Земельна реформа Петра Столипіна.

Контрреволюція:

• військові суди;

• смертні страти.

Міністр внутрішніх справ – П.Столипін. реформи:

• головне гальмо сільського господарства – сільська община (селянин не міг продати землю, т. як вона належала общині, община здійснювала перерозподіл землі, селянин не міг залишити село тощо;

Реформа: 9 листопада 1906 р. Обов’язкові земельні общини скасовувалися.

Суть реформи: Селяни мали право вимагати виділення землі одним масивом (відруб) і переселитись туди (хутір). Але! Угіддя (ліс, сіножаті) залишалися у спільному володінні.

Переселенська політика – заохочення переселення селян на Далекий Схід і Сибір.

Особливості в Україні – в Україні тільки 43.6% селянських господарств входили до общин. Але! Селянський банк створював фонд із викупних у поміщиків земель – землі продавалися селянам на виплату на 55.5 р. – в Україні покупка земель більш інтенсивна, ніж в Росії. Значна еміграція.

Національні рухи в 1907 – 1914 рр.

Посилення національного гніту:

• 1908 р. – створення „Клубу російських націоналістів” (Київ). Мета: „вести суспільну і культурну війну проти українського руху.

• Кадети: проти визнання національних прав українців.

• 1909 р. – заборона викладання українською мовою в тих школах, де в період революції воно було введено, учителям заборонялося спілкуватися українською мовою із учнями навіть поза школою.

• Переслідування україномовної преси, не дозволялися українські вистави, вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка, закривались „Просвіти”.

• 1910 р. – Столипінський циркуляр – заборонено реєструвати будь – які „инородческие” товариства й видавництва.

• 1911 р. – „Справа Бейліса”, звинувачення у вбивстві з ритуальною метою російського хлопчика.

Українські партії в період реакції:

• переслідування українських партій;

• 1908 р. – утворення товариства українських поступовців (ТУП) – безпартійна організація. Основана з Української демократичної радикальної партії, входили: українські соціал – демократи та члени Української народної партії.

  • Програма: 1. парламентаризм,

2. федеративна перебудова Росії, як засіб забезпечення прав українського населення, 3. національно – територіальна автономія України в складі Російської федерації.

• ІІІ і ІV думи – законопроект про викладання в початкових школах українською мовою (не прийнято).

• Масові протести проти національного гніту: 1912 р. – похорони М.Лисенка, 1014 р. – відзначення 100 – річчя від дня народження Т.Шевченка (заборона), демонстрації, зокрема в Києві.

Західна Україна на початку хх століття

Економіка:

• завершення промислового перевороту;

• розвиток нафтового промисловості (Прикарпаття), але в руках іноземного капіталу;

• розвиток деревообробної промисловості;

• будівництво електростанції. Але! Розвиток промисловості однобічний.

• Сільське господарство – 80 – 90% місцевого населення, поміщице землеволодіння, соціальне розшарування селянства (10% - заможні селяни), посилення трудової еміграції (США, Канада, Бразилія, Аргентина).

Національне життя:

• діяльність „Просвіт”, читальні, бібліотеки, розвиток кооперативного руху;

• боротьба за загальне виборче право (ці вимоги ставилися і селянами);

• замах студента Мирослава Січинського на життя намісника Галичини (як відповідь на розправу над українцями в день виборів у 1908 р.);

• в парламенті – вимога надання українським землям політичної автономії в складі Австро – Угорщини;

• боротьба за український університет (1902 р. – 600 українських студентів оголосили бойкот Львівському університету), конфлікт між польськими та українськими студентами (1910 р. – збройні сутички). Окремий університет мав бути збудований до 1916 р.

Створення національних і спортивно – фізкультурних організацій „Сокіл” і „Січ”:

• кінець 90 –х рр.., Львів – „Сокіл”. Діяла організація у багатьох селах. Заслуга в розбудові – Іван Боберський, за якого товариство поширило діяльність на всю Галичину.

• 1900 р. – спортивно – фізкультурна організація „Січ” (під впливом Радикальної партії). Очолюються гуртки „Українським січовим союзом”.

• 1911 р. – Львів, таємний гурток „Пласт” – з метою військового навчання.

• 1912 р. – товариство „Січові стрільці”.

Національний рух на Буковині та в Закарпатті.

• перемога української орієнтації серед буковинської інтелігенції;

• місцеві українські школи та громадські організації – найкращі в західній Україні;

• гімнастичні й пожежні організації поширили свої межі на всю Україну в 1904 – 1914 рр.;

• 1909 р. – Чернівці, створення „Руської ради” („Селянська партія”, голова – Степан Смаль – Стоцький);.

• Закарпаття – національний рух слабкий, перевага „москвофілів”;

• Українська орієнтація – тижневик „Наука” (редактор – Августин Волошин).

Церква:

1900 р. – граф Андрій Шептицький очолює Греко – католицьку церкву.

1913 р. – засновує у Львові Український національний музей.

Лекція № 14