- •5. Характеристика організації процесу обслуговування
- •II. Завдання та обов'язки
- •III. Права
- •1. Соціально-економічна сутність маркетингу:маркетинг як економічний процес, господарська функція, господарська концепція.
- •2. Еволюція концепцій маркетингу, тенденції їх сучасного розвитку. Концепція маркетингу - це система поглядів, які визначають орієнтацію підприємницької діяльності на певних етапах її розвитку.
- •4. Специфіка маркетингу в індустрії гостинності.
- •5. Комплекс маркетингу (маркетинг-мікс), його основні елементи – 4 «р»: продукт, ціна, збут, комунікації.
- •6. Система інструментів у маркетинговій діяльності готелів і ресторанів та їхня структура.
- •7. Процес управління маркетингом готелів і ресторанів.
- •8. Поняття середовища маркетингу, його елементи.
- •9. Контрольовані та неконтрольовані чинники.
- •10. Внутрішнє середовище маркетингу.
- •11. Аналіз факторів, що впливають на діяльність закладу та визначають його потенціал: менеджмент, виробництво, комплекс маркетингу, фінансово-економічний потенціал, персонал, корпоративна культура.
- •12. Елементи маркетингового мікросередовища: клієнти, конкуренти, посередники, контактні аудиторії.
- •13. Фактори макросередовища: демографічні, економічні, природні, соціально-культурні, науково-технічні, політико-правові.
- •14. Інформаційне забазпечення маркетингу готельно-ресторанного господарства.
- •15. Класифікація маркетингової інформації, характеристика її джерел (первинна, вторинна).
- •16. Маркетингова інформаційна система (міс): підсистеми внутрішньої інформації, зовнішньої інформації, підтримки маркетингових рішень і маркетингових досліджень.
- •17. Сутність, види (кабінетні та позакабінетні: пошукові, описові, аналітичні; кількісні і якісні) та принципи маркетингових досліджень.
- •18. Методологічні основи маркетингових досліджень.
- •19. Процес маркетингових досліджень: розробка концепції дослідження; підбір інформації; збір, аналіз та інтерпретація інформації; надання результатів дослідження.
- •20. Ринок як економічна основа маркетингу.
- •22. Класифікація споживчих послуг індустрії гостинності: кінцеві споживачі та організації-споживачі.
- •23. Фактори, що впливають на поведінку споживачів.
- •24. Фактори середовища: економічні, культурні (культура, субкультура, мода), соціальні (соціальне положення, референтні групи, сім»я), соціальні (ролі і статуси).
- •25. Особисті фактори (вік, етап життя, рід діяльності, економічне становище, тип особистості, зарозумілість, установки і переконання, стиль життя).
- •26. Мотиви поведінки, що приводять споживачів до придбання послуг закладів готельно-ресторанного господарства.
- •27. Моделювання процесу прийняття рішень про покупку (усвідомлення потреби, пошук інформації, прийняття рішень про покупку, покупка товару).
- •28. Визначення ступеня задоволеності/незадоволеності споживача.
- •29. Дослідження відношення споживачів до закладу готельно-ресторанного господарства.
- •30. Особливості поведінки організацій-споживачів.
- •32. Багаторівнева інтегральна модель готельного продукту.
- •33. Продуктова номенклатура закладу готельно-ресторанного господарства.
- •34. Концепція життєвого циклу продукту.
- •35. Характеристика етапів життєвого циклу продукту.
- •36. Залежність змісту маркетингової діяльності від стадії життєвого циклу продукту.
- •37. Сутність поняття «Новий продукт» у маркетингу готелів і ресторанів.
- •39. Сутність, параметри і фактори підвищення «конкурентноспроможності» продукції та послуг закладів готельно-ресторанного господарства.
- •40. Поняття «якість» у сфері послуг.
- •41. Концептуальні положення та моделі якості послуг в індустрії гостинності.
- •42. Забазпечення якості та конкурентноспроможності продукту.
- •43. Ціна в комплексі маркетингу.
- •44. Етапи формування цінової політики.
- •45. Фактори, що визначають ефективність цінової політики індустрії гостинності.
- •46. Постановка цілей ціноутворення: максимізація поточного прибутку, забезпечення життєздатності, лідерство на ринку, лідерство у якості продуктів, які пропонуються.
- •47. Вибір методу ціноутворення: затратний, з орієнтацією на попит, з орієнтацією на рівень конкуренції.
- •48. Цінові стратегії: конкурентні, диференційовані, асортиментні, психологічного ціноутворення, стимулюючі.
- •49. Обгрунтування та реалізація цінової стратегії закладами готельно-ресторанного господарства.
- •50. Поняття, цілі збутової політики та її місце в системі маркетингу готелів і ресторанів.
- •51. Особливості формування збутової політики закладів індустрії гостинності, фактори, що впливають на її ефективність.
- •52. Вибір каналів збуту, їх функції, характеристики (довжина, ширина).
- •54. Вибір посередників та організація взаємодії між ними.
- •55. Управління каналами збуту.
- •56. Сутність маркетингової політики комунікацій та її роль у маркетинговій політиці готелів і ресторанів.
- •57. Комплекс маркетингових комунікацій.
- •58. Особливості та специфічні інструменти проведення маркетингової комунікаційної політики закладами готельно-ресторанного господарства.
- •59. Реклама в комплексі маркетингових комунікацій:види реклами, класифікація та планування рекламних кампаній, вибір засобів розповсюдження реклами, оцінка ефективності рекламної діяльності.
- •60. Комунікаційні характеристики особистого продажу.
- •61. Зв’язки з громадськістю в комплексі маркетингових комунікацій.
