- •5. Характеристика організації процесу обслуговування
- •II. Завдання та обов'язки
- •III. Права
- •1. Соціально-економічна сутність маркетингу:маркетинг як економічний процес, господарська функція, господарська концепція.
- •2. Еволюція концепцій маркетингу, тенденції їх сучасного розвитку. Концепція маркетингу - це система поглядів, які визначають орієнтацію підприємницької діяльності на певних етапах її розвитку.
- •4. Специфіка маркетингу в індустрії гостинності.
- •5. Комплекс маркетингу (маркетинг-мікс), його основні елементи – 4 «р»: продукт, ціна, збут, комунікації.
- •6. Система інструментів у маркетинговій діяльності готелів і ресторанів та їхня структура.
- •7. Процес управління маркетингом готелів і ресторанів.
- •8. Поняття середовища маркетингу, його елементи.
- •9. Контрольовані та неконтрольовані чинники.
- •10. Внутрішнє середовище маркетингу.
- •11. Аналіз факторів, що впливають на діяльність закладу та визначають його потенціал: менеджмент, виробництво, комплекс маркетингу, фінансово-економічний потенціал, персонал, корпоративна культура.
- •12. Елементи маркетингового мікросередовища: клієнти, конкуренти, посередники, контактні аудиторії.
- •13. Фактори макросередовища: демографічні, економічні, природні, соціально-культурні, науково-технічні, політико-правові.
- •14. Інформаційне забазпечення маркетингу готельно-ресторанного господарства.
- •15. Класифікація маркетингової інформації, характеристика її джерел (первинна, вторинна).
- •16. Маркетингова інформаційна система (міс): підсистеми внутрішньої інформації, зовнішньої інформації, підтримки маркетингових рішень і маркетингових досліджень.
- •17. Сутність, види (кабінетні та позакабінетні: пошукові, описові, аналітичні; кількісні і якісні) та принципи маркетингових досліджень.
- •18. Методологічні основи маркетингових досліджень.
- •19. Процес маркетингових досліджень: розробка концепції дослідження; підбір інформації; збір, аналіз та інтерпретація інформації; надання результатів дослідження.
- •20. Ринок як економічна основа маркетингу.
- •22. Класифікація споживчих послуг індустрії гостинності: кінцеві споживачі та організації-споживачі.
- •23. Фактори, що впливають на поведінку споживачів.
- •24. Фактори середовища: економічні, культурні (культура, субкультура, мода), соціальні (соціальне положення, референтні групи, сім»я), соціальні (ролі і статуси).
- •25. Особисті фактори (вік, етап життя, рід діяльності, економічне становище, тип особистості, зарозумілість, установки і переконання, стиль життя).
- •26. Мотиви поведінки, що приводять споживачів до придбання послуг закладів готельно-ресторанного господарства.
- •27. Моделювання процесу прийняття рішень про покупку (усвідомлення потреби, пошук інформації, прийняття рішень про покупку, покупка товару).
- •28. Визначення ступеня задоволеності/незадоволеності споживача.
- •29. Дослідження відношення споживачів до закладу готельно-ресторанного господарства.
- •30. Особливості поведінки організацій-споживачів.
- •32. Багаторівнева інтегральна модель готельного продукту.
- •33. Продуктова номенклатура закладу готельно-ресторанного господарства.
- •34. Концепція життєвого циклу продукту.
- •35. Характеристика етапів життєвого циклу продукту.
- •36. Залежність змісту маркетингової діяльності від стадії життєвого циклу продукту.
- •37. Сутність поняття «Новий продукт» у маркетингу готелів і ресторанів.
- •39. Сутність, параметри і фактори підвищення «конкурентноспроможності» продукції та послуг закладів готельно-ресторанного господарства.
- •40. Поняття «якість» у сфері послуг.
- •41. Концептуальні положення та моделі якості послуг в індустрії гостинності.
- •42. Забазпечення якості та конкурентноспроможності продукту.
- •43. Ціна в комплексі маркетингу.
- •44. Етапи формування цінової політики.
