце призначив своїх синів;

- Зміцнив південні кордони Русі для захисту від печенігів. 4 ряди укріплень:

по р. сула – фортеці на відстані 15-20 км одна від одної,

по р. Трубеж;

по р. Остер І Десна;

по р. Стугна (між Стугною і Києвом – фортеця Білгород – резерв для військових сил).

• Карбування власної монети ( Володимир на троні, тризуб);

• 988 р. – введення християнства;

• Побудовано першу муровану церкву – Десятинна, школи, розвиток науки, освіти, культури.

Велике переселення народів ( 3 – 7 ст. )

Масові міграції германських, слов’янських, сарматських, інших племен та їх вторгнення на територію Римської імперії.

Причини

• Зміни клімату, зростання чисельності населення, потепління;

• Боротьба за владу всередині племен;

Початок

• Рух германських племен готів: 3ст – пройшли через землі слов’ян у Північне Причорномор’я і осіли в пониззі Дніпра ( ост готи – східні готи ) – між Дніпром та Дунаєм (вестготи);

• Готи: захопили Ольвію, Тіру, Боспорське царство. Утворили свою державу.

Анти

• Східні слов’яни (між Дністром (Данастр) і Дніпром (Данапр), (можливо Черняхівська культура). Антський союз.

• 4 ст. – зі сходу в Північне Причорномор’я приходять гуни. Вони розгромили готів, останні відходять в Нижнє Подунав’я, частина – в Крим. Анти – союзники гунів.

• 5 ст. – найвища могутність гунів (за царя Аттили). Але після смерті Аттили держава занепадає, гуни розвіюються по різних територіях;

• 6 ст. – анти зіткнулися з кочівниками – аварами. (Аварійський каганат). Але! У 7 ст. слов’яни витіснили аварів з Північного Причорномор’я. 602 р. – наказ знищити антів;

• І тис. н.е. (середина): переселення слов’ян.

Слов’яни

- Венеди – найдавніша назва: між Ельбою, Віслою і Дніпром ( І – ІІ ст.).

4 ст. – анти, склавини. Можливо Зарубинецька культура.

- 6 – 7 ст.: розселення слов’ян:

Подунав’я,

Балканський півострів. Балканські війни (6 ст.) – умовна назва міграції антів на Балканський п-ів. Утворюються південні слов’яни.

• 8 – 9 ст.

Лівий берег Дніпра.

Межиріччя Прип’яті та Західної Двини,

Басейн Верхньої Оки – племенні об’єднання (союзи).

Лекція № 3

Від правління Ярослава Мудрого до Литовсько – Руської держави.

Русь після Володимира

7 синів Володимира:

1. Святополк – зять польського короля, у в’язниці за спробу повстання проти Володимира;

2. Мстислав;

3. Ярослав – відмовився платити данину Києву (Новгород);

4. Борис;

5. Гліб – одному з них Володимир хотів передати трон;

6. Святослав;

7. Судислав.

Між братами точилась боротьба за владу.

Святополк.

Наказує вбити Бориса і Гліба, потім їх було канонізовано.

Святослав.

Пропав безвісти.

Ярослав (Новгород).

Виступає проти Святополка, займає київський престол (1019-1054 рр.)

Мстислав.

1023-1025 рр. виступає проти Ярослава. Утворення дуумвірату (спільного правління):

- територія Київської Русі поділена по Дніпру:

на правобережній – Ярослав;

на лівобережній (Чернігів) – Мстислав;

- спільний похід на захід і відвоювання від Польщі Червенських міст. Закладання міста Юріїв;

- смерть Мстислава (1036 р) – Ярослав об’єднує під своєю владою обидві частини Русі.