Економіка релігія та соціальні рухи в хv – XVI століттях Економіка

Після Люблінської унії польське панство дуже швидко захоплює землі на Україні. Розвиток фільваркового господарства – господарство, що спрямоване на ринок, але засноване на праці кріпаків. Збільшення панщини та зменшення селянських наділів.

Третім Литовським статутом (1588р) – селяни , що проживали на землі феодала ставали кріпаками. Поступове погіршення становища селян призводить до селянських повстань

1490-1492рр – очолюваний Мухою (Буковина, Галичина, Покуття і Молдавія).

Міста з магдебурзьким правом: Сянок (1), Володимир-Волинський (1йУ), Львів, Кам’янець-Подільський, Луцьк, Кременець, Житомир, Київ, Рівне.

Релігія (після Берестейської унії)

1. Православна церква;

2. Реформація – широкого впливу протестантизм на Україні не мав, але переклади святого письма українською мовою в середині ХVI ст. – Пересопницьке Євангеліє;

3. Католицизм – 1582 календарна реформа, впровадження григоріанського календаря;

4. Уніатська церква – перший митрополит – Михайло Рогоза, 2й – Іпатій Потій;

5. Соціанство – напрямок протестантської церкви.

Лекція № 7

Національно – визвольна війна. Гетьман Іван Виговський.

23 грудня 1648 р. – урочистий в’їзд Хмельницького до Києва.

Зустріч: Єрусалимський патріарх Паїсій, київський митрополит Сильвестр Косов (вітали гетьмана, як „нового Мойсея” – визволителя свого народу від іноземних поневолювачів); студенти КМА (вірші – панегірики).

Лютий 1649 р.: промова Хмельницького, проголошена під час переговорів з королівським посольством – програма розбудови Української держави:

”Правда те, що я мала й незначна людина, але Бог дав мені, що я одновладцем і самодержцем руським... Виб’ю з лядської неволі весь руський народ, а що перше я воював за шкоду і кривду свою, тепер буду воювати за нашу православну віру... За кордон на війну піду, на турків і татар шаблі не підніму, досить маю на Україні, на Поділлі й Волині, досить вигоди, достатку й пожитку в землі та князівстві своєму, по Львів. Холм і Галич. А ставши над Віслою, скажу дальшим ляхам: сидіть, мовчіть, ляхи. А будуть і за Віслою кричати, знайду я їх там напевно. Не залишиться мені нога жодного князя і шляхетки тут, на Україні, а схоче котрий з нами хліб їсти, хай буде послушний Запорізькому війську”. – створення Української держави в етнічних межах.

Весна 1649 р. – відновлення воєнних дій, вздовж лінії кордону, що пролягала р. Случчю.

Польські війська з’єдналися під Старокостянтиновом, звідти – назустріч козацьким військам. Але! Відступають під Збараж. Частина – у збаразькому замку, частина – неподалік будує табір, що не був закінчений до підходу українських і татарських військ (30 червня). Облога Збаража.

27 липня – генеральний наступ козаків ( 3-годинний бій).

28 липня – повідомлення про те, що з Варшави під Збараж виступає головне польське військо на чолі з королем Яном Казимиром.

Хмельницький таємно відходить від Збаража назустріч королю. Частина козаків продовжує облогу Збаража.

Польські війська підходять до Зборова, вони розтяглися на кілька кілометрів.

15 серпня 1649 р. – початок зборівської битви. Перемога Хмельницького, можливість остаточного розгрому поляків. Але! Кримський хан переходить на сторону Польщі.

18 серпня 1649 р. – Зборівський мирний договір:

- під владою гетьмана: Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства;

- на цих територіях заборонялося розміщувати польські війська, державні посади займали тільки православні;

- реєстр – 40 тисяч козаків;

- учасникам війни – амністія;

- шляхта поверталася у свої володіння, а селяни повинні були виконувати довоєнні повинності;

1650 р. – підготовка Польщі і України до нового етапу війни.

Кінець 1650 р. – сейм схвалює воєнний наступ на Україну. Командувачі польських військ:

• Миколай Потоцький,

• Мартин Калиновський.

10 лютого 1651 р. Відновлення воєнних дій. Захоплене поляками м. Красне (Поділля). Гине полковник Нечай.

28 червня – 10 липня 1651 р. вирішальна битва біля м. Берестечко (Волинь). Найбільша битва національно – визвольної війни за чисельністю учасників. Зрада татар. Ув’язнення Хмельницького ханом. Козаки не мають чіткого плану дій.

Іван Богун проривається з оточення. Основна частина козаків відходить. значні втрати у козаків. Хмельницький на початку липня повертається з полону. Зупиняє просування польських військ під Білою Церквою.

28 вересня 1651 р. – Білоцерківський мирний договір:

- територія, що підпорядковувалася гетьману – Київське воєводство;

- до Брацлавського і Чернігівського воєводств – повернення польської адміністрації;

- шляхта отримувала довоєнні маєтки;

- козацький реєстр – 20 тисяч козаків;