- •45. Фактори, що визначають ефективність цінової політики індустрії гостинності.
- •46. Постановка цілей ціноутворення: максимізація поточного прибутку, забезпечення життєздатності, лідерство на ринку, лідерство у якості продуктів, які пропонуються.
- •47. Вибір методу ціноутворення: затратний, з орієнтацією на попит, з орієнтацією на рівень конкуренції.
- •48. Цінові стратегії: конкурентні, диференційовані, асортиментні, психологічного ціноутворення, стимулюючі.
- •49. Обгрунтування та реалізація цінової стратегії закладами готельно-ресторанного господарства.
- •50. Поняття, цілі збутової політики та її місце в системі маркетингу готелів і ресторанів.
- •51. Особливості формування збутової політики закладів індустрії гостинності, фактори, що впливають на її ефективність.
- •52. Вибір каналів збуту, їх функції, характеристики (довжина, ширина).
- •54. Вибір посередників та організація взаємодії між ними.
- •55. Управління каналами збуту.
- •56. Сутність маркетингової політики комунікацій та її роль у маркетинговій політиці готелів і ресторанів.
- •57. Комплекс маркетингових комунікацій.
- •58. Особливості та специфічні інструменти проведення маркетингової комунікаційної політики закладами готельно-ресторанного господарства.
- •59. Реклама в комплексі маркетингових комунікацій:види реклами, класифікація та планування рекламних кампаній, вибір засобів розповсюдження реклами, оцінка ефективності рекламної діяльності.
- •60. Комунікаційні характеристики особистого продажу.
- •61. Зв’язки з громадськістю в комплексі маркетингових комунікацій.
- •62. Стимулювання збуту як елемент комплексного маркетингу.
- •63. Розробка програми стимулювання збуту.
- •64. Поняття «товарної марки» (марочне ім’я і/або знак), «товарного знаку».
- •65. Основні елементи та цілі формування фірмового стилю.
- •66. Організація маркетингової діяльності у закладі готельно-ресторанного господарства.
- •67. Організаційні структури служби маркетингу
- •68. Маркетинг взаємовідносин.
- •69. Внутрішній маркетинг.
- •1. Сутність управління та менеджменту.
- •2. Суб’єкт та об’єкт управління, їх характеристика, взаємозв’язок та взаємодія.
- •3. Менеджмент як вид професійної управлінської діяльності в умовах ринкових відносин.
- •4. Заклад готельного (ресторанного) господарства та готельно-ресторанний комплекс як об’єкт управління.
- •5. Управлінська діяльність менеджера в грг.
- •6. Роль менеджера в грг.
- •7. Види розподілу управлінської праці.
- •8. Види управлінських працівників.
- •9. Сутність та основні елементи управлінської діяльності.
- •10. Управлінська праця.
- •11. Діяльність керівника та його рольові функції.
- •12. Вимоги до менеджерів.
- •13. Особливості підготовки менеджерів за сучасних умов.
- •14. Функції менеджменту.
- •15. Функціональна спеціалізація управління в закладах готельно-ресторанного господарства.
- •16. Основні (загальні) та спеціальні функції менеджменту, їх взаємозв’язок.
- •17. Сутність і зміст функції планування і прогнозування.
- •18. Стратегічне планування діяльності закладів грг.
- •19. Функція організації як базисна функція менеджменту, її зміст та напрями реалізації в закладах грг.
- •20. Координування як функція забезпечення ритмічної роботи закладу, умови її виконання.
- •21. Функція мотивації (стимулювання) її сутність, значення, порядок та напрями реалізації в закладах грг.
- •22. Характеристика теорії мотивації.
- •23. Функція контролю як форма зворотного зв’язку від підрозділів закладу до органів управління.
- •24. Види контролю в грг.
- •25. Органи зовнішнього і внутрішнього контролю за діяльністю підприємств грг.
- •26. Попередній, поточний і заключний контроль.
- •27. Регулювання процесу виробництва та обслуговування на основі контролю ха діяльністю підрозділів закладів грг.
- •28. Характеристика і класифікація спеціальних (конкретних) функцій менеджменту в закладах грг.