- •62. Стимулювання збуту як елемент комплексного маркетингу.
- •63. Розробка програми стимулювання збуту.
- •64. Поняття «товарної марки» (марочне ім’я і/або знак), «товарного знаку».
- •65. Основні елементи та цілі формування фірмового стилю.
- •66. Організація маркетингової діяльності у закладі готельно-ресторанного господарства.
- •67. Організаційні структури служби маркетингу
- •68. Маркетинг взаємовідносин.
- •69. Внутрішній маркетинг.
- •1. Сутність управління та менеджменту.
- •2. Суб’єкт та об’єкт управління, їх характеристика, взаємозв’язок та взаємодія.
- •3. Менеджмент як вид професійної управлінської діяльності в умовах ринкових відносин.
- •4. Заклад готельного (ресторанного) господарства та готельно-ресторанний комплекс як об’єкт управління.
- •5. Управлінська діяльність менеджера в грг.
- •6. Роль менеджера в грг.
- •7. Види розподілу управлінської праці.
- •8. Види управлінських працівників.
- •9. Сутність та основні елементи управлінської діяльності.
- •10. Управлінська праця.
- •11. Діяльність керівника та його рольові функції.
- •12. Вимоги до менеджерів.
- •13. Особливості підготовки менеджерів за сучасних умов.
- •14. Функції менеджменту.
- •15. Функціональна спеціалізація управління в закладах готельно-ресторанного господарства.
- •16. Основні (загальні) та спеціальні функції менеджменту, їх взаємозв’язок.
- •17. Сутність і зміст функції планування і прогнозування.
- •18. Стратегічне планування діяльності закладів грг.
- •19. Функція організації як базисна функція менеджменту, її зміст та напрями реалізації в закладах грг.
- •20. Координування як функція забезпечення ритмічної роботи закладу, умови її виконання.
- •21. Функція мотивації (стимулювання) її сутність, значення, порядок та напрями реалізації в закладах грг.
- •22. Характеристика теорії мотивації.
- •23. Функція контролю як форма зворотного зв’язку від підрозділів закладу до органів управління.
- •24. Види контролю в грг.
- •25. Органи зовнішнього і внутрішнього контролю за діяльністю підприємств грг.
- •26. Попередній, поточний і заключний контроль.
- •27. Регулювання процесу виробництва та обслуговування на основі контролю ха діяльністю підрозділів закладів грг.
- •28. Характеристика і класифікація спеціальних (конкретних) функцій менеджменту в закладах грг.
- •29. Прийняття управлінських рішень.
- •30. Сутність управлінських рішень, їх значення для ефективності роботи готельно-ресторанних комплексів.
- •31. Класифікація управлінських рішень.
- •32. Вимоги до управлінських рішень: наукова обгрунтованість, реальність, цільова спрямованість, кількісна та якісна визначеність.
- •33. Технологія підготовки та прийняття управлінських рішень.
- •34. Аналіз і класифікація проблем в діяльності підприємств грг.
- •35. Етапи прийняття управлінських рішень.
- •36. Комунікації в управлінні.
- •37. Сутність і види комунікацій.
- •38. Оцінка ефективності комунікацій в управлінні.
- •39. Методи і стилі менеджменту.
- •40. Значення системи методів менеджменту в роботі закладів грг.
- •41. Економічні методи менеджменту, їх значення та напрями використання в закладах грг.
- •42. Зміст економічних методів менеджменту, комерційний розрахунок, ціноутворення, прибуток, матеріальне стимулювання.
- •43. Організаційно-розпорядчі (адміністративні) методи менеджменту.
- •45. Особливості регламентування в закладах грг.
- •46. Розпорядчий вплив і форми його застосування: накази, розпорядження, вказівки.
- •48. Стилі управління.
- •49. Основні види, їх сутність і особливості застосування.
- •50. Методи визначення, їх сутність і особливості застосування.
- •51. Метод визначення та оцінки ефективності використання різних стилів управління.
- •52. Соціально-психологічні аспекти управління.
- •53. Формування груп і управління ними.
- •54. Групова динаміка і керівництво колективом групи.
- •55. Значення груп у процесі управління.
- •56. Формальні і неформальні групи, їх характеристика.
- •57. Аспекти підвищення ефективності діяльності груп.
- •58. Влада і вплив: форми та основні ознаки.
- •59. Авторитет керівника в процесі формування колективу.
- •60. Лідерство я к соціально-економічне явище, сутність і значення у процесі управління групою.
- •61. Теорії лідерства, їх сучасний розвиток і підходи: автори та основний зміст.
- •62. Конфлікти: сутність, види, типи.
- •63. Причини виникнення конфлікту.
- •64. Методи та стилі управління конфліктами: внутрішноо-особистісні, структурні, міжособистісні.
- •65. Сутність міжособистісних стилів управління конфліктами.
- •66. Управління персоналом в закладах грг.
- •67. Роль персоналу в досягненні ефективності та підвищення конкурентноспроможності закладів грг.
- •68. Фактори, що визначають підвищену увагу менеджменту до персоналу в індустрії гостинності.
- •69. Особливості та проблеми управління персоналом в закладах грг.
- •70. Визначення і класифікація персоналу закладів грг.
- •71. Кількісні та якісні характеристики персоналу.
- •72. Організаційна поведінка як об’єкт управління та фактори, що визначають її якість на підприємствах грг.
- •73. Зміст та завдання управління персоналом в закладах грг.
- •74. Кваліфікаційна структура персоналу закладів грг.
- •75. Професії і посади основних підрозділів закладів грг.
