Молдавські походи

Мета Хмельницького: воєнно – політична ізоляція Польщі. Але! Молдавський господар Василь Лупу підтримує польський уряд.

1650 р. – перший молдавський похід Хмельницького спільно з татарами.

Результат:

- захоплення м. Ясси;

- встановлення союзницьких відносин між Україною і Молдавією;

- угода про шлюб Тимоша Хмельницького з дочкою молдавського господаря Роксандою (Розанда);

Але! Після Берестецької битви, Василь Лупу відмовився виконувати свої зобов’язання щодо України.

1652 р. – новий молдавський похід. Біля молдавських кордонів козаків зустрічає 60-тисячна польська армія. Битва біля гори Батіг (1-2 червня 1652 р.). українські війська очолює Тиміш Хмельницький (передові загони) та Б.Хмельницький. розгром польського війська.

Білоцерківський договір втрачає чинність. Тиміш одружується з Роксандою.

Посилення українсько – молдавського союзу приводить до утворення антиукраїнської коаліції (Польща, Валахія, Трансільванія). Боротьба за молдавський трон. Василь Лупу звертається за допомогою до Богдана Хмельницького.

1653 р. – допомога Василю Лупі (похід Т.Хмельницького). останній підбурює Тиміша до походу на Валахію, де Тиміш зазнає поразки і повертається в Україну. Невдовзі Лупу скинули з трону. Прагнучи надати йому допомогу, гине під Сучавою Тиміш Хмельницький.

Осінь 1653 р. – новий наступ Польщі. З-під Львова до Галича – до Кам’янця – Подільського. Польський табір – під містечком Жванець (на шляху від Кам’янця – Подільського до Хотина). Облога польського табору.

15 грудня 1653 р. – угода між польським королем і татарами:

- татари отримували дозвіл брати ясир на західноукраїнських землях.

Внутрішнє і зовнішньополітичне становище Гетьманщини в кінці 1653 року:

• спустошення України (знелюднення Брацлавщини і Київщини);

• занепад сільського господарства;

• втечі до Московії та Слобожанщини;

• заворушення селян проти гетьманського уряду;

• погіршення міжнародного становища;

• антиукраїнська коаліція (Молдавія, Польща, Валахія, Трансільванія);

• зради кримського хана;

• Польща готується до нового наступу.

З Москвою або Туреччиною. Українська козацька держава – Гетьманщина.

Органи державної влади:

• вищий законодавчий орган – Генеральна рада (загальна рада). З часом її перестали скликати. Роль Генеральної ради перебирає Старшинська рада (полковники і генеральна старшина);

• повноваження Старшинської ради:

  • розглядає питання міжнародної політики (зокрема війни та миру);

  • затверджує міські привілеї;

  • затверджує смертні вироки;

• Гетьман – виконавча і судова влада:

  • Скликає Генеральну і Старшинську ради;

  • Видає універсали;

  • При ньому діє Генеральний військовий суд;

  • Опікується фінансами;

  • Є головнокомандувачем збройних сил;

  • Керує міжнародною політикою;

• Уряд – генеральна Старшина (генеральний писар, генеральний обозний, двоє генеральних осавулів, двоє генеральних суддів);

• Столиця – м. Чигирин (стояв далеко від Польщі, звідти легше було дістати допомогу татар);

• Воєводства були ліквідовані – у 1649 р., територію Української держави було поділено на 16 полків. Центр – одне з великих міст полкової території. Очолює полковник, обраний на полковій раді або призначений гетьманом: військова, судова, адміністративна влада в межах полку;

• Полки поділяються на сотні. Військово – адміністративна влада – сотники.