- •29. Прийняття управлінських рішень.
- •30. Сутність управлінських рішень, їх значення для ефективності роботи готельно-ресторанних комплексів.
- •31. Класифікація управлінських рішень.
- •32. Вимоги до управлінських рішень: наукова обгрунтованість, реальність, цільова спрямованість, кількісна та якісна визначеність.
- •33. Технологія підготовки та прийняття управлінських рішень.
- •34. Аналіз і класифікація проблем в діяльності підприємств грг.
- •35. Етапи прийняття управлінських рішень.
- •36. Комунікації в управлінні.
- •37. Сутність і види комунікацій.
- •38. Оцінка ефективності комунікацій в управлінні.
- •39. Методи і стилі менеджменту.
- •40. Значення системи методів менеджменту в роботі закладів грг.
- •41. Економічні методи менеджменту, їх значення та напрями використання в закладах грг.
- •42. Зміст економічних методів менеджменту, комерційний розрахунок, ціноутворення, прибуток, матеріальне стимулювання.
- •43. Організаційно-розпорядчі (адміністративні) методи менеджменту.
- •45. Особливості регламентування в закладах грг.
- •46. Розпорядчий вплив і форми його застосування: накази, розпорядження, вказівки.
- •48. Стилі управління.
- •49. Основні види, їх сутність і особливості застосування.
- •50. Методи визначення, їх сутність і особливості застосування.
- •51. Метод визначення та оцінки ефективності використання різних стилів управління.
- •52. Соціально-психологічні аспекти управління.
- •53. Формування груп і управління ними.
- •54. Групова динаміка і керівництво колективом групи.
- •55. Значення груп у процесі управління.
- •56. Формальні і неформальні групи, їх характеристика.
- •57. Аспекти підвищення ефективності діяльності груп.
- •58. Влада і вплив: форми та основні ознаки.
- •59. Авторитет керівника в процесі формування колективу.
- •60. Лідерство я к соціально-економічне явище, сутність і значення у процесі управління групою.
- •61. Теорії лідерства, їх сучасний розвиток і підходи: автори та основний зміст.
- •62. Конфлікти: сутність, види, типи.
- •63. Причини виникнення конфлікту.
- •64. Методи та стилі управління конфліктами: внутрішноо-особистісні, структурні, міжособистісні.
- •65. Сутність міжособистісних стилів управління конфліктами.
- •66. Управління персоналом в закладах грг.
- •67. Роль персоналу в досягненні ефективності та підвищення конкурентноспроможності закладів грг.
- •68. Фактори, що визначають підвищену увагу менеджменту до персоналу в індустрії гостинності.
- •69. Особливості та проблеми управління персоналом в закладах грг.
- •70. Визначення і класифікація персоналу закладів грг.
- •71. Кількісні та якісні характеристики персоналу.
- •72. Організаційна поведінка як об’єкт управління та фактори, що визначають її якість на підприємствах грг.
- •73. Зміст та завдання управління персоналом в закладах грг.
- •74. Кваліфікаційна структура персоналу закладів грг.
- •75. Професії і посади основних підрозділів закладів грг.
- •77. Особливості професійного розвитку та зміст навчальних тренінгів персоналу закладів грг.
- •78. Критерії ділової оцінки персоналу.
- •79. Проблема мотивації та компенсації праці персоналу готельного комплексу.
- •Система нормативної документації на харчові продукти та непродовольчі товари. Система регламентування та контролю безпечності харчових продуктів та товарів. Стандартизація і сертифікація продукції.
- •Поняття про класифікацію та асортимент товару
- •Штрихове кодування і товарна класифікація експортно-імпортних продовольчих товарів. Маркування товарів: методи, види, засоби. Товарні знаки (бренди).
- •Зберігання товарів
- •Товарознавча характеристика борошна, хлібобулочних та макаронних виробів
- •1.Підприємство як суб’єкт та об’єкт ринкових відносин.
- •2.Економічні обмеження при створені та діяльності підприємстваі їх суть та зміст.
