4.3.2. Підходи рф до проблеми цивільного контролю над зс

Росія також в останні роки демонструє свою зацікавленість у проведенні кардинальної військової реформи та налагодженню певного контролю над силовими структурами. Але шлях, який вона обрала для реалізації цієї мети, досить своєрідний.

Існуюча законодавча база, що регулює військово-цивільні стосунки в Росії, нерівномірно розподіляє повноваження між різними гілками влади і суспільними інститутами. Явний пріоритет тут має виконавча влада в особі президента РФ і його адміністрації, набагато менше можливостей впливати на діяльність військової організації мають Федеральні збори й інші представницькі органи влади. Зовсім слабко виражені права громадських організацій, засобів масової інформації й окремих громадян.

Росія, що підписала в 1994 р. разом з іншими країнами-членами ОБСЄ «Кодекс військово-політичної поведінки», поки лише частково реалізувала його положення в національному законодавстві. Закріпити принцип цивільного контролю над військовою організацією як один із головних показників демократичних устремлінь держави перехідного періоду вважається одним із першочергових завдань сучасного етапу розвитку країни. Комітет Державної Думи по обороні виступив ініціатором розробки проекту федерального закону «Про цивільний контроль над військовою організацією Російської Федерації». Проект передбачає на законодавчому рівні закріпити систему військово-цивільних відносин, що сприятимуть підтримці військової безпеки країни, виконанню нею міжнародних зобов’язань у військово-політичній сфері, дотриманню прав «людини в погонах» відповідно до принципів демократичної держави.

В основу законопроекту закладено концепцію, сутність якої виражено поняттям «контролінг» як системи контролю, що дозволяє так регулювати процеси нечітко визначених показників структури (у нашому випадку військової організації держави), щоб виключити, по можливості, великі зловживання, прорахунки, відхилення як зараз, так і в майбутньому.

У найзагальнішому вигляді цивільний контроль за діяльністю військово-силових структур - це оптимальна форма підтримки цивілізованих військово-цивільних стосунків, тобто консенсусний процес, спрямований на гармонізацію інтересів і зняття протиріч, що виникають у ході функціонування військової організації держави.

Законопроект прямо визначає, що цивільний контроль у РФ є обов’яз­ковою складовою частиною забезпечення безпеки держави і проведення військової реформи. Система цивільного контролю (по законопроекту) функціонує у трьох напрямах:

- державно-адміністративному (політичному);

- парламентському (демократичному);

- соціальному (суспільному).

У законопроекті зроблено спробу виокремити функції президента й уряду саме в галузі цивільного контролю, розрізнюючи їх із посадовими обов’язками, що визначені іншими документами. Крім того, у проекті значно посилена роль парламентського контролю. Саме парламент як законодавчий та представницький орган має право на контроль від імені народу. Планується в майбутньому у Державній Думі мати Комісію цивільного контролю на правах Комітету, виділену в самостійну структуру нижньої палати Федеральних зборів. Голова цієї Комісії має за посадою статус Уповноваженого Державної Думи у справах військових.

Передбачається також створення комісій з іншим статусом і повноваженнями стосовно військово-силових структур у всіх представницьких органах – від Ради Федерації до регіональних законодавчих зборів.

У рамках парламентського (демократичного) контролю законопроект передбачає формування у Федеральних зборах Комісії цивільного контролю Ради Федерації і Комісії цивільного контролю Державної Думи, що здійснює свою діяльність на постійній основі. Діяльність цих комісій не перетинається і не дублюється.

Комісія цивільного контролю Ради Федерації працює в межах суб’єктів Федерації, що входять у територію військових округів різних військово-силових структур і флотів. Комісія цивільного контролю Держдуми працює на федеральному рівні. Головне завдання цієї Комісії – узагальнення й аналіз заяв, що надходять на її адресу, підготовка пропозицій і рекомендацій для вирішення існуючих та постійно виникаючих проблем і усунення причин, що їх породжують.

Для забезпечення тісної взаємодії між представницькими органами влади і військово-силових структур законопроект передбачає включення до складу військової колегії кожної із структур, військових рад округів, флотів – представників Комісій цивільного контролю Держдуми і Ради Федерації.

У законопроекті вперше представлена можливість призначення і повноваження цивільних керівників військово-силових відомств. Світовий історичний досвід підтверджує, якщо Міністерство оборони очолює цивільний політичний діяч, то втягнути армію в репресії проти власного народу або в закордонні військові акції набагато складніше. Переваги цивільного керівництва військово-силовим відомством полягають ще й у тому, що воно більшою мірою сприяє утвердженню демократичних засад у розбудові армії, особливо в соціальному і духовному житті військових, у взаємовідносинах військових, у галузі забезпечення прав і свобод «людини в погонах». Перехід до нього дасть змогу зміцнити зв’язок армії і суспільства, уникнути надмірної корпоративності, замкнутості, закритості збройних сил.

Депутати-члени Комітету по обороні розглядають цивільний контроль як невід’ємну частину військової реформи, проведеної в Російській Федерації [10].