- •77. Особливості професійного розвитку та зміст навчальних тренінгів персоналу закладів грг.
- •78. Критерії ділової оцінки персоналу.
- •79. Проблема мотивації та компенсації праці персоналу готельного комплексу.
- •Система нормативної документації на харчові продукти та непродовольчі товари. Система регламентування та контролю безпечності харчових продуктів та товарів. Стандартизація і сертифікація продукції.
- •Поняття про класифікацію та асортимент товару
- •Штрихове кодування і товарна класифікація експортно-імпортних продовольчих товарів. Маркування товарів: методи, види, засоби. Товарні знаки (бренди).
- •Зберігання товарів
- •Товарознавча характеристика борошна, хлібобулочних та макаронних виробів
- •1.Підприємство як суб’єкт та об’єкт ринкових відносин.
- •2.Економічні обмеження при створені та діяльності підприємстваі їх суть та зміст.
- •3.Організація державного регулювання діяльності підприємств.
- •4.Методи державного регулювання діяльності підприємств.
- •5.Класифікація підприємств по різним ознакам.
- •Глава 8 Господарського кодексу України регулює діяльність державних та комунальних унітарних підприємств.
- •Глава 9 Господарського кодексу України регулює діяльність господарських товариств.
- •Глава 10 Господарського кодексу України регулює діяльність підприємств колективної власності.
- •Глава 11 Господарського кодексу України регулює діяльність приватних підприємств.
- •Глава 12 Господарського кодексу України регулює діяльність об'єднань підприємств.
- •6.Ринкова інфраструктура підприємства та її характеристика.
- •7.Мета функціонування підприємства на ринку товарів та послуг.
- •8.”Крапка ліквідації” та методика її розрахунку.
- •9.”Крапка беззбитковості” та методи її визначення.
- •10.”Крапка мінімальної прибутковості” та методи її визначення.
- •11.Цілі та завдання діяльності підприємства та їх характеристика.
- •12.Цільова функція підприємства в умовах переходу на ринкові умови.
- •13.Планування,як інструмент обґрунтування стратегії діяльності підприємства.
- •14.Виробнича програма підприємства,її зміст та завдання.
- •16.Виробнича потужність та її сутність.
- •18.Показники обсягів діяльності підприємства та їх характеристика.
- •19.Визначення оптимальних обсягів виробництва продукції та критерії оптимальності.
- •20.Матеріально-технічне забезпечення,його сутність та завдання.
- •21.Виробничий запас підприємства,його сутність та види.
- •22.Сировинна база та її складові частини.
- •23.Збутова діяльність підприємства.
- •26.Амортизація основних фондів: її суть та значення.
- •29.Оборотні фонди підприємства та їх склад. 30.Класифікація оборотних фондів по різним ознакам.
- •1. Визначення підприємницького права.
- •2. Предмет підприємницького права, його основні категорії та інститути.
- •3. Правові відносини, що регулюються підприємницьким правом.
- •4. Товарно-грошові(майнові) та управлінські відносини.
- •5. Методологічні основи правового регулювання підприємницької діяльності.
- •6. Основні ознаки, що характеризують галузевий метод регулювання.
- •7.Система підприємницького права.
- •8. Підприємницьке право як комплексна галузь.
- •9. Співвідношення підприємницького права з іншими галузями права.
- •10. Функції підприємницького права, що визначають його характеристику.
- •11. Соціальна цінність підприємницького права як ефективного регулятора ринкових відносин.
- •12.Джерела підприємницького права.
- •13.Юридична сила нормативних актів.
- •14. Роль актів узагальнення судової практики та судових прецедентів.
- •15. Поняття підприємницької діяльності, її ознаки та принципи.
- •16. Види підприємницької діяльності.
- •17. Підприємницька діяльність, що потребує спеціально дозволу(загальні положення).
- •19. Поняття суб’єкта підприємницької діяльності.
- •20.Види та правовий статус підприємців(загальні положення)
- •21. Підприємницька діяльність без створення юридичної особи.
- •22. Правова регламентація заборони провадження громадянами підприємницької діяльності.
- •23. Підприємницька діяльність юридичних осіб.
- •24. Суб’єкти підприємницької діяльності без створення юридичної особи(громадяни-підприємці).
- •25. Суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи.
- •26. Підприємства: поняття та види відповідно до законодавства України.
- •27. Статут підприємства.
- •28. Спеціальна праводієздатність підприємства.
- •29. Філії та представництва підприємств.
- •30. Дочірні підприємства, їх правовий статус.
- •31. Об’єднання підприємств, їх види та правовий статус.
- •32. Господарські товариства: поняття та види відповідно до законодавства України.
- •33. Права та обов’язки засновників і учасників господарських товариств.
- •34. Функції статутного фонду.
- •35. Особливості створення та функціонування господарських товариств різних видів.
- •36. Інші організаційно-правові форми суб’єктів підприємницької діяльності.
- •37. Поняття та правовий статус суб’єктів малого підприємництва в Україні.
- •38. Нормативні акти, що регулюють порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.
- •39. Порядок і особливості державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльност без створення юридичної особи.
- •40. Особливості реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних осіб.
- •41. Оформлення документів, необхідних для державної реєстрації.
- •42. Отримання дозволів на початок роботи.
- •43. Підстави та порядок перереєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.
- •44.Установчі документи юридичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності.
- •45. Функції статутного фонду.
- •46. Особливості установчих документів підприємств і господарських товариств.
- •47. Ліцензування господарської діяльності.
- •48. Патентування підприємницької діяльності.
- •49. Підстави та наслідки скасування державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.