- •3.Організація державного регулювання діяльності підприємств.
- •4.Методи державного регулювання діяльності підприємств.
- •5.Класифікація підприємств по різним ознакам.
- •Глава 8 Господарського кодексу України регулює діяльність державних та комунальних унітарних підприємств.
- •Глава 9 Господарського кодексу України регулює діяльність господарських товариств.
- •Глава 10 Господарського кодексу України регулює діяльність підприємств колективної власності.
- •Глава 11 Господарського кодексу України регулює діяльність приватних підприємств.
- •Глава 12 Господарського кодексу України регулює діяльність об'єднань підприємств.
- •6.Ринкова інфраструктура підприємства та її характеристика.
- •7.Мета функціонування підприємства на ринку товарів та послуг.
- •8.”Крапка ліквідації” та методика її розрахунку.
- •9.”Крапка беззбитковості” та методи її визначення.
- •10.”Крапка мінімальної прибутковості” та методи її визначення.
- •11.Цілі та завдання діяльності підприємства та їх характеристика.
- •12.Цільова функція підприємства в умовах переходу на ринкові умови.
- •13.Планування,як інструмент обґрунтування стратегії діяльності підприємства.
- •14.Виробнича програма підприємства,її зміст та завдання.
- •16.Виробнича потужність та її сутність.
- •18.Показники обсягів діяльності підприємства та їх характеристика.
- •19.Визначення оптимальних обсягів виробництва продукції та критерії оптимальності.
- •20.Матеріально-технічне забезпечення,його сутність та завдання.
- •21.Виробничий запас підприємства,його сутність та види.
- •22.Сировинна база та її складові частини.
- •23.Збутова діяльність підприємства.
- •26.Амортизація основних фондів: її суть та значення.
- •29.Оборотні фонди підприємства та їх склад. 30.Класифікація оборотних фондів по різним ознакам.
- •1. Визначення підприємницького права.
- •2. Предмет підприємницького права, його основні категорії та інститути.
- •3. Правові відносини, що регулюються підприємницьким правом.
- •4. Товарно-грошові(майнові) та управлінські відносини.
- •5. Методологічні основи правового регулювання підприємницької діяльності.
- •6. Основні ознаки, що характеризують галузевий метод регулювання.
- •7.Система підприємницького права.
- •8. Підприємницьке право як комплексна галузь.
- •9. Співвідношення підприємницького права з іншими галузями права.
- •10. Функції підприємницького права, що визначають його характеристику.
- •11. Соціальна цінність підприємницького права як ефективного регулятора ринкових відносин.
- •12.Джерела підприємницького права.
- •13.Юридична сила нормативних актів.
- •14. Роль актів узагальнення судової практики та судових прецедентів.
- •15. Поняття підприємницької діяльності, її ознаки та принципи.
- •16. Види підприємницької діяльності.
- •17. Підприємницька діяльність, що потребує спеціально дозволу(загальні положення).
- •19. Поняття суб’єкта підприємницької діяльності.
- •20.Види та правовий статус підприємців(загальні положення)
- •21. Підприємницька діяльність без створення юридичної особи.
- •22. Правова регламентація заборони провадження громадянами підприємницької діяльності.
- •23. Підприємницька діяльність юридичних осіб.
- •24. Суб’єкти підприємницької діяльності без створення юридичної особи(громадяни-підприємці).
- •25. Суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи.
- •26. Підприємства: поняття та види відповідно до законодавства України.
- •27. Статут підприємства.
- •28. Спеціальна праводієздатність підприємства.
- •29. Філії та представництва підприємств.
- •30. Дочірні підприємства, їх правовий статус.
- •31. Об’єднання підприємств, їх види та правовий статус.
- •32. Господарські товариства: поняття та види відповідно до законодавства України.
- •33. Права та обов’язки засновників і учасників господарських товариств.
- •34. Функції статутного фонду.
- •35. Особливості створення та функціонування господарських товариств різних видів.
- •36. Інші організаційно-правові форми суб’єктів підприємницької діяльності.
- •37. Поняття та правовий статус суб’єктів малого підприємництва в Україні.
