Література, музика, театр

Література:

П.Куліш: „Чорна рада” – перший український історичний роман; М.Вовчок (Марія Віленська) – „Народні оповідання”, „Інститутка”, І.Нечуй – Левицький: „Микола Джеря”, „Кайдашева сім’я”, П.Мирний: „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, „Повія”, Л.Українка, І.Франко.

Драматургія:

М.Старицький – М.Кропивницький, І.Карпенко – Карий, П.Мирний („Лимерівна”). Друга половина XIX ст. століття – аматорські театри. Брати Тобілевичі : І.Карпенко – Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський.

1882 р. – заснування першої української професійної трупи – „Товариство українських акторів” (з ініціативи М.Кропивницького).

Галичина: 1864 р. – відкриття у Львові першого професійного театру.

Музика

• Семен Гулак – Артемівський: „Запорожець за Дунаєм” – початок української опери;

• П.Сокальський: опери „Мазепа”, „Майська ніч”, „Богдан Хмельницький”.

• М.Лисенко – початок української музичної фольклористики.

• 1962 р. – етнограф П.Чубинський – „Ще не вмерли України...” На музику поклав М.Вербицький.

Архітектура:

• Олександр Беретті – Володимирський собор (Київ);

• Олексій Бекетов – Харків, Сімферополь.

Скульптура:

Михайло Микешин - пам’ятник Б.Хмельницькому.

Живопис:

• М.Пимоненко – народний побут;

• М.Костанді – побутовий жанр;

• М.Ярошенко – один із натхненників Товариства пересувних художніх виставок живописців Російської імперії.

• А.Куїнджі

• С.Васильківський } пейзажі.

Українські меценати: цукрозаводчики Терещинки, Семеренки Платон і Василь

Наддніпрянська Україна на початку хх століття

Економічний розвиток:

Промисловість

Сільське господарство

Світова економічна криза (надвиробництва) 1900 – 1903 рр.: зниження цін на залізо – чавун – вугілля: охоплює і легку промисловість. Концентрація виробництва і утворення монополій (об’єднання підприємців певної галузі чи місцевості, які регулювали об’єм виробництва, розподіляли ринки збуту продукції, встановлювали ціни, закривали неприбуткові фабрики і заводи). В Україні – синдикати (угоди самостійних у виробничому відношенні власників підприємств про спільний продаж продукції через об’єднаний орган збуту). Найбільші синдикати „Продамет”, „Продаруд”, „Продвагон”, „Продвугілля”. З 1909 р. – економічне піднесення: розвиток гірничорудної і металургійної промисловості. Але!! Колоніальний характер промисловості (аграрно – сировинний придаток Російської імперії)

Залишки феодалізму: поміщиче землеволодіння, безземелля та малоземелля селян, тому гальмування розвитку сільського господарства; Посилення спеціалізації окремих регіонів України (степова Україна – зернові культури; Правобережжя (частково і Лівобережжя) – технічні; Розвиток тваринництва; Посилюється імміграція (уряд дозволяв за Урал, в Сибір, на Далекий Схід); Створюються сільськогосподарські спілки (кооперативи). Засновник Микола Левитський („батько” кооперативного руху в Наддніпрянській Україні).

Суспільно – політичні рухи

• Робітничий рух : страйки:

  • 1900 р. – Харків (економічні і політичні вимоги);

  • 1903 р. – загальний страйк робітників південних міст імперії ( страйком керує РСДРП);

• Селянські виступи: особливо у 1902 р., коли почався голод.