- •50. Реорганізація юридичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності.
- •51. Форми реорганізації.
- •52. Ліквідація юридичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності, порядок її здійснення.
- •53. Черговість задоволення претензій кредиторів.
- •54. Банкрутство суб’єктів підприємницької діяльності: поняття, суб’єкти.
- •55. Провадження у справах про банкрутство.
- •56. Порядок виявлення кредиторів.
- •57. Порядок проведення санації.
- •58. Наслідки визнання боржника банкрутом.
- •59. Майно як об’єкт підприємницької діяльності.
- •60. Склад майна підприємця.
- •61. Об’єкти майнових прав суб’єктів підприємницької діяльності.
- •62. Правовий режим речей.
- •63. Правовий режим грошей
- •64.Правовий режим цінних паперів.
- •65. Об’єкти права інтелектуальної власності суб’єктів підприємницької діяльності.
- •66. Поняття договору у підприємницькій діяльності.
- •67. Укладання, зміна і розірвання договорів.
- •68. Підстави та наслідки визнання договорів недійсними і неукладеними.
- •69. Попередній договір.
- •70. Виконання договірних зобов’язань.
- •71. Способи забезпечення виконання договірних зобов’язань.
- •72. Відповідальність за порушення договірних зобов’язань.
- •73. Припинення договірних зобов’язань.
- •74. Договір купівлі-продажу, його види.
- •75. Договір роздрібної купівлі-продажу.
- •76. Порядок заняття торговельною діяльністю і правила обслуговування населення.
- •77.Відповідальність суб"єктів підприємництва за порушення правил торговельної діяльності і торговельного обслуговування покупців.
- •78. Особливості оптової торгівлі.
- •79. Поняття та значення товарних бірж.
- •80. Порядок створення товарних бірж.
- •82. Порядок встановлення правил біржової торгівлі.
- •83. Види біржових угод.
- •86. Договір безоплатної передачі(дарування).
- •87. Договір поставки.
- •88. Договір контрактації.
- •89, 90. Поняття та зміст договору майнового найму. Види договорів майнового найму.
- •91. Договір безоплатного користування майном.
- •92. Договіо оренди.
- •93. Особливості оренди державного і комунального майна.
- •94. Договір лізингу.
- •95. Концесійний договір.
- •96. Поняття та види договорів про виконання робіт та надання послуг.
- •97. Договір підряду.
- •98. Договір підряду на капітальне будівництво.
- •99. Транспортні договори.
- •100. Система та види перевезення вантажів, їх правове регулювання.
- •101. Поняття і види договору перевезення вантажів.
- •102. Підстави припинення договору перевезення вантажів.
- •103. Відповідальність за порушення умов договору перевезення.
- •104. Комерційні акти та порядок їх складання.
- •105. Договір перевезення пасажирів і багажу.
- •106. Договір транспортної експедиції.
- •107. Договір страхування.
- •108. Правове регулювання страхової діяльності у підприємництві.
- •109. Види договору страхування.
- •111. Правове регулювання розрахункових та кредитних відносин у підприємницькій діяльності.
- •112. Договір позики та кредитний договір.
- •113. Розрахункові відносини.
- •114. Договіо банківського рахунка.
- •115. Депозитний договір.
- •116. Договір доручення.
- •117. Договір комісії.
- •118. Договір консигнації.
- •119. Догорів схову.
- •120. Договори про сумісну діяльність.
- •121. Склад майна і порядок здійснення внесків учасниками сумісної діяльності.
- •122. Установчий договір про створення юридичної особи.
- •123. Права й обов"язки сторін за установчим договором.
- •124. Поняття промислової власності.
- •125. Законодавство України про захист прав промислової власності.
- •126. Правова охорона винаходів, корисних моделей та промислових зразків.
- •127. Охорона прав на знаки для товарів та послуги.
- •128. Фірмове найменування.
- •129. Ліцензійні договори та договори на передачу права власності на винахід, корисну модель, промисловий зв"язок, знаки для товарів та послуг.
- •131. Раціоналізаторські пропозиції.
- •132. Сорти рослин.
- •133. Зазначення походження товару.
- •134. Топографії інтегральних мікросхем.
- •136. Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства.
- •137. Поняття та прояви монопольної діяльності.
- •139. Неправомірні угоди між підприємцями.
- •140. Дискримінація підприємців органами державної влади та управління.
- •141. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства.
- •142. Поняття недобросовісної конкуренції, її прояви на ринку.
- •143.Відповідальність за недобросовісну конкуренцію.
- •144. Загальні положення про зовнішньоекономічну діяльність у сфері підприємництва.
- •145.Зовнішньоекономічні договори(контракти).
- •146. Валютне регулювання і валютний контроль.
- •147. Особливості вирішення зовнішньоекономічних спорів.
- •148. Міжнародний комерційний арбітраж.
- •149. Способи і механізми захисту прав та законних інтересів суб"єктів підприємницької діяльності.
- •150.Цивільний, кримінальний, адміністративний і нотаріальний захист прав та законних інтересів суб"єктів підприємницької діяльності.
- •151. Розгляд господарських спорів судами загальної юрисдикції.
- •152. Підвідомчість господарських спорів і компетенція господарських судів щодо їхнього вирішення.
- •153. Порядок розгляду спорів господарськими судами.
- •154. Виконання рішень господарського суду.
- •155. Розгляд господарських спорів третейськими судами.