- •38. Нормативні акти, що регулюють порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.
- •39. Порядок і особливості державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльност без створення юридичної особи.
- •40. Особливості реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних осіб.
- •41. Оформлення документів, необхідних для державної реєстрації.
- •42. Отримання дозволів на початок роботи.
- •43. Підстави та порядок перереєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.
- •44.Установчі документи юридичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності.
- •45. Функції статутного фонду.
- •46. Особливості установчих документів підприємств і господарських товариств.
- •47. Ліцензування господарської діяльності.
- •48. Патентування підприємницької діяльності.
- •49. Підстави та наслідки скасування державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.
- •50. Реорганізація юридичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності.
- •51. Форми реорганізації.
- •52. Ліквідація юридичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності, порядок її здійснення.
- •53. Черговість задоволення претензій кредиторів.
- •54. Банкрутство суб’єктів підприємницької діяльності: поняття, суб’єкти.
- •55. Провадження у справах про банкрутство.
- •56. Порядок виявлення кредиторів.
- •57. Порядок проведення санації.
- •58. Наслідки визнання боржника банкрутом.
- •59. Майно як об’єкт підприємницької діяльності.
- •60. Склад майна підприємця.
- •61. Об’єкти майнових прав суб’єктів підприємницької діяльності.
- •62. Правовий режим речей.
- •63. Правовий режим грошей
- •64.Правовий режим цінних паперів.
- •65. Об’єкти права інтелектуальної власності суб’єктів підприємницької діяльності.
- •66. Поняття договору у підприємницькій діяльності.
- •67. Укладання, зміна і розірвання договорів.
- •68. Підстави та наслідки визнання договорів недійсними і неукладеними.
- •69. Попередній договір.
- •70. Виконання договірних зобов’язань.
- •71. Способи забезпечення виконання договірних зобов’язань.
- •72. Відповідальність за порушення договірних зобов’язань.
- •73. Припинення договірних зобов’язань.
- •74. Договір купівлі-продажу, його види.
- •75. Договір роздрібної купівлі-продажу.
- •76. Порядок заняття торговельною діяльністю і правила обслуговування населення.
- •77.Відповідальність суб"єктів підприємництва за порушення правил торговельної діяльності і торговельного обслуговування покупців.
- •78. Особливості оптової торгівлі.
- •79. Поняття та значення товарних бірж.
- •80. Порядок створення товарних бірж.
- •82. Порядок встановлення правил біржової торгівлі.
- •83. Види біржових угод.
- •86. Договір безоплатної передачі(дарування).
- •87. Договір поставки.
- •88. Договір контрактації.
- •89, 90. Поняття та зміст договору майнового найму. Види договорів майнового найму.
- •91. Договір безоплатного користування майном.
- •92. Договіо оренди.
- •93. Особливості оренди державного і комунального майна.
- •94. Договір лізингу.
- •95. Концесійний договір.
- •96. Поняття та види договорів про виконання робіт та надання послуг.
- •97. Договір підряду.
- •98. Договір підряду на капітальне будівництво.
- •99. Транспортні договори.
- •100. Система та види перевезення вантажів, їх правове регулювання.
- •101. Поняття і види договору перевезення вантажів.
- •102. Підстави припинення договору перевезення вантажів.
- •103. Відповідальність за порушення умов договору перевезення.
- •104. Комерційні акти та порядок їх складання.
- •105. Договір перевезення пасажирів і багажу.
- •106. Договір транспортної експедиції.
- •107. Договір страхування.
- •108. Правове регулювання страхової діяльності у підприємництві.
- •109. Види договору страхування.
- •111. Правове регулювання розрахункових та кредитних відносин у підприємницькій діяльності.
- •112. Договір позики та кредитний договір.
- •113. Розрахункові відносини.
- •114. Договіо банківського рахунка.
- •115. Депозитний договір.
- •116. Договір доручення.
- •117. Договір комісії.
- •118. Договір консигнації.
- •119. Догорів схову.
- •120. Договори про сумісну діяльність.
