Володимир Мономах (1113-1126 рр.)

• зміцнення великокнязівської влади;

• вдосконалення законодавства: „Устави” – доповнення до „Руської правди”, за якими обмежувалися дії лихварів та землевласників, а покращувалося становище городян та селян;

• заохочувалась торгівля;

• розбудова Києва. Побудовано перший міст через Дніпро;

• зовнішня політика (династичні шлюби);

• вдалі походи проти половців.

Роздробленість Київської Русі (сер. XII – сер. XIII ст.) Причини роздробленості:

1. розвиток феодального землеволодіння, зміцнення його вотчинної форми;

2. багатоетнічність Київської Русі;

3. натуральний характер господарства (самозабезпечення);

4. розвиток соціальної боротьби;

5. втрачає значення „Із варяг у греки”;

Але! Київська Русь і в цей час – єдина держава з єдиною територією, спільними законами і єдиною церквою.

Феодальна роздробленість – це децентралізація держави, колективний сюзеренітет (верховенство).

Київське князівство.

• 1146 р. по 1240 р. в Києві було 24 князі;

• 1169 р. – Києвом оволодів володимиро – суздальський князь Андрій Боголюбський і страшенно опустошив його: „не було милосердя нікому нізвідки. Церкви горіли, християн убивали, інших брали в полон”.

• 1203 р.: Києвом заволодів галицько-волинський князь Роман Мстиславович.

• Після смерті Романа боротьба за Київ почалась з новою силою.

• Київське князівство поділене на уділи.

Чернігово-Сіверщина:

• Друга половина XI ст. – відокремлення в окреме князівство Чернігівської землі;

• Чернігів – друге за значенням і величиною після Києва місто (вперше згадується в літописах під 907 р);

• Одним із відомих Чернігово - Сіверських князів був Ігор Святославович. У 1185 р. він здійснив похід на половців („Слово о полку Ігоревім”).

Південно – Західна Русь – Україна. Данило Галицький.

• роздроблення Київської Русі прискорило етнічні процеси на території цієї держави;

• У 1187 р. вперше в Київському літописі згадується назва „Україна”. Наступні згадки цієї назви – в 1189, 1213, 1279, 1285 роках. З кінця XII ст. назва „Україна” поступово почала поширюватись на Подніпров’я, Побужжя, Причорномор’я, Подністров’я, Приазов’я та Прикарпаття: саме тут в цей час формувалась українська народність. На цих територіях розвинулась державотворність української народності: окрім земель-князівств Подніпров’я (Київського, Переяславського, Чернігівського, Сіверського) утворилась велика українська держава – Галицько-Волинське князівство, що стало європейським королівством.

Галицько – Волинська держава. Культура Київської Русі

Вдале розташування:

1. родючі орні землі, м’який клімат, численні річки, лісові масиви;

2. поклади болотної залізної руди і гончарної глини;

3. Прикарпаття – соляні промисли;

4. важливі торговельні шляхи:

   • з Русі в країни Центральної Європи;

   • від Балтійського моря до Чорного (Вісла – Західний Буг – Дністер) з’єднував; Скандинавію із Константинополем;

   • велика кількість міст.

Галицька земля:

• відокремлюється від Києва в к. ХІ – на поч. ХІІ ст.

• найбільший розвиток – за Ярослава Осмомисла(1153 – 1187 рр.):

1. підніс міжнародний престиж князівства

2. захищав інтереси у відносинах з іншими державами(фортеці у Карпатах, що обороняли проходи через гори Угорські)

3. похвала князю в „Слову о полку Ігоревім”:

Галицький Осмомисле Ярославе!

Високо сидиш ти

На своїм золотокованім престолі,

Підперши гори Угорські

Своїми залізними військами

Заступивши королеві дорогу,

Зачинивши ворота у Дунай,

Через хмари каміння кидаючи,

Суд по Дунаю радячи.

Але! Галицьке князівство – зразок олігархічного правління(певних місцевих груп) на Русі(великою владою в князівстві користувалися бояри).