- •Стандартизація якості готельних послуг
- •Сертифікація готельних послуг
- •Правила користування готелями та надання готельних послуг в Україні
- •9.2. Класифікація готелів
- •.Функціональне призначення готельного підприємства
- •Типологія готельних підприємств . Основні принципи типології
- •1. Сфера застосування
- •2. Нормативні посилання
- •3. Загальні пояснення
- •4 Основні поняття
- •4.1 Виконавець
- •4.2 Готельна послуга
- •8.3 Напівпансіон (de Halbpension (5) en half board (5) fr demi-pension (5) ru полупансион (8))
- •8.4 Повний пансіон (de Vollpension (5) en full board (5) fr pension complète (5) ru полный пансион (6))
- •8.5 «Усе включено» (de «All inclusive» (5) en «all inclusive» (5) fr «tout compris» (5))
- •Класифікація готельних підприємств в Україні
- •Місткість номерного фонду
- •Класифікація готельних номерів
- •Основні терміни та поняття
- •Організація побутового обслуговування
- •Основні блоки приміщень готелів
- •Міжнародна класифікація готельних номерів
- •Тема 14. 1.Функціональна організація приміщень.
- •Ва 5. Сучасні принципи оформлення інтер'єру та екстер'єру готелів
- •Глава 5. Сучасні принципи оформлення інтер'єру та екстер'єру готелів
Основні блоки приміщень готелів
Найголовнішими функціональними приміщеннями розвинутого готелю є: - блок приймально-допоміжних приміщень; - блок приміщень житлової групи; - блок приміщень харчування; - блок приміщень адміністрації; - блок підсобних і господарських приміщень. Усі перераховані блоки повинні бути взаємозалежні з урахуванням специфіки функціонального процесу. У залежності від типу готелю до його структури можуть включатися додаткові блоки. Блок приміщень вестибюльної групи є основною сполучу вальною ланкою всіх груп приміщень готелю. Він створює перше враження про готель. У цьому блоці здійснюються: прийом, оформлення і розміщення приїжджаючих, розрахунки з ними, видача різних довідок про готель, зберігання та транспортування багажу тощо. Функціональна організація приміщень вестибюльної групи повинна забезпечити раціональне взаємне розташування вертикальних комунікацій і входів для того, щоб рух основного людського потоку був найбільш коротким. Функціональний зв'язок між зонами і приміщеннями вестибюльної групи повинний виключити перетинання людських потоків. У вестибюлі має дотримуватися чітке зонування, що зводить до мінімуму перетинання потоків проживаючих, від'їжджаючих і приїжджаючих гостей, персоналу, епізодичних відвідувачів і шляхів доставки багажу до номерів і до автобусів. У вестибюлях передбачаються такі основні зони: інтенсивного пішохідного руху, екстенсивного пішохідного руху, рекреаційна і допоміжна. Зона інтенсивного пішохідного руху включає маршрут транзитного руху до ліфтів і сходів. Зона екстенсивного пішохідного руху включає пішохідні підходи до допоміжних приміщень гардероба, торговельних кіосків, телефонів-автоматів і групи прийому. Нормативна площа вестибюля з гардеробом приймається 0,74 м2 на 1 місце. У групі приміщень прийому знаходяться: черговий адміністратор, що веде облік зайнятих номерів, попередніх замовлень; каса, де клієнтами проводиться оплата всіх наданих послуг, автоматично зареєстрованих на індивідуальних картках; портьє, що веде облік ключів (а по них - присутність клієнтів), видає кореспонденцію, виконує особисті доручення. Допоміжна зона включає такі приміщення: відділення зв'язку, ощадну касу, транспортне агентство, перукарню, пункти прийому речей до ремонту, хімчистку і пральню, камеру схову. Рекреаційна зона забезпечує короткочасний відпочинок від'їжджаючих і прибуваючих гостей. Розташування функціональних зон може бути різним, його характеризують такі основні схеми: фронтальна, поздовжня і концентрична. Слід зазначити, що склад зон та їхня планувальна організація залежить від типу готелю. У чотирьох-п'ятизіркових готелях передбачаються магазини і торговельні кіоски. При вестибюлях повинні існувати спеціальні приміщення для сортування багажу, звідки він спе-ціальним ліфтом доставляється на відповідні житлові поверхи та до номерів приїжджаючих і від'їжджаючих. З приміщень сортування багажу повинен існувати безпосередній доступ до під'їжджаючих і від'їжджаючих автобусів і автомобілів. Розташування допоміжних приміщень готелю навколо його основної ланки - вестибюля повинне передбачати можливість швидкого орієнтування прибуваючих, зорового контролю за відвідувачами і виключати можливі (у туристичних готелях) скупчення груп гостей [103]. Велике значення має вибір місця встановлення ліфтів. Ліфти, як правило, компонуються групами по кілька в кожній. Місця розташування цих груп повинні забезпечувати найко-ротші шляхи потрапляння до номерів; у вестибюлі ліфти необхідно розташовувати так, щоб їх можна було легко знайти. Коридори, як і вестибюль, формують першу уяву про готель. Ширина коридору розраховується так, щоб у ньому легко могли розійтися дві людини з валізами в руках. Звідси необхідна ширина однобічного коридора не менше 1,3- 1,4 м, а двостороннього - 1,6-2,0 м (якщо двері відкриваються усередину номера). Якщо ж двері відкриваються в коридор, ширина його відповідно збільшується. Блок приміщень житлової групи є основним у готелях будь-якого типу. Ці приміщення складають більше 50% об'єму будівлі і являють собою житлові кімнати - номери, а також безпосередньо пов'язані з ними допоміжні і службові приміщення. Готельний номер містить у собі майже всі елементи житла людини (крім кухні), тут повинне бути місце для відпочинку і сну, роботи, прийому гостей. У ньому є передпокій, шафа для