- •121. Склад майна і порядок здійснення внесків учасниками сумісної діяльності.
- •122. Установчий договір про створення юридичної особи.
- •123. Права й обов"язки сторін за установчим договором.
- •124. Поняття промислової власності.
- •125. Законодавство України про захист прав промислової власності.
- •126. Правова охорона винаходів, корисних моделей та промислових зразків.
- •127. Охорона прав на знаки для товарів та послуги.
- •128. Фірмове найменування.
- •129. Ліцензійні договори та договори на передачу права власності на винахід, корисну модель, промисловий зв"язок, знаки для товарів та послуг.
- •131. Раціоналізаторські пропозиції.
- •132. Сорти рослин.
- •133. Зазначення походження товару.
- •134. Топографії інтегральних мікросхем.
- •136. Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства.
- •137. Поняття та прояви монопольної діяльності.
- •139. Неправомірні угоди між підприємцями.
- •140. Дискримінація підприємців органами державної влади та управління.
- •141. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства.
- •142. Поняття недобросовісної конкуренції, її прояви на ринку.
- •143.Відповідальність за недобросовісну конкуренцію.
- •144. Загальні положення про зовнішньоекономічну діяльність у сфері підприємництва.
- •145.Зовнішньоекономічні договори(контракти).
- •146. Валютне регулювання і валютний контроль.
- •147. Особливості вирішення зовнішньоекономічних спорів.
- •148. Міжнародний комерційний арбітраж.
- •149. Способи і механізми захисту прав та законних інтересів суб"єктів підприємницької діяльності.
- •150.Цивільний, кримінальний, адміністративний і нотаріальний захист прав та законних інтересів суб"єктів підприємницької діяльності.
- •151. Розгляд господарських спорів судами загальної юрисдикції.
- •152. Підвідомчість господарських спорів і компетенція господарських судів щодо їхнього вирішення.
- •153. Порядок розгляду спорів господарськими судами.
- •154. Виконання рішень господарського суду.
- •155. Розгляд господарських спорів третейськими судами.
- •Стандартизація якості готельних послуг
- •Сертифікація готельних послуг
- •Правила користування готелями та надання готельних послуг в Україні
- •9.2. Класифікація готелів
- •.Функціональне призначення готельного підприємства
- •Типологія готельних підприємств . Основні принципи типології
- •1. Сфера застосування
- •2. Нормативні посилання
- •3. Загальні пояснення
- •4 Основні поняття
- •4.1 Виконавець
- •4.2 Готельна послуга
- •8.3 Напівпансіон (de Halbpension (5) en half board (5) fr demi-pension (5) ru полупансион (8))
- •8.4 Повний пансіон (de Vollpension (5) en full board (5) fr pension complète (5) ru полный пансион (6))
- •8.5 «Усе включено» (de «All inclusive» (5) en «all inclusive» (5) fr «tout compris» (5))
- •Класифікація готельних підприємств в Україні
- •Місткість номерного фонду
- •Класифікація готельних номерів
- •Основні терміни та поняття
- •Організація побутового обслуговування
- •Основні блоки приміщень готелів
- •Міжнародна класифікація готельних номерів
- •Тема 14. 1.Функціональна організація приміщень.
- •Ва 5. Сучасні принципи оформлення інтер'єру та екстер'єру готелів
- •Глава 5. Сучасні принципи оформлення інтер'єру та екстер'єру готелів
148. Міжнародний комерційний арбітраж.
Міжнародний комерційний арбітраж (надалі - МКАС) - це третейський суд, метою якого є розгляд і вирішення міжнародної комерційної суперечки по суті в певній процесуальній формі. На сьогоднішній день МКАС є органом, який сприяє вирішенню спорів, що виникають у сфері міжнародної торгівлі без залучення державних судових органів.
Існує два види міжнародного комерційного арбітражу:
МКАС, що постійно діє, створюється при торгівельній палаті, торговельно-промисловому союзі або асоціації;
Арбітраж ad hoc - створюється тільки для вирішення конкретної суперечки і після винесення ухвали припиняє своє існування.
