2.Економічні обмеження при створені та діяльності підприємстваі їх суть та зміст.

3.Організація державного регулювання діяльності підприємств.

Нині деякі питання статусу та діяльності державних підприємств регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України „Про власність”, статтею 4 Закону України „Про підприємництво”, Законом України „Про приватизацію державного майна”, Законом України „Про управління об’єктами державної власності” тощо.

Також ці питання регулює Декрет Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 року № 24-92 „Про впорядкування діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств”, постанова Верховної Ради України „Про управління майном підприємств, установ та організацій, що є у загальнодержавній власності” тощо.

Однак, на сьогодні законодавство схематично окреслює коло повноважень органу управління державного унітарного підприємства (керівника), при цьому ці норми не зосереджені в одному системному акті, а розпорошені у великій кількості правових актах. Недостатньо врегульовано діяльність державних комерційних та казенних підприємств, відсутній чіткий порядок створення державних комерційних та казенних підприємств, управління ними.

Розпорошеність норм законодавства, які регулюють діяльність державних підприємств, ускладнює діяльність таких підприємств, що в свою чергу може призводити до певних зловживань при управлінні підприємством та його майном. Таким чином, назріла необхідність вдосконалення законодавства про державні підприємства. На нашу думку, найбільш ефективним шляхом такого вдосконалення є прийняття спеціального закону, який регулюватиме діяльність державних унітарних підприємств. Слід відмітити, що необхідність прийняття окремого закону з порушеного питання передбачена також положеннями Господарського кодексу України.

Так, Господарським кодексом встановлено, що законом можуть бути визначені особливості статусу керівника державного унітарного підприємства, в тому числі встановлено підвищену відповідальність керівника за результати роботи підприємства (стаття 73); мінімальний розмір статутного фонду державного комерційного підприємства встановлюється законом (стаття 74); інші особливості господарської та соціальної діяльності державних комерційних та казенних підприємств визначаються цим Кодексом, законом про державні підприємства та іншими законодавчими актами (статті 75, 77).

Міністерством юстиції було ініційовано розроблення проекту Закону України „Про державні унітарні підприємства”. Така ініціатива була підтримана Міністерством економіки, Фондом державного майна, Міністерством фінансів, Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва. Розроблений Міністерством юстиції проект усуває існуючі прогалини законодавства та вирішує проблемні питання, пов’язані з діяльністю державних унітарних підприємств.

4.Методи державного регулювання діяльності підприємств.

Однією з важливих форм забезпечення реалізації економічної політики держави є здійснення державного управління народногосподарським комплексом. Його зміст, як і зміст управління у будь-якій сфері, розкривається через зміст і характер функцій, що реалізуються у процесі такої діяльності.

На часі нова концепція названого управління, яка повинна виходити з об´єктивних потреб переходу до цивілізованого ринку, враховувати специфічні умови становлення української економіки. Для цього необхідно методологічно вірно визначити сутність і поняття управління, оскільки через останнє забезпечується функціонування й розвиток суспільства як єдиного цілого.

Державне управління — складне і багатогранне явище. З ним пов´язане з´ясування суті, змісту та форми держави, розкриття функціональних, організаційно-структурних і політико-правових параметрів виконавчої влади як окремої гілки (сфери) державної влади. Природно, що основний критерій розмежування управління та регулювання як різних способів державного впливу полягає, насамперед, у видах спрямованості та обсягу повноважень компетентних державних органів щодо казенних підприємств.

Таким чином, регулювання діяльності казенних підприємств має державно-правовий характер. У його процесі, по-перше, реалізуються завдання, функції та інтереси держави і громадян. По-друге, функції регулювання здійснюються відповідними суб´єктами, які утворюються державою (це органи державного управління казенними підприємствами). По-третє, нони діють за дорученням держави і наділені необхідними повноваженнями. Далі. Названі суб´єкти діють у рамках відповідних правових актів, встановлених для них державою.

Отже, конкретними суб´єктами державного регулювання казенних підприємств є — органи законодавчої влади: Верховна Рада України; Президент України як глава держави; органи виконавчої влади: а) загальної компетенції: Кабінет Міністрів України, органи місцевої державної адміністрації; б) галузевої компетенції: Мінпромполітики, Міноборони, Мінпраці, МВС тощо; в) міжгалузевої компетенції: Мінфін, Мінекономіки, Національний банк України; органи місцевого самоврядування.