одягу, санвузол. Номери розташовуються на житлових поверхах, де знаходяться також приміщення для чергового персоналу, що їх обслуговує, загальної горизонтальної комунікації, вітальні, ліфтові або сходово-ліфтові холи. Основні вертикальні комунікації (сходи і ліфти) часто поєднують у єдиний сходово-ліфтовий вузол, розташування якого залежить багато в чому від форми плану житлових поверхів. Як показує аналіз практики проектування і будівництва готелів, житлову частину проектують із прямокутною, компактною, атриумною та ускладненою формою плану. Готелі з пря-мокутною та ускладненою формою плану поширені більше, ніж з компактною й атриумною. На вибір форми плану впливають: містобудівні особливості ділянки будівництва, її розмір і форма, санітарно-гігієнічні і протипожежні вимоги, техніко-економічні міркування, а також творчий задум архітектора. Прямокутна форма плану застосовується в будівлях готелів різної поверховості і довжини. На основі прямокутних планів звичайно створюють лаконічні об'єми будинків у формі пара-лелепіпеда. Компактна форма плану (близька до кола, еліпса, квадрата, трикутника) більше властива багатоповерховим готелям баштового типу. Вузол вертикальних комунікацій при такому плануванні часто розташовується у центральній частині будівлі. Загальні поверхові коридори не розтягнуті; відстані від вертикальних комунікацій до входів до усіх номерів відносно неве-ликі. Готелі з компактною формою плану доцільні на невеликих ділянках, що звільняються при реконструкції міст; у районах, які багаті на зелені насадження, при максимальному збереженні цих насаджень; у складних ґрунтових умовах (на гірських схилах, скельних грунтах тощо). Ускладнена форма плану житлової частини має багато варіантів: «трилисники», «хрестовини»; різні криволінійні форми. Зміна напрямку загальних горизонтальних комунікацій дозволяє уникнути враження монотонності коридора, що виникає в протяжних будівлях із прямокутною формою плану. Однак при складних формах плану, що згинаються, не всі номери знаходяться в однакових умовах. Наприклад, у номерах, розташованих у внутрішніх кутах будівлі, погіршуються умови освітлення та інсоляції (можливе затінення номерів, особливо розташованих у нижніх поверхах), у ряді випадків не виключене «проглядання» номера з вікон інших приміщень. Атриумна форма плану (із внутрішнім подвір'ям, забудованим по периметру) дозволяє розташувати на поверсі велику кількість номерів. Найчастіше у внутрішнє замкнуте подвір'я повертають загальні галереї або обслуговуючі приміщення. Іноді до внутрішнього двору повернені номери. При орієнтації номерів до внутрішнього подвір'я готелю вони позбавляються видових якостей, погіршується ізоляція номерів від вікон, розташованих навпроти приміщень. В усіх планувальних вирішеннях основним структурним елементом житлового поверху є номер. На основі аналізу практики проектування і будівництва готелів усе розмаїття номерів можна звести до таких основних типів: - однокімнатні номери на 1 чол.; - однокімнатні номери на 2 чол.; - однокімнатні номери на 3-4 чол.; - номери з підвищеним комфортом з 2-х кімнат і більше (люкси й апартаменти). Найбільше поширення у світовій практиці одержали однокімнатні номери на одного і двох чол. Відповідно до міжнародних стандартів у готелях категорії одна зірка таких номерів має бути 60%, дві зірки - 80%, три і більше зірок - 100%. Вважається доцільним, що «люкси» і апартаменти мають складати 5-8% номерів [30]. Сучасні номери, як правило, складаються з житлової кімнати (або кімнат), передпокою, санітарного вузла. З загальної площі однокімнатного номера житлова в основному займає більше 70%, передня 12-15%, санвузол - 13-22% [30].
Організація приміщень житлової групи
Група житлових приміщень є головною як за значеннями, так і за розмірами в готельному господарстві незалежно від їх типу, місткості та місця знаходження.
Житлові приміщення мають бути функціонально відокремлені. Транзитне переміщення гостей, що не мешкають на даному поверсі, не повинно допускатись.
До складу приміщень житлового поверху належать номери, коридори, холи, вітальні, приміщення побутового обслуговування на поверсі.
Призначення житлової зони - забезпечення умов для помешкання: надання житла, обслуговування номеру, чищення і прасування одягу, прийом білизни для прання, виконання незначних послуг і доручень, подавання їжі в номер, транспортування багажу в номери.
Група житлових приміщень розташовується одна над одною у багатоповерхових будівлях або в окремо збудованих корпусах, у невеликих котеджах (будинках) на два-три або декілька номерів. Останній вид застосовується для мотелів, турбаз і кемпінгів.
Основу приміщень житлової групи становлять номери, з якими безпосередньо пов'язані допоміжні і службові приміщення.
Номер - це окреме приміщення з однієї або декількох кімнат, обладнаних для тимчасового помешкання. Готельний номер містить головним чином усі елементи житла людини, передбачає місце для сну і відпочинку, праці, прийому гостей. Сучасний номер, як правило, складається з житлової кімнати (або кімнат), передпокою, санітарного вузла. Із загальної площі однокімнатного номеру житлова група частіше за все займає не більше як 70%, передпокій - 12-15%, санітарний вузол - 13-22%. Мінімальна площа номеру передбачається не менш як 9 кв. м. Номери мають відповідати таким основним вимогам:
• денне природне освітлення і загальне штучне освітлення у вечірні години;
• природна і штучна вентиляція;
• температура повітря у приміщеннях номеру - в межах від 18 °С до
22°С та вологість - 65-70%.