Основними джерелами права, що регулюють питання міжнародного комерційного арбітражу виступають міжнародні договори і внутрішньодержавне законодавство, які представлені цілим рядом документів як універсального, так і регіонального характеру. Однією з найбільш характерних меж визначення підвідомчості суперечок МКАС є те, що він розглядає спори за наявності письмової угоди між сторонами про передачу спору на вирішення до МКАС. Найбільш поширеним видом такої угоди є арбітражне застереження, що включається сторонами в контракт.
За своїм суб'єктивним складом спори, підвідомчі МКАС, включають дві категорії суперечок, а саме:
спори з договірних та інших цивільно-правових стосунків, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо одна з сторін є нерезидентом;
спори підприємств з іноземними інвестиціями, міжнародних об'єднань і організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а рівно і спори з іншими суб'єктами права.
До особливостей змісту позовної заяви в арбітражному процесі слід віднести необхідність обгрунтування компетенції даного арбітражного органу, а також вказівку арбітра і запасного арбітра, вибраних позивачем, або наявність прохання про те, щоб арбітр і запасний арбітр були призначені Головою МКАС. В процесі ведення розгляду арбітраж в першу чергу застосовує положення Регламенту МКАС. При вирішенні питань, не врегульованих а ні Регламентом, а ні угодою сторін, арбітраж, грунтуючись на українському законодавстві про міжнародний комерційний арбітраж, здійснює розгляд у спосіб, який він сам вважає належним, дотримуючись при цьому рівного ставлення до сторін і надаючи кожній стороні можливості для захисту своїх інтересів. Для викладу сторонами своїх позицій на основі доказів, що надаються, і для проведення усних дебатів здійснюється усне слухання справи.
Рішення МКАС при ТПП України є остаточними і обов'язковими для сторін і при відмові від їх добровільного виконання виконуються в примусовому порядку за місцезнаходженням боржника відповідно до норм Конвенції "Про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень" (Нью-Йорк, 1958).
149. Способи і механізми захисту прав та законних інтересів суб"єктів підприємницької діяльності.
У процесі господарювання між підприємствами, організаціями, державними та іншими органами можуть виникати суперечності стосовно їх прав та обов'язків у господарських відносинах. Ринковий механізм, як і будь-яке складне явище, не може розвиватись без зіткнень та конфліктів.
Суперечності, які виникають між суб'єктами господарювання, називають господарськими спорами.
Саме дані спори є предметом розгляду та вирішення господарського або третейського судів.
Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Господарський суд, система і компетенція органів
Відповідно до закону «Про судоустрій України» в Україні Діють:
Вищий господарський суд України;
сім апеляційних спеціалізованих судів;
місцеві господарські суди Автономної Республіки Крим,
областей, міст Києва та Севастополя.
Вищий господарський суд:
1) розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом;
2) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;
3) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою . однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;
4) здійснює інші повноваження, передбачені законом. Розгляд ?!- справ у вищому спеціалізованому суді здійснюється колегіально.
Апеляційні суди:
1) розглядають справи в апеляційному порядку відповідно до процесуального закону;
2) ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і узагальнюють судову практику;
3) надають методичну допомогу у застосуванні законодавства місцевим судам;
4) здійснюють інші повноваження, передбачені законом, Апеляційний суд України розглядає справи, віднесені до його
підсудності, в апеляційному порядку відповідно до вимог процесуального закону.
Місцеві господарські суди Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні,
розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з і: підстав, зазначених у законодавстві, крім:
• спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
• спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
• інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Анти монопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених ^ законодавчими актами до їх компетенції.
Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.
Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.
Справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіальне у складі трьох суддів.
Перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих господарських судів здійснюється апеляційними господарськими судами колегією суддів у складі трьох суддів.
Перегляд у касаційному порядку рішень місцевих і апеляційних господарських судів здійснюється Вищим господарським судом України колегією судців у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.
Досудове врегулювання господарських спорів.
Сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених Господарським процесуальним Кодексом, а також за домовленістю між собою, якщо це обумовлено договором.
