Нова ера.

Кінець 80х рр.. XIX ст. – загострення відносин між Австро – Угорщиною та Росією (за вплив на Балканах);

Німеччина – план утворення „Київського королівства” у випадку перемоги над Росією.

Австрія – прагнення встановити контроль над російською частиною України, вимога до поляків іти на поступки українцям.

Поступки:

• визнання галицьких українців окремим народом;

• надання українцям певної кількості місць у Австрійському парламенті, Галицькому сеймі;

• відкриття 3 = х українських гімназій;

• відкриття українських кафедр у Львівському університеті (було відкрито кафедру історії України на чолі з Михайлом Грушевським, до Грушевського у 1848 – 1849 рр. займав посаду Яків Головацький).

1899 р. – українська національна демократична партія (УНДП) – заклик боротися за незалежність України.

1899 р. – українська соціал – демократична партія (УСДП), відмова від диктатури пролетаріату, реформи.

Особливості національно – визвольного руху на Буковині та Закарпатті.

Буковина: „Буковинська трійця” Юрій Федькович, Сидір та Григорій Воробкевичі (українська література на Буковині).

1875р. – відкриття університету в Чернівцях.

Закарпаття – перевага москвофільської течії.

Лекція № 13

Культура (XIX ст.). Україна на початку XX ст. Економічний розвиток. Суспільно – політичний рух.

Освіта

Східна Україна:

• розширення мережі початкової освіти;

• дозвіл займатися освітньою діяльністю, земством;

• викладання – російською мовою, низький відсоток писемних серед українців (~ 13%);

• діяльність недільних шкіл (у 1862 р. – закриті), дозволені через 2 роки;

Середня освіта

Класичні гімназії !Тільки після закінчення гімназії – вступ до університету. Але! Основна увага – вивченню латинської і грецької мов. Майже не вивчались природничі науки.

Реальні училища Природничо – математичні дисципліни

• 1887 р. – „циркуляр про кухарчих дітей” – утримуватись від прийому в гімназії дітей прислуги, дрібних крамарів тощо;

• незначна кількість середніх навчальних закладів;

• 1870 р. – відкриття перших жіночих гімназій.

Вища освіта

Університети: Харківський, Київський, Одеський (1862 р.) Навчання платне! 1878 р. – відкриття в Києві жіночих курсів = зародження вищої освіти для жінок.

Спеціальні навчальні заклади для підготовки фахівців: Історико – філологічний інститут (Ніжин) – готує учителів середніх шкіл; 1885 р. – в Харкові відкрито перший в Україні технологічний інститут; 1898 р. – Київський політехнічний інститут. 1899 р. – Вище гірниче училище в Катеринославі.

Західна Україна:

1869 р. – проведення шкільної реформи:

• загальне обов’язкове початкове навчання дітей віком від 6 до 14 років;

• школи передавались у відання держави (з-під церкви);

• в початкових школах дозволялось навчання українською мовою;

• роль „Просвіти”: заснування шкіл, викладання українською мовою, видання українських підручників;

• 1881 р. – „Руське педагогічне товариство” – опікувалося українською школою.

Середня освіта:

Гімназії. Але! Переважно з польською мовою викладання і тільки у Львові та Перемишлі.

Вища освіта:

Львівський університет: у 1894 р. – засновано кафедру історії України (очолив М.Грушевський). 1875 р. – заснування Чернівецького університету. У Львові політехнічний інститут та Академія ветеринарної медицини.

Наука

Природничі науки:

• О.Ляпунов – фізика.

• І.Мечников – Нобелівський лауреат (1908 р.) за відкриття явища фагоцитозу. Разом з Гамалією створює в Одесі першу в країні бактеріологічну станцію;

• І.Пулюй – дослідження рентгенологічного випромінювання. Знавець стародавніх мов: разом з П.Кулішем та І.Нечуєм – Левицьким перекладає з давньоєврейської мови Псалтир та з грецької Євангеліє.

Гуманітарні науки

М.Костомаров: „Богдан Хмельницький”, „Руїна”. В.Антонович: „Про походження козацтва”. М.Грушевський, Д.Яворницький – „Історія запорозьких козаків” (3 томи), О.Потебня – філологія.