Залежно від рівня комфортності і ступеня обладнаності номери поділяються на такі типи:
• президентський апартамент;
• апартамент;
• люкс;
• двокімнатний;
• комплекс;
• дубль (студіо);
• однокімнатний.
За кількістю місць у номері, типи номерів можуть бути: одномісні, двомісні, три-чотиримісні тощо.
Номер «президентський апартамент» - це високо комфортабельне приміщення, до складу якого входять такі ж приміщення, як і до номеру «апартамент», але їх доповнено приміщеннями для прийому невеликої кількості гостей, проведення зустрічей, нарад, засідань, організації різних бенкетів тощо. Такий номер передбачено для прийняття офіційної державної особи, а також туристів з класом обслуговування Ві-Ай-Пі (VIP).
Номер «апартамент» складається з декількох житлових кімнат: одна або дві вітальні, в яких передбачено міні-бари і міні-сейфи, декілька спальних кімнат з автономними повними санвузлами, до складу яких входить біде, один або два робочих кабінети, невелика кухня з їдальгіею, хол або передпокій, що має один або два санвузли. Усі приміщення обладнано високоякісними і комфортабельними гарнітурами в одному стилі. У санвузлах встановлено сантехнічне приладдя високого гатунку.
Номер «апартамент» може бути розміщений у двох рівнях: на першому рівні - вітальня, передпокій, санвузол, кухня-ніша; на другому рівні - спальня з гардеробною, кабінет, санвузол. Робочі кабінети можуть розміщуватися на першому рівні.
Номер "люкс" має декілька кімнат (спальня, кабінет, вітальня), передпокій і повний санвузол. Усі приміщення обладнано високоякісними гарнітурними меблями, у санвузлах встановлено доброякісне сантехнічне приладдя.
Двокімнатний номер має дві кімнати - спальню і вітальню з робочою зоною і зоною відпочинку (спальня і вітальня можуть відокремлюватися одна від одної розсувними або складними
перегородками або скляними дверима), передпокій і повний санвузол з ванною або душем, умивальником і туалетом, доброякісні меблі, виконані в єдиному стильовому рішенні.
Номер "комплекс" має два або декілька суміжних звичайних номерів або номер "люкс". Кімнати між собою сполучені спільним передпокоєм і мають один або два санвузли. Номер "комплекс" можна використовувати як одно- або двокімнатні номери або як багатокімнатні апартаменти з відповідним переобладнанням.
Номер "комплекс" використовують для проведення зборів, нарад. При цьому між номерами встановлюють розсувні перегородки і використовують трансформаційні меблі. Трансформація номерів у комплекси пов'язана з переобладнанням і потребує значних зусиль персоналу.
Номер "дубль"(студіо) - типовий двомісний номер, в якому одне ліжко замінюється диваном-ліжком, диваном-тахтою, кріслом-ліжком, що дозволяє використовувати цей номер як двомісний або як комфортабельний одномісний. У номері встановлюються комбінований стіл, складена підставка для валізи, журнальний столик, крісло. Такі номери забезпечують гнучку систему поселення і є економічно вигідними для готельних господарств типу мотелів, кемпінгів тощо.
Трансформація одномісного номеру "дубль" у двомісний не потребує додаткових затрат, додаткової робочої сили, а також становить зручність в експлуатації.
Однокімнатний номер складається з однієї житлової кімнати, передпокою та санітарного вузла. Однокімнатні номери на одного і двох мешканців набули найбільшого розповсюдження у світовій практиці.
Для всіх типів номерів порядок розміщення меблів залежить від розмірів і конфігурації номеру, його жилої площі, розміщення віконних і дверних отворів. Найбільш складним для розміщення меблів вважається однокімнатний номер, оскільки потребує сумісництва зон для сну, роботи, відпочинку і збереження речей.
Залежно від форми житлової кімнати, розміщення меблів виконують у різні способи: однобічне розміщення — в житловій кімнаті у формі подовженого прямокутника або з частковим винесенням меблів на торцевий бік, дво- або трибічне - для приміщень квадратної форми. Розміщуючи меблі, треба враховувати норми розривів і проходів між меблями: так, мінімальний прохід для однієї людини — 60 см, для двох -110 см, мінімальна відстань від стіни до пристінної меблі - 5 см, максимальна - 55 см.
Організація номерного фонду повинна бути спрямована на вирішення таких питань:
• забезпечення можливості максимальної завантаженості готелю в сезонний період;
• використання готелів для масового туризму в міжсезоння з пониженням їх категорійності і збільшенням місткості, тобто так званої слизької шкали категорійності;
• гнучка відповідність житлового фонду змінам демографічного складу туристів;
• перспективне поліпшення комфортних умов помешкання туристів завдяки трансформації номерів без реконструкції житлового фонду готелю.
Коридори належать до житлової групи приміщень і становлять важливий комунікаційний вузол, що з'єднує ліфти, сходи з номерним фондом готелю та іншими приміщеннями. Основною вимогою до коридорів є відсутність будь-яких меблів і достатнє денне і штучне освітлення, що сприяє швидкій орієнтації мешканців.
Коридори по всій довжині повинні бути на одному рівні; у разі перепаду рівнів потрібно передбачати орієнтуючі засоби: освітлення, заміну сходів поступовим підйомом підлоги, озеленення низу стіни у місці перепаду тощо.