Спори, що виникають з договору перевезення, договору про надання послуг зв'язку та договору, заснованому на державному замовленні, можуть бути передані на вирішення господарського суду за умови додержання сторонами встановленого для даної категорії спорів порядку їх досудового врегулювання.
Порядок досудового врегулювання спорів визначається ГПК, якщо інший порядок не встановлено діючим на території України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин.
Справи за заявою прокурора чи його заступника, Рахункової палати, Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень порушуються господарським судом незалежно від вжиття сторонами заходів досудового врегулювання спорів.
Порядок досудового врегулювання господарських спорів не поширюється на спори про визнання договорів недійсними, спори про визнання недійсними актів державних та інших органів, підприємств та організацій, які не відповідають законодавству і порушують права та охоронювані законом інтереси підприємств та організацій, спори про стягнення заборгованості за опротестованими векселями, спори про стягнення штрафів Національним банком України з банків та інших фінансово-кредитних установ, а також на спори про звернення стягнення на заставлене майно.
Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.
Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.
У претензії зазначаються:
а) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється; дата пред'явлення і номер претензії;
б) обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;
в) вимоги заявника;
г) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;
д) перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.
Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватись до претензії із зазначенням про це у претензії.
Претензія підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається лід розписку.
Претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії.
В тих випадках, коли обов'язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право перепровірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, претензії, пов'язані з якістю та комплектністю продукції (товарів), розглядаються протягом двох місяців.
Якщо до претензії не додано всі документи, необхідні для її розгляду, вони витребуються у заявника із зазначенням строку їх подання, який не може бути менше п'яти днів, не враховуючи часу поштового обігу. При цьому перебіг строку розгляду претензії зупиняється до одержання витребуваних документів чи закінчення строку їх подання. Якщо витребувані документи у встановлений строк не надійшли, претензія розглядається за наявними документами.
При розгляді претензії підприємства та організації в разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести судову експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.
Підприємства та організації, що одержали претензію, зобов'язані задовольнити обгрунтовані вимоги заявника.
Про результати розгляду претензії заявник повідомляється у письмовій формі.
У відповіді на претензію зазначаються:
а) повне найменування і поштові реквізити підприємства, організації, що дають відповідь, та підприємства чи організації, яким надсилається відповідь; дата і номер відповіді; дата і номер претензії, на яку дається відповідь;
б) коли претензію визнано повністю або частково, - визнана сума, номер і дата платіжного доручення на перерахування цієї суми чи строк та засіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінці;
в) коли претензію відхилено повністю або частково, - мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і документи, що обґрунтовують відхилення претензії;
г) перелік доданих до відповіді документів та інших доказів. Коли претензію відхилено повністю або частково, заявникові повинно бути повернуто оригінали документів, одержаних з претензією, а також надіслано документи, що обґрунтовують відхилення претензії, якщо їх немає у заявника претензії.
Відповідь на претензію підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.
Якщо у відповіді про визнання претензії не повідомляється про перерахування визнаної суми, то через 20 днів після ЇЇ отримання така відповідь є підставою для примусового стягнення заборгованості державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14). До заяви про порушення виконавчого провадження додається відповідь боржника, а якщо в ній не зазначено розмір визнаної суми, то додається також копія претензії.
Установи банку зобов'язані приймати розпорядження про безспірне списання коштів і в тих випадках, коли боржник, визнавши претензію, просить з різних причин не стягувати з нього .визнану суму.
За необгрунтоване списання у безспірному порядку претензійної суми винна сторона сплачує другій стороні штраф у розмірі 10 процентів від списаної суми.
В разі порушення строків розгляду претензії, чи залишення її без відповіді господарський суд при вирішенні господарського спору має право стягти в доход державного бюджету з підприємства, організації, що припустилися такого порушення, штраф у розмірі 2 процентів від суми претензії, але не менш як 5 розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш як 100 розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спори, що виникають при укладенні господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду.
Підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, зазначений у частині другій статті 5 Господарського процесуального кодексу, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.
Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, повинні відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.