За великої довжини коридору передбачаються світлові розриви через кожні 20 м. Ширина коридору розраховується так, щоб у ньому легко могли розминутися двоє людей з валізами у руках (не менш як 1,3м, не більш як 2,4м). Двері всіх приміщень, що виходять у коридор, повинні відчинятись усередину приміщення. Особливими вимогами до оздоблення коридорів є:
• підлога коридорів покривається матеріалами, що поглинають шум, і не є слизькою;
• стіни, стеля, підлога виготовляються із вогнестійких матеріалів.
Холи. У сучасних готельних господарствах поверхові холи виконують такі функції: відпочинку, зібрання прибулих туристів, мешканців готелю, відвідувачів; місць службове-ділових зустрічей; комунікаційного вузла, який з'єднує сходи, пасажирські ліфти і звичайно розміщується поблизу центральної частини будівлі, що скорочує відстані до номерів.
Обладнання поверхового холу залежить від його конкретного функціонального призначення, конфігурації приміщення, взаємного розміщення ліфтів, сходів і коридорів.
Із обладнання використовуються м'які дивани і крісла, бенкетки, журнальні столики, а також, залежно від типу і категорійності готельного господарства, — телевізори, радіоапаратура, музичні інструменти.
Особливу увагу приділяють інтер’єрним рішенням з позиції зручності і краси.
Як правило, у холі розміщується робоче місце чергової по поверху, яке обладнано письмовим столом та стільцями, тумбами для засобів телефонного зв'язку.
Залежно від функціонального призначення і завантаженості для готельного господарства рекомендується декілька варіантів організації холів: поверхові холи для відпочинку, об'єднані з ліфтовими холами; поверхові холи-вітальні, ізольовані від ліфтових холів.
Вітальні - приміщення, як правило, відокремлені від коридору декоративною перегородкою або глухою стіною і повністю звільнені від людського потоку. Основним призначенням такого приміщення є організація відпочинку мешканців готелю поза номером: перегляд передач по телеканалу; проведення лекцій, диспутів і бесід; музикально-інструментальні концерти; виступи окремих виконавців; пасивний відпочинок, організація подачі аперитиву під час ділових зустрічей.
Розміщуються вітальні на кожному поверсі з розрахунку одне приміщення площею ЗО кв.м на 50 місць у номерах.
Вітальні можуть бути об'єднані з поверховими холами або зв'язані з ними безпосередньо.
Якщо вітальні розміщуються у групі приміщень культурно-масового призначення, то вони, як правило, є багатофункціональні. Такі вітальні мають досить велику площу і різні зони відпочинку на 3-4, 5-6 мешканців: для читання, гри у шахи, шашки та настільний теніс, перегляду телепередач тощо. Вітальні такого типу часто розміщуються у загальному приміщенні зимового саду в готелях для відпочинку. Площа таких приміщень сягає 100 кв.м і більше, що дозволяє створити зони спеціального призначення.
Вітальні, в яких передбачено перегляд телевізійних передач, мають бути віддалені від номерів і досить звукоізольовані.
Для обладнання віталень використовуються сучасні комплекти меблів, призначені для організації різних видів відпочинку.
Сучасний напрямок у створенні інтер'єрів багатофункціонального приміщення великої площі досягається не лише розміщенням меблів, але й засобами об'ємно-просторового рішення самого приміщення, наприклад:
• обладнання перепаду на рівні підлоги для розмежування функціональних зон (місце для відпочинку вирішується завдяки заглибленій зоні з великою кількістю крісел і м'яких диванів);
• виділення окремих приміщень з меншою висотою із загального простору для створення затишку;
• створення напіввідкритих малих приміщень , типу алькова.
Таке рішення є характерне для віталень у готельних господарствах, які функціонують цілорічне.
Приміщення для побутового обслуговування на поверсі знаходяться окремо від інших приміщень. Поверхове обслуговування мешканців готелю включає надання таких побутових послуг: ремонт і прасування одягу; чищення взуття; термінове прання і хімчистка одягу; подавання:сніданків, обідів і вечерь у номер тощо.
До складу приміщень побутового обслуговування на поверсі входить блок приміщень, що надають побутові послуги мешканцям готелю, приміщення обслуговуючого персоналу, приміщення для чистої і окремо для брудної білизни та приміщення для прибирального інвентаря.
До блоку обслуговуючих приміщень включаються санвузол і сміттєпровід. Усі ці приміщення можуть знаходитись окремо або в єдиному блоці. Як правило, окремо від усіх знаходиться приміщення обслуговуючого персоналу, яке у таких випадках розміщується неподалік від поверхового холу. Інші обслуговуючі приміщення розміщуються поруч із вантажно-пасажирським ліфтом і зблоковані єдиним блоком.
У готелях 5-,4-,3-зіркових у комплексі обслуговуючих приміщень передбачається сервізна з вантажним ліфтом, що забезпечує подачу страв із ресторану в номери.
Приміщення для обслуговуючого персоналу обладнується робочим столом, стільцями, диваном, вбудованою або окремою шафою, холодильником, телефоном, системою зв'язку з номерами і вестибюльними службами.
У разі суміщення його з приміщеннями для чистої білизни, додатково розміщуються стелажі для білизни площею не менш як 5 кв.м на 3 0 номерів.
Окремо приміщення для чистої білизни може бути оснащене шахтопідйомником або розміщуватись поруч із вантажно-пасажирським ліфтом, кабіна якого відчиняється в бік блоку приміщень для обслуговування на поверсі.
Приміщення для брудної білизни передбачається площиною до 8 кв.м і обладнується стелажами або оцинкованим ларем і білизнопроводом з приймальними клапанами для спуску брудної білизни.
Приміщення для ремонтування і прасування одягу має вільний доступ і обладнується столами, дошками для прасування, раковиною для миття рук, стойкою для розвішування одягу.